## Переробка будівельних відходів в Україні: від викликів до можливостей циркулярної економіки 13.02.2024 12:00 Укрінформ
Інноваційні технології перероблення та повторного використання будівельних відходів – це стратегічне завдання для майбутнього України. З огляду на масштабні руйнування інфраструктури, спричинені російською агресією, Україна опинилася перед безпрецедентним викликом у сфері управління будівельними відходами. Збитки вже перевищили 100 мільярдів доларів США, вражаючи житловий фонд, медичні та освітні заклади. Кожна зруйнована будівля – це тонни будівельного сміття, яке, за світовим досвідом, має величезний потенціал для повторного використання. Проте, наразі Україна не використовує цей потенціал повною мірою. Це створює нагальну потребу у розробці ефективних підходів до перероблення та повторного використання будівельних відходів, що є ключовим елементом для сталого відновлення країни. ### Масштаби проблеми та вікно можливостей За оцінками експертів, в Україні вже накопичено близько 10-12 мільйонів тонн будівельного сміття, і ця цифра невпинно зростає. Неконтрольоване накопичення та захоронення відходів, особливо тих, що містять небезпечні матеріали (як-от азбест), створюють серйозні екологічні ризики: забруднення ґрунтових вод та ґрунтів токсичними витоками, атмосферне забруднення небезпечними частинками та погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації. Однак, цей складний виклик відкриває унікальну можливість для України здійснити “перезавантаження” системи управління відходами та побудувати потужну кругову (циркулярну) економіку. Оптимізація процесів збору, сортування та перероблення будівельних відходів може стати каталізатором для розвитку внутрішнього ринку вторинних матеріалів і запустити масштабні проєкти відновлення на принципах циркулярності та екодизайну. ### Технологічні виклики та шляхи їх подолання Для реалізації потенціалу циркулярної економіки в контексті будівельних відходів, спричинених війною, необхідно системно подолати низку ключових перешкод: 1. **Дефіцит інфраструктури та технологій:** В Україні бракує сучасної інфраструктури та передових технологій для ефективного управління складними потоками будівельних відходів. Більшість громад досі використовують полігони для утилізації, що є неефективним та екологічно шкідливим. 2. **Нормативно-правові прогалини:** Існуюче законодавство потребує вдосконалення для комплексного регулювання процесів рециклінгу та управління будівельними відходами. Відсутні чіткі стандарти якості та безпеки для будівельних матеріалів, виготовлених з вторинної сировини. 3. **Слабкі економічні стимули:** Недостатньо розвинені фінансово-економічні механізми, що стимулюють збір, сортування та перероблення будівельних відходів. Низька вартість утилізації робить рециклінг економічно невигідним. 4. **Соціальний аспект:** Критично важливим є проведення масштабних інформаційно-просвітницьких кампаній для підвищення обізнаності населення та бізнесу про важливість культури поводження з відходами. ### Законодавче підґрунтя для трансформації Україна зробила перші кроки до вдосконалення системи управління відходами, зокрема, у липні 2023 року набрав чинності Закон “Про управління відходами”, який визначає загальні принципи, включаючи поводження з відходами від руйнувань. Він встановлює мету рециклувати щонайменше 10% маси таких відходів до 2025 року. Постановою КМУ № 1073 також деталізовано класифікацію, облік та вимоги до обробки відходів, відкриваючи шляхи для їх повторного використання у будівництві. Наразі найбільш перспективним напрямком є локальне перероблення будівельних відходів для створення дорожнього покриття та підсипки. Це пояснюється високими логістичними витратами, які зводять нанівець економічну доцільність транспортування відходів на великі відстані. Для високотехнологічного перероблення, наприклад, у новий бетон, необхідна сировина найвищої якості без домішок. Важливо також пам’ятати, що при відбудові слід уникати надмірного знесення пошкоджених, але придатних для ремонту будівель. Ревіталізація старих конструкцій є екологічнішою та потребує менше ресурсів, ніж будівництво нових. ### Цінові чинники у циркулярному будівництві Ефективне повторне використання будівельних матеріалів потребує врахування не лише вартості утилізації (захоронення), а й вартості використання вторинної сировини на етапі виробництва. На жаль, в Україні вторинні матеріали поки що не є конкурентоспроможними. Це зумовлено низькими рентними ставками на видобуток первинних ресурсів (щебеню, піску), що робить їх надмірно дешевими. Необхідна реформа ціноутворення на природні ресурси, яка б забезпечила конкурентоспроможність рециклованих матеріалів. ### Міжнародний досвід як орієнтир Світовий досвід свідчить про різноманіття підходів до управління будівельними відходами, але ключовими є фокус на повторне використання та рециклінг. * **Європейський Союз:** У 2018 році ЄС переробляв 88% будівельних відходів, використовуючи їх для облаштування спортивних майданчиків, шумозахисних бар’єрів, укріплення берегів річок та виробництва штучного каменю. Вартість вивезення 1 тонни будівельного сміття на полігон варіюється від 4 до 150 євро, тоді як в Україні це близько 2 євро за тонну. * **Нідерланди:** Заборонено вивозити перероблювані будівельні відходи, щорічно переробляючи 22 мільйони тонн. * **США:** Деякі штати зобов’язують утилізувати щонайменше половину відходів при будівництві споруд площею понад 500 м². * **Економічні стимули:** Країни активно використовують податкові пільги, субсидії для стимулювання використання вторинних матеріалів та додаткові податки на неперероблені матеріали (наприклад, у Великій Британії податок на використання природних заповнювачів становить 1,6 фунта стерлінгів за тонну). * **Творчі рішення:** У Польщі будівельні відходи повоєнного періоду були використані для створення штучних пагорбів та укріплення берегів річки Вісли. ### Український досвід та перспективи В Україні вже реалізуються пілотні проєкти, зокрема, за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), яке надало обладнання для подрібнення та сепарації будівельних відходів на Київщині. Планується запуск стаціонарної та мобільних ліній перероблення. Це лише початок, і така співпраця має отримати подальший розвиток. ### Стратегічні кроки для України Для ефективного вирішення проблем та використання “вікна можливостей” пропонується наступний комплекс заходів: 1. **Пілотні проєкти:** Запуск пілотних проєктів з локального перероблення “воєнного” будівельного сміття, базуючись на європейських практиках. 2. **Законодавче регулювання:** Розробка та ухвалення комплексних законодавчих актів, що регулюють поводження з будівельними відходами, включаючи спеціальні методики для роботи з небезпечними матеріалами, як-от азбест. 3. **Національні стандарти:** Створення національних стандартів якості та безпеки для будівельних матеріалів з вторинної сировини, а також нормативний документ, що зобов’яже використовувати рецикловані матеріали у відбудові. 4. **Облік та статистика:** Впровадження чіткої системи обліку та статистики перероблення для оцінки ефективності заходів. 5. **Економічні стимули:** Запровадження податкових, митних та кредитних стимулів для використання рециклованих матеріалів. 6. **Екологічні податки:** Підвищення екологічних податків та рентних платежів за видобуток первинних ресурсів та викиди CO2. 7. **Інформаційні кампанії:** Розгортання широкої інформаційної кампанії про безпечне поводження з відходами та переваги відновлювального будівництва. 8. **Міжнародна допомога:** Активне залучення міжнародної технічної допомоги та грантів для розбудови сучасної інфраструктури з сортування, перероблення та утилізації відходів. 9. **Інновації:** Підтримка стартапів, наукових досліджень та інновацій у сфері вдосконалення технологій рециклінгу. Ці зміни дозволять створити ефективну систему перероблення будівельних відходів, яка сприятиме зменшенню навантаження на довкілля та сталому використанню ресурсів. ### Міжнародна співпраця як ключ до успіху В умовах обмежених ресурсів, ключовим фактором успіху стане залучення потужної міжнародної підтримки: фінансування, передача технологій, навчання фахівців та спільні пілотні проєкти. Особливо важлива співпраця з країнами-лідерами у сфері інноваційних технологій вторинної переробки, екодизайну та циркулярної економіки, такими як Данія, Нідерланди, Німеччина, Швеція. Впровадження їхніх найкращих практик дозволить прискорити трансформацію української системи управління відходами до європейського рівня. ### Висновок Попри колосальні обсяги будівельного сміття, його успішна утилізація та використання на основі прогресивних європейських підходів створює унікальні можливості для швидкого реформування української моделі поводження з відходами та становлення потужної циркулярної економіки. Реалізація цього амбітного завдання потребує консолідації міжнародної експертної підтримки та інвестицій, виваженої державної політики, активної участі бізнесу та формування нової екологічної культури суспільства. Матеріал базується на виступах Ірини Коссе та Романа Пучко про використання будівельного сміття під час презентації Моніторингу відбудови та відновлення в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення». Колонку підготовлено в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та Технології прогресу за підтримки Європейського Союзу. Автори:
Ірина Коссе, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій «Вокс Україна» VoxUkraine – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів. * Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Оригінал статті: www.ukrinform.ua