Відкриття ринку ЄС для українського насіння: економісти кажуть, що галузь потребує державної підтримки 18.06.2025 14:02 Укрінформ Визнання Європейським парламентом української системи сертифікації олійних культур еквівалентною стандартам ЄС відкриває нові експортні можливості; проте передчасно очікувати швидкого розвитку національного насіннєвого сектору.
Про це йдеться у прес-релізі науково-дослідного центру Інституту аграрної економіки, яким поділилися з Укрінформом.
Як наслідок, Україна отримала можливість експортувати насіння соняшнику, ріпаку, сої та цукрового буряка на європейський ринок, який визнано одним із найпривабливіших, але водночас і найсуворішо регульованих у світі.
Дослідники також визнають багатообіцяючі перспективи, які відкриває цей дозвіл на експорт. Зокрема, переваги для країни включають збільшення інвестицій у сектор, створення робочих місць та поповнення державного та місцевих бюджетів за рахунок податкових надходжень.
Однак це також стосується продажу будь-якого олійного насіння, вирощеного в Україні, незалежно від його походження. Наразі насіння вітчизняної селекції становить лише 7–10% ринку олійних культур, і цей відсоток може ще більше знизитися.
«Наразі в Україні працює понад 10 великих насіннєвих заводів, що належать «чисто» іноземним компаніям, які виробляють насіння власних іноземних сортів. Тому українські сільськогосподарські виробники щорічно фінансують іноземну селекцію за рахунок роялті та селекційних зборів міжнародним виробникам – на насіння вартістю 6,0 млрд гривень, яке реалізується в Україні», – уточнили в IAE.
Інститут зазначив, що ці фабрики пропонують відносно скромну кількість робочих місць (до 85 на фабрику), але виробляють продукцію зі значною доданою вартістю – до 2 млрд гривень на одне підприємство. Водночас інтелектуальна власність на насіння, вирощене ними в Україні, назавжди належатиме іноземним державам, навіть якщо воно вирощується всередині країни та експортується.
Хоча затверджена еквівалентність місцевого насіння дозволить європейським фірмам збільшити виробництво в Україні та забезпечити постачання насіння до ЄС, українська селекція зіткнеться зі суттєвою конкуренцією. Минулого року експорт насіння до Європи досяг 122 мільйонів доларів, що в шість разів більше, ніж у 2020 році, але насіння вітчизняного виробництва становило лише 5% від загальної кількості.
«Занадто рано очікувати, що визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною стандартам ЄС стимулюватиме активний розвиток вітчизняного виробництва насіння. Україна може опинитися в ситуації, подібній до Румунії, Угорщини чи Туреччини, де значне виробництво насіння здійснюється іноземними компаніями, проте жодна з цих країн не вважається лідером у селекційних інноваціях та виробництві насіння», – застерігають в інституті.
Дослідники переконані, що без державної підтримки селекційної галузі та виробництва насіння, без належної заробітної плати селекціонерам та селекційним установам, а також без інвестицій, Україна навряд чи зможе ефективно конкурувати з сучасними європейськими виробниками та захопити ринок насіння ЄС. Для досягнення цієї мети необхідно вжити низку системних заходів для зміцнення позицій українського насіннєвого виробництва.
Як повідомлялося, 12 червня Рада Європейського Союзу визнала еквівалентність українських стандартів виробництва насіння буряка, соняшнику, ріпаку та сої європейським вимогам. Відповідно, насіння цих культур може продаватися в країнах-членах ЄС.
Ринок насіння Європейського Союзу
Источник: www.ukrinform.ua