Фото: Freepik
За даними Міністерства фінансів, на 30 вересня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 404 млрд грн., у валютному еквіваленті – 155,6 млрд дол.
Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, у вересні державний борг у гривні зріс на 0,5% (+32,3 млрд. грн.), у валютному еквіваленті – на 0,6% (+0,9 млрд. дол.)
“При цьому вересень став одним із небагатьох місяців, коли приріст державного боргу зумовлювався запозиченнями на внутрішньому ринку (+40,5 млрд. грн.), тоді як зовнішній борг хоч і мінімально, але скоротився (-8,9 млрд. грн.)”, – підкреслив нардеп.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
Чому збільшився державний борг?
Як пояснив Гетманцев, така динаміка обумовлюється активізацією залучення Мінфіном ОВДП на аукціонах з метою фінансування збільшеного дефіциту бюджету через зростаючі потреби сектору безпеки і оборони.
Нардеп нагадав, що у вересні обсяги розміщень ОВДП були найбільшими з початку року. За даними Міністерства фінансів, у вересні на аукціонах із розміщення ОВДП було залучено 72,4 млрд грн в еквіваленті в усіх валютах, що у 2,5 рази більше, ніж у серпні. При цьому платежі з погашення ОВДП у вересні склали 26,5 млрд. грн.
Як зауважив Гетманцев, структура державного боргу на кінець вересня виглядає наступним чином:
- 74,8% – борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 25,2% – борг у гривні (до війни 65,1% на 34,9%).
- 72% – зовнішній борг, 28% – внутрішній (до війни 61% і 39% відповідно);
- 58,4% – зовнішні офіційні позики (в т.ч. ЄС – 28,4%), 26,9% – ОВДП, 10,3% – єврооблігації (включно гарантовані державою), 4,4% – інша заборгованість.
Нардеп прогнозує, що у жовтні варто очікувати на продовження тенденції до помітного нарощування внутрішнього держборг, адже НБУ з 11 жовтня запровадив низку рішень, що стимулюватимуть пожвавлення участі банків у аукціонах із розміщення ОВДП і відповідно їх участі у фінансуванні дефіциту бюджету.
“Мова про збільшення нормативу обов’язкових резервів банків (на 5 в.п.) при одночасному збільшенні пропорції вкладання цих резервів у бенч-марк ОВДП (з 50 до 60%). Аби додатково направити вільну ліквідність банків у купівлю ОВДП, знижено ставку за тримісячними ДС-сертифікатами. Раніше Мінфін та НБУ прийняли низку інших операційних рішень (зокрема щодо запровадження т.з. switch операцій, розширення функціоналу депозитарію НБУ), що стимулюватимуть первинний і вторинний ринок ОВДП”, – уточнив Гетманцев.
Він додав, що у жовтні слід також очікувати на відновлення зростання зовнішнього держборгу через надання 6-го траншу від МВФ за програмою EFF на суму 1,1 млрд. дол.
Нагадаємо, на 31 серпня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 371,7 млрд грн або 154,7 млрд дол. Завдяки реструктуризації єврооблігацій державний борг у серпні зменшився.
Україна офіційно почала реструктуризацію боргу та запустила процес обміну єврооблігацій
Як повідомлялося, Україна 22 липня повідомила про досягнення принципових домовленостей щодо реструктуризації боргу за євробондами на суму близько $23 млрд зі спеціальним комітетом власників цих євробондів.
Домовленості передбачають списання 37% боргу з можливістю відновлення 12% у разі досягнення певного рівня ВВП у 2028 році.
Решту боргу буде оформлено новими єврооблігаціями із погашенням у 2029-2036 роках, відсотки за якими поступово зростатимуть від 1,75% у найближчі роки до 7,75% наприкінці терміну обігу. За участь у такому обміні буде виплачено винагороду в розмірі 1,25% від суми обмінюваних єврооблігацій.
9 серпня Україна оприлюднила на Лондонській фондовій біржі заяву про пропозицію обміну та запит на згоду щодо зміни умов державних єврооблігацій та облігацій, гарантованих державою, зокрема для Укравтодору