Ветеранський бізнес потребує спеціалізованої підтримки та адекватного фінансування – депутат 29.10.2025 17:41 Укрінформ Уряд затверджує концепцію Державної цільової програми підтримки ветеранського підприємництва, яка, серед іншого, надасть ветеранам можливість отримати доступ до вигідного фінансування.
Про це під час презентації Комітету ветеранів-підприємців «Ветеранська Січ» при Союзі українських підприємців повідомив заступник очільника Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, автор закону «Про ветеранське підприємництво» Тарас Тарасенко, передає Укрінформ.
Однією з проблем ветеранського бізнесу він назвав обмежені перспективи для розширення – переходу від місцевого до регіонального та загальнодержавного рівнів – зокрема, і через складність отримання фінансових ресурсів.
«Ветеранський бізнес поки що здебільшого кустарний. Про нього люди знають у регіонах, іноді він бере участь у місцевих ярмарках. Але коли я, наприклад, звернувся до однієї з торгових мереж, виявилося: там нібито і готові організувати ветеранський маркетплейс та консультувати підприємства, які туди входитимуть. Але виробничих ветеранських бізнесів, чиєї продукції було б достатньо, щоб заповнити прилавки великих магазинів, як з’ясувалося, майже немає. Тому мета – не лише підтримати діяльність ветеранських підприємств, але і сприяти їхньому розширенню», – вважає Тарасенко.
На його думку, це питання пов’язане зі ще однією важливою для ветеранського бізнесу проблемою – відсутністю доступу до вигідного фінансування. Парламентар нагадав, що, згідно з основним законом, уряд повинен розробити державну цільову програму підтримки ветеранського бізнесу та забезпечити її належним фінансуванням.
«Минулої п’ятниці Кабінет міністрів затвердив концепцію Державної цільової програми «Ветеран. Робота». Очікуємо, що після технічного доопрацювання документ буде опубліковано. Також на погодженні зараз концепція Державної цільової програми підтримки ветеранського підприємництва на 2026 – 2028 роки, яка визначатиме перелік заохочень та пільг для такого бізнесу та порядок її щорічного фінансування. Для нас важливо разом з урядом розробити дійсно дієві практики в цій сфері», – сказав заступник очільника профільного комітету ВР.
При цьому важливо брати до уваги особливості поточної ситуації на ринку праці та її прогнозовані зміни у післявоєнний період. Тарасенко визнає, що питання працевлаштування ветеранів, очевидно, буде досить складним. Адже відновлять бізнес або створять власну справу з нуля не більше 20% з тих, хто повернеться з війни. Решту 80% ветеранів потрібно працевлаштовувати. А при цьому далеко не всі з них зможуть повернутися до тих колективів, де працювали до мобілізації.
«Частина великого бізнесу доплачує «своїм» військовим заробітну плату, поки ті служать. Але коли ветерани повертаються на підприємства після поранення, 50% з них звільняються. Завдання держави – простежити, куди подівається цей трудовий ресурс. Питання – як допомогти та переорієнтувати ветеранів на нові види діяльності, якщо те, чим вони займалися до війни, з якихось причин їм більше не підходить», – вважає Тарасенко.
Таке дослідження, на його думку, серед іншого, сприятиме об’єднанню ветеранського бізнесу та забезпечить його трудовими ресурсами, у тому числі й за рахунок залучення бойових товаришів. Серед найбільш перспективних форм такої співпраці між ветеранами парламентар назвав створення у сільській місцевості ветеранських фермерських кооперативів.
Як повідомлялося, в Україні набув чинності закон «Про ветеранське підприємництво», який має сприяти самореалізації в бізнесі ветеранів, ветеранок та їхніх сімей. Документ вперше визначає поняття «ветеранський бізнес» та запроваджує спеціальний режим економічної підтримки ветеранського підприємництва – надання переваг, зокрема щодо участі у державних та муніципальних програмах підтримки, отримання субсидій, грантів, доступу до пільгових умов кредитування або участі у спеціалізованих тендерних процедурах.
Фото: Unsplash
Бізнес Ветерани війни
Источник: www.ukrinform.ua