Надії Кремля на БРІКС як антизахідний центр тяжіння – безнадійні

Надії Кремля на БРІКС як антизахідний центр тяжіння - безнадійні | INFBusiness

Надії Кремля на БРІКС як антизахідний центр тяжіння – безнадійні 25.10.2024 10:30 Укрінформ Саміт у Казані пройшов, як мав пройти: пропо-шоу без реальних результатів

Саміт БРІКС, проведення якого було заплановане на цей рік у Росії, став подарунком долі для російського диктатора. Перший справді великий захід із дійсно важливими гостями після того, як РФ почала повномасштабну війну. З урахуванням складу цієї організації, якогось бойкоту годі було очікувати. Тому це дійство апріорі обіцяло Кремлю пропагандистський успіх. Ну хоча б тому, що на більшість інших самітів після ордеру МКС на арешт Путіну їздити небезпечно. А тут – всі самі до тебе.

Справа тільки в тому, як це ефектніше «продати».

РОЗШИРЕННЯ БРІКС 2023–2024, ЯКЕ НА ТРЕТИНУ НЕ ВДАЛОСЯ

Пункт перший – масовість! І тут потрібен історичний екскурс.

Ця організація довго складалася з чотирьох, потім п’яти країн, які, власне, і дали їй назву, абревіатуру (Бразилія, Росія, Індія, Китай + Південна Африка). Але 2023 року на саміті в Йоханнесбурзі було ухвалене рішення про розширення, запрошення аж шести нових учасників: Аргентини, Ефіопії, Єгипту, Ірану, ОАЕ, Саудівської Аравії. Їх повноправне членство мало розпочатися з 2024 року.

Та стався конфуз. Аргентина після президентських виборів вирішила не брати участі в цій структурі. А Саудівська Аравія і без усяких виборів, їй не властивих, питання «підвісила». Ситуація, коли лише за рік третина новачків загубилися десь дорогою, ще раз показала необов’язковість, штучність, ефемерність цього об’єднання. Та ще більше – квапливість з його розширенням.

Нині головна рушійна сила розширення – Ерефія, що будь-яку структуру намагається перетворити на масову, наскільки можливо, альтернативу демократичному світові. Та й Китаю, який є дійсним бенефіціаром БРІКС, такий вектор також до вподоби. Але Індія, суто статистично найбільша демократія світу, не захотіла спокійно дивитися, як структура, в якій вона бере участь, перетворюється на антизахідний гурток за інтересами, малозрозумілими і неконтрольованими. Та ще й під художнім керівництвом її сусіда-суперника – КНР.

Не дуже раді потенційному розширенню передусім з тих же причин й інші першозасновники: Бразилія та ПАР. Але оскільки на світовому рівні їхня питома вага менша, ніж Індії, то в їхньому випадку підключається ще й регіональний чинник. Бразилія не дуже хоче поповнення з лав Латинської Америки, до того ж Росія, обпікшись на Аргентині, намагається першочергово проштовхнути своїх токсичних партнерів-сателітів Венесуелу та Нікарагуа. Своєю чергою ПАР не в захваті від ідеї розширення завдяки Марокко та Нігерії. Тим більше, що в БРІКС уже з’явилися представники як «арабської Африки» (Єгипет), так і «чорної Африки» (Ефіопія).

Отже, процес розширення загальмувався.

СЕКРЕТ МАСОВОСТІ – МАНІПУЛЯТИВНЕ «АУТРИЧ/БРІКС+»

Та не страшно, для масовості можна кликати гостей без усяких повноважень і обіцянок. Зокрема, ще 2017 року (до речі, за китайського головування) у БРІКС був запроваджений формат «аутрич», коли запрошувати на заходи цієї структури можна будь-яку країну, що не відмовиться приїхати. І на саміті-2024 в Казані це мало вигляд дещо комічний в написанні – «аутрич/БРІКС+». (На майбутні саміти ряд можна буде продовжити. Наприклад, якось так: «аутрич/БРІКС+Super&Co»).

У підсумку Кремлю вдалося накрутити кількість учасників так, що тепер можна писати у пресі: «Цей саміт БРІКС став найбільш масовим!». Якщо точніше, то, як вихвалялися організатори, –36 країн і шість організацій. Цікаво, це випадковий збіг чисел чи пропагандистський креатив? Мовляв, температура БРІКС у Росії нормальна – 36 і 6…

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *