Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності готує до розгляду у Верховній Раді законопроєкт про реформу пенсійної системи. Документ планують винести на голосування у вересні.
Відмінність нового підходу від попередніх концепцій реформи – це поділ пенсій на три рівні та запровадження добровільної, а не обов’язкової системи накопичень. Також у міністерстві пропонують переглянути нарахування спеціальних пенсій, частину яких покриватиме роботодавець.
Нова модель пенсійного забезпечення передбачає перехід до трирівневої системи: солідарної, професійної та накопичувальної. Кожна з них матиме свої джерела фінансування. На відміну від чинної системи, нова модель замінює численні доплати однією базовою виплатою, а розмір страхової частини безпосередньо пов’язує із сумою сплачених страхових внесків.
За словами голови податкового комітету Ради Данила Гетманцева, наразі люди з однаковими стажем і внесками можуть отримувати різні пенсії. Пенсіонери з тривалим трудовим стажем нерідко мають майже такі самі виплати, як і ті, хто працював значно менше. Нова концепція реформи має це змінити.
На першому етапі зміни торкнуться солідарної системи. У міністерстві пропонують поділити її на дві частини: базову виплату та страхову (її розмір залежатиме від суми сплачених щомісячних внесків ЄСВ). Розмір базової виплати на старті реформи становитиме 3000 грн, а мінімальна пенсія – не менше 6000 грн. Якщо сума базової та страхової частин буде меншою за 6000 грн, різницю компенсуватимуть доплатою з державного бюджету.
При цьому базова виплата зменшуватиметься зі зростанням страхової пенсії. Якщо страхова частина перевищуватиме базову більш ніж на 50%, то її почнуть поступово скорочувати. Гетманцев зазначив, що базову виплату можуть і повністю скасувати – у випадках, коли сума базової та страхової частин пенсії перевищуватиме 10 000 грн. У такому разі держава не доплачуватиме базову виплату в розмірі 3000 грн, а пенсія формуватиметься лише за рахунок страхової частини.
Інша частина реформи стосується спеціальних пенсій, які отримують, зокрема, прокурори, судді, представники силових органів тощо. Для них пропонують запровадити систему професійного пенсійного страхування.
Також повідомляється, що для кожного працівника відкриватимуть індивідуальний пенсійний рахунок. Роботодавець щомісяця сплачуватиме на нього професійний внесок додатково до ЄСВ. Ці внески інвестуватимуться у фінансові інструменти, аби приносити прибуток.
Щодо накопичувальної пенсійної системи, то вона не буде обов’язковою: усіх працівників автоматично включатимуть до системи, однак кожен зможе відмовитися від участі.
Законопроєкт вже презентували фінансовому комітету та Раді коаліції. У разі ухвалення він набере чинності 1 січня 2027 року.
Реформу впроваджуватимуть поетапно: перші дев’ять місяців відведуть на створення інституцій, необхідних для запуску та функціонування накопичувальної пенсійної системи. Сплата внесків до накопичувальної системи за принципом автоматичного зарахування розпочнеться 1 січня 2028 року. Реформа потребуватиме видатків із державного бюджету у розмірі 169 млрд грн у 2027 році. У 2028 році необхідна сума складатиме 140 млрд грн, а у 2029 – 157 млрд грн.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: varta1.com.ua