Лідерів двох світових держав спіткала гірка доля: вони стали заручниками власних стратегічних помилок, опинившись у вирі масштабних геополітичних криз. Їхня нездатність завершити розпочаті бойові дії перетворює їх на ізольованих і вразливих гравців на світовій арені.
Президент США Дональд Трамп та кремлівський диктатор Володимир Путін / © ТСН
Сьогодні світ спостерігає за двома масштабними геополітичними кризами, де президент США Дональд Трамп в Ірані та російський диктатор Володимир Путін в Україні опинилися в пастці власних рішень. Вони почали бойові дії, сповнені впевненості у швидкій перемозі, але реальність виявилася значно складнішою. Тепер вони, як заручники так званої «пастки влади», не можуть знайти вихід, марнуючи ресурси та втрачаючи контроль. Цю вражаючу схожість стратегічних прорахунків обох лідерів детально розглядає видання The Washington Post.
Ігнорування реальності та ізоляція лідерів
На старті своїх кампаній і Трамп, і Путін були переконані, що ворог капітулює за лічені тижні. Вони свідомо відкинули застереження експертів про складність майбутніх операцій, продовжуючи вірити у свою здатність диктувати умови. Дональд Трамп щодня демонструє глибоке роздратування неможливістю швидко вийти з іранської кризи. Нещодавно, в інтерв’ю телеканалу NBC, він намагався заперечити сам факт ведення бойових дій в Ормузькій протоці, заявивши журналістці: «Я не думаю про це». Володимир Путін демонструє абсолютно ідентичний сценарій заперечення об’єктивної реальності. Він досі вперто називає повномасштабне вторгнення в Україну «спеціальною військовою операцією» та вимагає від Києва повної покори. Хоча російські радники давно усвідомили хибність такого курсу, вони панічно бояться говорити правду своєму керівнику. Аналітикиня Фонду Карнегі за міжнародний мир Тетяна Станова зазначає, що в Кремлі ніхто не може дозволити собі відкрито висловлювати сумніви: «Люди чудово розуміють, що така розмова спровокує холодну і зневажливу реакцію. Ви ризикуєте тим, що вас більше не вважатимуть повністю своїм, а отже, зарахують до прихильників ворожого мислення».
Ціна безкінечних конфліктів та пошук виходу
Через неспроможність визнати власні помилки, обидва лідери відштовхують від себе старих союзників і постійно наживають нових ворогів. Трамп у своїй іранській пастці вагається між погрозами знищити цивілізацію та пропозиціями надто щедрих умов для Тегерана. Американський президент навіть готовий пожертвувати партнерством із прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. Його зневажливі слова на адресу ізраїльського лідера вже стали популярним мемом для місцевої опозиції. «Він робитиме все, що я йому скажу», — зухвало висловився Трамп. Українська стратегія Путіна перетворилася на справжню м’ясорубку для його власної армії. За даними розвідки, щомісяця Росія втрачає понад 30 000 військових убитими та пораненими. Господар Кремля відмовляється оголошувати загальну мобілізацію, боїться обурення мешканців Москви та Санкт-Петербурга. Українські посадовці попереджають, що його наступною жорстокою тактикою цього літа можуть стати килимові бомбардування Києва та інших міст. Щоб приховати провали, Путін жорстко цензурує інтернет і тисне на додаток Telegram. Трамп також регулярно атакує американських журналістів, обурюючись публікаціями у засобах масової інформації: «Фейкова брудна преса, корумпована преса», — так Трамп коментує роботу медіа.
Поява критиків та неможливість перемоги
Попри тотальну цензуру, критика в російському суспільстві поступово стає все більш відкритою. Серед перших дисидентів опинився давній помічник президента Дмитро Козак, який подав у відставку у вересні. Ще 21 лютого 2022 року, за 3 дні до початку вторгнення, Козак на засіданні Ради безпеки Росії намагався виступити проти воєнних дій. Стенограма підтверджує, що він був єдиною людиною з усіх присутніх, хто відкрито не підтримав анексію українських територій. Путін ізолював своїх критиків на цілих 4 роки, але крига вже почала скресати. Президент Російської ради з міжнародних справ Дмитро Тренін ще у квітні дав дуже відверте інтерв’ю виданню «Комерсант»: «Наше власне невігластво або нерозуміння сусідів створить абсолютно непотрібні проблеми. Україна демонструє, наскільки небезпечним може бути такий підхід», — попередив він. Ще різкішу заяву у травні опублікував керівник одного з центрів у Вищій школі економіки Василь Кашин. Він назвав мету ліквідації українського режиму фундаментально недосяжною без повної та довгострокової військової окупації всієї країни. «Для Росії це технічно неможливо», — констатував російський аналітик. Війни в Ірані та Україні, ймовірно, увійдуть в історію як епічні помилки, подібні до вторгнення США в Ірак у 2003 році. Ці два лідери прийшли до влади з мріями про велич, але натомість принесли всім сторонам лише нескінченний біль та величезні економічні втрати. Нагадаємо, війна Росії проти України та американська операція проти Ірану стали прикладами масштабних геополітичних прорахунків, які дорого коштуватимуть Москві та Вашингтону. Путін і Трамп більше не мають козирів, а війна РФ проти України перетворилася на один з найдорожчих стратегічних провалів сучасності.
💥 Думка редакції Бомба Новини:
Ці історії — це гірке нагадування про те, що навіть наймогутніші лідери можуть помилятися, і ціна цих помилок надзвичайно висока. Замість того, щоб шукати мирні рішення, вони обирають шлях конфлікту, приносячи страждання мільйонам. Це нагода для всіх нас замислитися над відповідальністю, яку несуть ті, хто при владі, і закликати до миру та розсудливості.
Source: tsn.ua