З 1 вересня 2025 року в Україні запровадять Реєстр прозорості, який зобов’язує лобістів розкривати свою діяльність, клієнтів і фінансові витрати. Олесь Дмитренко, старший менеджер зі зв’язків з державними органами CFC Big Ideas, описує основні переваги та потенційні ризики, пов’язані із законом про лобіювання, щоб вирішити ці проблеми та роз’яснити виклики та можливості для бізнесу.
Подарунок для справжніх лідерів
Сертифікат Forbes — цілий рік доступу до першокласної аналітики, ідей та видатних історій успіху. Купити зараз
Реєстр прозорості планується запровадити в Україні 1 вересня 2025 року відповідно до Закону про лобіювання № 3606-IX від 23 лютого 2024 року. Цей реєстр вимагатиме від лобістів інформації про себе (як фізичних, так і юридичних), своїх клієнтів та бенефіціарів, сфери та суб’єкти лобіювання, звіти про витрати на лобіювання та взаємодію з посадовими особами.
Ця ініціатива має на меті створити прозору та єдину публічну систему відстеження лобістів в Україні, забезпечивши відкритість впливу на прийняття рішень представниками державної влади. Національна антикорупційна комісія контролюватиме реєстр, а дані оновлюватимуться раз на два роки та будуть доступні для громадськості.
Популярна категорія Найбагатше побачення сьогодні «Польські інвестори запропонували $4,5 млрд для АТБ». Перше інтерв'ю зі співвласником найбільшого ритейлера країни Віктором Карачуном
Чи готовий український бізнес до застосування закону про лобіювання? Відповіді на нього неоднозначні. З одного боку, існує сильний опір думці: навіщо вводити інше регулювання? Хіба це іноді не свідчить про диктатуру? Кожен громадянин повинен мати право впливати на прийняття державних рішень, не потребуючи особливого статусу. І навпаки, є повна підтримка: ми виходимо на європейські стандарти, виконуємо вимоги ЄС.
На щастя, між владою та бізнес-спільнотою відбувається продуктивний діалог. Затримка впровадження Реєстру надала додаткові можливості оцінити його ризики та переваги.
Ризики Реєстру
Під час нещодавнього зібрання лобісти спільноти GR Американської торгової палати досліджували перешкоди на шляху дотримання закону про лобіювання, намагаючись точно визначити ризики та перспективи для бізнесу. І міжнародні, і українські фірми, для яких високі стандарти прозорості є стандартною практикою, готові виконувати закон про лобіювання. Проте тривожні сигнали є.
Одним із перших, що з’являється на головній сторінці НАЗК, є «Реєстр порушників». Чи служитиме Реєстр хороших лобістів подібній (каральній) меті?
Скріншот Реєстру порушників з сайту НАЗК
Інше занепокоєння полягає в тому, чи буде закон спрямований на неетичних лобістів: тих «тіньових» осіб чи організацій, які можуть впливати на законодавство в обхід Реєстру прозорості. Якщо це так, то як це буде виконано? Наразі немає чіткого механізму притягнення до відповідальності «тіньових» лобістів.
П'ять переваг закону про лобіювання
Незважаючи на значну невизначеність, прийняття закону про лобіювання пропонує кілька переваг.
Офіційне визнання лобістів
Закон про лобіювання надає законним професіоналам, які співпрацюють з державними органами, шанс отримати офіційний статус «лобійської організації». Це стосується як фізичних осіб, так і організацій, які впливають на законодавство в Україні.
Таке позначення дозволяє лобістам бути присутніми в державних установах, у тому числі в парламенті, Кабінеті Міністрів та інших установах, за наявності відповідних обґрунтувань.
Крім того, лобісти матимуть дозвіл брати участь у робочих групах або засіданнях комітетів Верховної Ради, міністерств та інших державних органів. Це має сприяти прозорості процесів та усунути неоднозначність щодо регулювання взаємодії між державою (об’єктом) та лобістами (суб’єктами лобіювання).
Здатність бути співавтором законодавства
Зараз розробляти законопроекти можуть лише окремі “суб'єкти законодавчої ініціативи”: президент, депутати, Кабінет міністрів і Національний банк. Це викликає кілька запитань, особливо з огляду на цивільні