«Мирні люди» Оксани Карпович: 7 цікавих фактів про фільм

«Мирні люди» Оксани Карпович: 7 цікавих фактів про фільм | INFBusiness

Документальний фільм Оксани Карпович «Мирні люди» показує подорож режисерки прифронтовими і деокупованими територіями України: Київщиною, Миколаївщиною та Харківщиною. Відео супроводжується перехопленими розмовами російських військових із рідними – так званими мирними людьми, які шокують своєю жорстокістю. Ось сім фактів про фільм, який режисерка називає документом дегуманізації російського суспільства.

Режисерка Оксана Карпович живе і працює між Києвом і Монреалем, розповідає про неї сайт Міжнародного фестивалю документального кіно Docudays UA. Незадовго до початку повномасштабного вторгнення Карпович повернулася до столиці України, щоб працювати над другим повнометражним документальним фільмом.  

На початку великої війни проєкт довелося відкласти. Натомість Карпович почала роботу над «Мирними людьми» – нетрадиційним роуд-муві, яке об’єднує два паралельні світи – відео з деокупованих територій та записи перехоплених розмов російських військових із близькими. Робота тривала майже два роки – з квітня 2022-го по лютий 2024-го.

Світова прем’єра стрічки відбулася на Берлінале, де фільм отримав спеціальну відзнаку від екуменічного журі у секції Forum і спеціальну згадку від журі Amnesty International. Фільм уже подивились у США, Канаді, Аргентині та Гонконгу. «У нас майже щотижня прем’єрні покази по світу», – каже продюсерка Дар’я Бассель. Найближчим часом стрічку покажуть в Ірландії та Франції. 

31 травня «Мирні люди» відкриють Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Кінотеатральний прокат фільму в Україні почнеться 29 серпня.

Режисерка Оксана Карпович. /з особистого архіву

На початку вторгнення режисерка Оксана Карпович почала працювати місцевою продюсеркою міжнародних медіа. Фото з особистого архіву

«Цей фільм був мені потрібен, – каже Карпович. – Сподіваюся, він так само буде потрібним в Україні». Війна закінчиться, але те, що звучить у перехоплених розмовах, має залишитися в історії назавжди, переконана вона. 

Ідея фільму – перехоплені розмови

На початку вторгнення Карпович почала працювати місцевою продюсеркою міжнародних медіа. «Ми працювали у Києві, після звільнення Київщини і Чернігівщини поїхали в регіони», – пригадує Карпович. Комендантська година тривала досить довго, тож у вільний час вона слухала перехоплені розмови російських військових.

Цей матеріал став головним поштовхом до фільму, інше нашарувалося потім, каже Карпович. 

31 година аудіозаписів

Карпович прослуховувала перехоплені розмови впродовж двох місяців. Усі вони є у відкритому доступі на онлайн-ресурсах українських спецслужб, каже продюсерка Ольга Бесхмельниціна. Їх верифікували міжнародні та українські журналісти, і всі є оригінальними записами, додає продюсерка. 

Загалом у Карпович була 31 година аудіозаписів. «В емоційному аспекті важко їх слухати, – каже режисерка. – Особливо коли перебуваєш у контакті з війною і за вікном вибухи. Осягнути розумом усе, про що вони говорили, теж дуже важко, але це і було метою».  

Мирні люди /Christopher Nunn

Карпович прослуховувала перехоплені розмови впродовж двох місяців. Фото: кадр з фільму Фото Christopher Nunn

У фільмі немає насильства  

На початку вторгнення робота з журналістами давала Карпович натхнення для створення фільму та доступ до місць злочинів російських військових. Але вона розуміла: новини є дуже поверхневими – вони показують один шар реальності, здебільшого сфокусувавшись на репрезентації насильства. Карпович вирішила створити антитезу до новин.

Режисерка показує, що злочини росіян мають підґрунтя багаторічної інформаційної підготовки. Наприклад, «мирна» росіянка розказує родичу на фронті про біолабораторії в Україні – сталий наратив російської пропаганди.

«Хотілося показати світу, що це не «війна Путіна», – каже Карпович. – У ній беруть участь десятки тисяч громадян Росії. Я порушувала питання їхньої відповідальності за те, що відбувається». 

З іншого боку, фільм показує український спротив, розповідає про цивільних. «Наші захисники – це вчорашні цивільні, які не збиралися бути військовими, – каже режисерка. – Тому мені було важливо показати, що відбувається в наших містах, селах, як українське населення протистоїть війні».

Фільм створили три країни

«Мирні люди» – копродукція Канади, Франції та України. Головним продюсером стрічки є канадська компанія Cosmos Films, а французьким копродюсером – паризька компанія Hutong Productions. Cosmos Films розвивала проєкт від початку разом із режисеркою Оксаною Карпович і відповідала за основне фінансування та постпродакшн, пояснює Бассель.  

Зйомки відбувалися в Україні. Франція відповідала за монтаж та партнерство із суспільним телеканалом Arte France. «Але всі ключові рішення ми приймали разом, – каже Бесхмельниціна. – У цьому і суть копродукції, де завдяки поєднанню зусиль великої команди створюється потужний проєкт».

Мирні люди /Christopher Nunn

Документальний фільм Оксани Карпович «Мирні люди» показує подорож режисерки прифронтовими і деокупованими територіями України – Київщиною, Миколаївщиною та Харківщиною. Фото: кадр з фільму Фото Christopher Nunn

Найдорожчий етап – постпродакшн

Найдорожчим був монтажно-тонувальний період, каже Бесхмельниціна. Впродовж шести місяців у Франції Карпович працювала з французькою режисеркою монтажу Шарлотт Туррес. Підготовка до монтажу включала каталогізацію і переклад великого обсягу перехоплень. Це була тривала, кропітка і недешева робота. Роботи у Франції коштували €138 000.

Роботу з кольорокорекцією та звуком провели у Канаді та частково в Україні. Крім того, у фільмі є дорогі VFX-роботи, розповідає Бассель. У фільмі є сцена, знята в українському таборі для російських військовополонених. Змінити обличчя російських військовополонених через юридичні вимоги коштувало 35 000 канадських доларів, каже продюсерка.

Загальна сума витрат на постпродакшн-роботи в Канаді сягнула 140 000 канадських доларів.

Найскладніший етап – монтаж

Монтаж фільму для Карпович став передусім інтелектуальним викликом. Поєднати два паралельні наративи, які склеюються дуже вільно і асоціативно, – це хороший творчий челендж, який потребував неймовірної сфокусованості, залученості та щоденної роботи, каже режисерка. 

Монтаж ускладнював мовний аспект. Із продюсерською командою Карпович спілкувалась англійською, з монтажеркою – французькою, розмови у фільмі всі російською, а сама Карпович думає українською. «Робота чотирма мовами щодня – це дуже складно», – каже режисерка.

Мирні люди /Christopher Nunn

Бюджет стрічки становить €611 000. Це доволі багато для українського документального фільму, особливо в контексті ринку Східної та Центральної Європи, каже продюсерка Дар’я Бассель. Фото: кадр з фільму Фото Christopher Nunn

Великий бюджет для українського документального кіно

Бюджет стрічки становить €611 000. Це доволі багато для українського документального фільму, особливо в контексті ринку Східної та Центральної Європи, каже Бассель. Для Західної Європи та Канади такі видатки не вважаються дуже високими. «На європейських пітчингах легко можна зустріти проєкти з бюджетами по €700 000–800 000», – пояснює продюсерка. 

10% бюджету фільму – внесок української сторони. Залучити державне фінансування можливості не було – у 2022-му Держкіно не виділило кошти на виробництво фільмів.

«Ми залучили фінансування міжнародних фондів, які підтримують саме українських продюсерів, а також частково вклали свої гонорари у виробництво фільму», – каже Бесхмельниціна.

Пошук фінансування відбувався досить легко, пригадує продюсерка. Ще на етапі розробки «Мирних людей» дуже схвально сприйняли на міжнародному ринку. Концепція фільму, актуальність, попередній досвід режисерки та продюсерської команди – все це переконувало міжнародних партнерів. 

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *