Фото: gettyimages.com
Протягом останніх шести місяців європейські розвідки виявили десятки російських агентів, що діяли під виглядом мандрівників, дипломатів і навіть меценатів. Дані випадки стали складовою великої кампанії гібридної війни, яку Москва провадить проти Західного світу. Коротко про – про те, як Захід протистоїть російським розвідникам.
Завдань у шпигунської мережі РФ у Європі чимало: і спостереження за інакодумцями, і диверсії в постачанні озброєння для України, і кіберрозвідка, і дестабілізація внутрішньої безпеки держав ЄС. За відомостями НАТО, за минулі три роки Європа вислала понад 700 російських «дипломатів», більшість з яких фактично працювали на спецслужби, а в країнах закриваються «осередки культури» – «Русские дома», котрі служили маскуванням для працівників ФСБ.
Болгарські «Міньйони»-агенти
Проте Росія швидко пристосувалася, формуючи гнучкі та важко виявляємі агентурні мережі. Зі слів очільника британської контррозвідки MI5, сьогодні «загроза шпигунства перебуває на рекордно високому рівні з часів Холодної війни».
У травні 2025 року суд Великої Британії поставив фінальну крапку в одній із наймасштабніших справ про розвідку останніх років. На лаві підсудних опинилося шестеро громадян Болгарії, які проживали у Сполученому Королівстві як звичайні переселенці. Насправді вони працювали на структуру, керовану австрійцем Яном Марсалеком, колишнім топменеджером Wirecard, який після втечі до Росії став основним посередником між ФСБ і мережею «сплячих агентів» у ЄС.
Розслідування встановило, що з 2021 року група, яку в соцмережах охрестили «Міньйони», збирала відомості про російських опозиціонерів і журналістів, а також про військові об’єкти НАТО. Агентура використовувала передові гаджети – від дронів до «розумних» окулярів і дитячих іграшок із відеокамерами. MI5 у підсумку перехопила понад 200 тисяч повідомлень і виявила цілий арсенал шпигунського спорядження.
Розвідників засудили до ув’язнення – від 5 до майже 11 років. Цей судовий процес британська преса назвала «наймасштабнішою шпигунською справою після «справи Скрипалів».
Австрієць Ян Марселик керував цілою мережею болгарських агентів. Фото: Фото: swissinfo.ch
Причетні до кібератак
У середині літа МЗС Великої Британії оголосило про введення санкцій проти 18 працівників Головного управління Генерального штабу ЗС РФ і трьох його підрозділів. Як інформувало видання The Telegraph, викриті Лондоном російські агенти брали участь у диверсіях на об’єктах інфраструктури Великої Британії, наведенні ударів ЗС РФ на театр у Маріуполі, де загинули мирні жителі, які переховувалися там, а також у зламі мобільного телефону Юлії Скрипаль за п’ять років до того, як її разом із батьком Сергієм Скрипалем намагалися отруїти «Новачком» у Солсбері у 2018 році.
Працівники британської MI5 навіть зібрали дані щодо спеціалізації кожного з 18 викритих «розвідників»: так, полковник ГУ ГШ ЗС РФ Олександр Осадчук відповідав за масштабні кібератаки, Євген Серебряков – за таємні операції за кордоном, спрямовані проти антидопінгових агентств і спортивних федерацій, а офіцер Іван Єрмаков причетний до кібервтручання в американські вибори 2016 разом із Олексієм Лукашевим, Сергієм Моргачовим та іншими. Офіцер ГУ ГШ Віталій Шевченко займався кібератаками безпосередньо проти Естонії, а якийсь Артем Курєєв проводив кампанії з дезінформації з метою маніпулювання громадською думкою.
Окрім того, британські спецслужби “підкопалися” під інформаційне агентство African Initiative і з’ясували, що це медіа з фейковими новинами контролюється Росією і маскується під інформаційне агентство з метою впливу на громадську думку в Африці. Проти організації також запроваджено санкції.
“Баварська мережа саботажу”
Наприкінці жовтня цього року в Німеччині винесли вироки трьом агентам, які працювали на Росію. Вищий земельний суд Мюнхена засудив трьох обвинувачених у справі про шпигунство та планування диверсій на замовлення російської влади, пише DW. У пресі злочинне угруповання назвали “Баварська мережа саботажу”.
Очільник «Баварської мережі саботажу» Дітер Ш. – громадянин Німеччини з російським корінням, а також двоє його спільників Александер Ж. та Алекс Д. (які також мають громадянства і німецьке, і РФ) вели розвідку об’єктів у Баварії – нафтопереробних заводів, залізничних колій та бази НАТО “Графенвер”, де проходили навчання українські військові. Група передавала Росії координати військових вантажів, маршрути поїздів та відеозаписи майбутніх цілей для диверсій.
Однією з таких цілей стала компанія Rheinmetall: у червні цього року в місті Ерфурт загорілися одразу кілька військових вантажівок, вироблених цією компанією. До цього інциденту ширилися чутки про підготовку вбивства виконавчого директора Rheinmetall Арміна Паппергера.
Лідер «Баварської групи саботажу» Дітер Ш. отримав 6 років в’язниці за підготовку диверсій та участь у військових діях на сході України у 2014-2016 роках. Двоє інших відбулися умовними строками.
Лише цього року Німеччина запобігла понад 30 спробам саботажу, пов’язаним із російською розвідкою.
Глава «Баварійської мережі саботажу» Дітер Ш. – громадянин Німеччини. Фото: ФБ OstWest
Влад Цепеш та його команда
У березні цього року румунська влада затримала шістьох осіб за звинуваченням у державній зраді. Їх підозрюють у змові, націленій на повалення конституційного ладу Румунії за сприяння Росії. Одним із фігурантів справи став гурт Comandamentul Vlad Ţepeş («Команда Влада Цепеша»). Нагадаємо, Влад Цепеш – персонаж епохи середньовічної Валахії, якого прозвали Дракулою за надмірну жорстокість.
У поле зору слідства потрапили екскандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску (його звинувачують у причетності до змови та отриманні допомоги ззовні), адвокат Адріан Робертін Діну та професор славістики Маріус Семенюк. За відомостями прокуратури, всі вони літали до Москви для зустрічі з росіянами зі своїм планом щодо зміни конституційного ладу Румунії: вихід із НАТО, перейменування країни, розпуск партій, створення нової влади. Діну та Семенюк наприкінці січня зустрілися з російським військовим аташе у Бухаресті, потім через Стамбул вирушили до Москви.
Прокурори стверджують, що фінансування та операції групи здійснювалися через посередників, один із яких – громадянин України, якому передали 5000 євро за сприяння. Загалом у справі фігурують двоє українців на прізвища Гецко та Машков (або Машкович).
Цей кейс став тривожним знаком про те, як гібридні операції та агентурна діяльність можуть бути спрямовані не тільки на Україну, а й на країни-члени Альянсу. Якщо підтвердяться звинувачення на адресу Джорджеску про спробу держперевороту, це стане одним із найбільших випадків втручання ззовні на рівні держави в ЄС за останні роки.
«Одноразових» не шкода
«Одноразові агенти» вже дають перевагу професійним розвідникам: Росії дешевше завербувати підлітка, ніж утримувати кілька років «консерву» в іншій країні або сплачувати високі гонорари за працю доморощеним “штирліцам”. Яких до того ж масово висилають із країн.
Вербування йде у соцмережах, де публічні проросійські чи «правозахисні» канали залучають підписників, а потім в особистих чатах пропонують «завдання». Кураторами можуть бути як люди, так і боти, які інструктують, приймають звіти та відправляють винагороду, зазвичай у криптовалюті. Як заявляє The Guardian, такий «рекрутинг» йде навіть через ігрові чи стрім-платформи та чати, де спецслужби РФ шукають молодих, технічно підкованих людей.
Окрім молодих і розумних, у поле зору росіян потрапляють люди з кримінальним минулим або фінансовими труднощами (їм обіцяють гроші), члени діаспор та люди, які мають доступ до військових/логістичних об’єктів (їм вішають локшину на вуха щодо громадянського обов’язку та «заради миру в усьому світі»).
Що потрібно від завербованих: робити фото або давати координати військових об’єктів та маршрутів перевезень, спостерігати за вказаними особами, проводити кіберрозвідку (наприклад, сканувати мережі, отримати доступ до локальних мереж та пристроїв). Досвідчених завербованих відправляють на саботаж та влаштування диверсій: підпали, атаки на логістику, доставка вибухівки, підготовка «одноразових» операцій. “З дрібниць” пропонують поширювати дезінформацію, створювати паніку та тиск на громадську думку.
Ціль – підлітки
Нещодавно в Нідерландах за звинуваченням у шпигунстві було заарештовано двох 17-річних підлітків. Вони відстежували Wi-Fi-сигнали поряд із управліннями Європолу та Євроюстиції, а також біля посольств. Як розповіли підлітки, з ними зв’язалися у соцмережах та дали «ігрове» завдання. “Агентів” відразу ж вирахувала Служба загальної розвідки та безпеки Нідерландів, яка передала дані поліції.
У Польщі було заарештовано 17-річного хлопця з Канади. Журналісти Reuters розповіли, що він сам зізнався: був завербований російською ФСБ, отримував оплату в криптовалюті за передачу інформації про польських військових своєму російському куратору. Наразі хлопець відбуває майже дворічний термін у польській в’язниці.
Українська СБУ затримала неповнолітніх, яких завербували під час квест-ігор: вони отримували завдання, наприклад, зняти та передати координати будь-яких об’єктів (які потім ставали цілями для російських атак).
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році десятки підлітків в Україні та щонайменше 12 підлітків в інших країнах Європи (у Німеччині, Польщі, Великій Британії та Литві) було заарештовано у справах про саботаж та шпигунство, пов’язаних з Росією. Росія зробила ставку на «одноразових агентів», дешевих та не викликаючих співчуття, а Європа намагається скоординувати зусилля, щоб якимось чином зупинити цей масовий «рекрутинг».
Источник: kp.ua