За останнє десятиліття Військово-морські сили США витратили 3,4 мільярда доларів на ударні підводні човни, які перебували у простої в очікуванні технічного обслуговування, іноді роками. Про це йдеться у новому звіті Урядового управління підзвітності (GAO). Прогнозується, що через перевантаженість верфей роботою, підводні човни, призначені для виведення з експлуатації, можуть не потрапити до запланованих термінів ще кілька років, що призведе до додаткових витрат у 3,1 мільярда доларів. Загалом, це 6,5 мільярдів доларів ваших грошей, витрачених на ударні підводні човни, які не можуть виконувати жодних завдань, а в деяких випадках, можливо, більше ніколи й не будуть.
У звіті GAO, публічній версії більш детального закритого документа, зазначається, що колективна безпека країни втратила понад 15 000 оперативних днів через перебування підводних човнів у стані активного простою. Це означає, що човни очікують настільки значні ремонти, що не можуть вийти на операції. Хоча самі ремонти потребують часу, що є зрозумілим, саме очікування виснажує скарбницю. Варто пам’ятати, що підводні човни, навіть ті, що стоять у порту, повинні залишатися повністю укомплектованими екіпажами. Так, приєднуйтесь до ВМС, де ви, громадяни, можете захищати нашу горду країну, сидячи в підводному човні, що простоює.
Очікуючи кінця
На відміну від активного простою, коли човен чекає на ремонт, неактивний простій означає, що човен очікує на повне виведення з експлуатації. Він більше ніколи не вийде в море, ніколи не проведе операцію — його відправляють на спокій. Навіть ці човни повинні залишатися повністю укомплектованими, що досить дивно, коли замислюєшся про витрачені кошти та людські ресурси.
Проблема полягає в тому, що ці підводні човни мають ядерні реактори, які не можна просто вимкнути. Експертний персонал повинен продовжувати їх обслуговувати. Оскільки це можна зробити лише в сухому доці, човен мусить чекати своєї черги. Саме тут виникає затор. GAO зазначає, що ВМС могли б інвестувати у розробку способів вивантаження палива на причалі, але поки це лише теорія. Тим часом ВМС експериментують із зменшеними екіпажами на неактивних човнах. Це має сенс: я не думаю, що оператор сонара так вже й допомагає з ядерним реактором.
Як приклад, у звіті згадується USS Pasadena, підводний човен класу “Лос-Анджелес”, який перейшов у режим неактивного простою в січні 2025 року. Але запланована дата виведення з експлуатації — листопад 2028 року, майже чотири роки потому. Чотири роки простою в порту, очікуючи на списання, з повним екіпажем. Намагаючись отримати максимум із поганої ситуації, ВМС використовують екіпаж із новобранців, застосовуючи Pasadena як навчальний корабель. Загальна вартість цього становитиме приблизно 300 мільйонів доларів за весь період. Дякуємо.
Стає краще, стає гірше
Є добрі новини щодо активного простою та погані — щодо неактивного. З активним простоєм ВМС досягли певних успіхів у скороченні часу очікування ремонтів. Настільки, що в січні цього року ВМС вперше з 2013 року не мали жодного підводного човна в активному простої, повідомляє Newsweek. Тож, хоча за останнє десятиліття ми втратили 15 000 оперативних днів, зараз ми не втрачаємо жодного. Прогрес!
Щодо виведення з експлуатації, ситуація погіршується. Прогнозується збільшення часу очікування в майбутньому через перевантаженість потужностей сухих доків. Зменшення розміру екіпажів дещо пом’якшить ситуацію, але загалом вона залишається похмурою. Вживаються заходи для відновлення виробничих потужностей суднобудування в Америці, але це довгострокова перспектива, якщо вона взагалі відбудеться. Наразі, згідно зі звітом GAO, ВМС можуть почати подовжувати термін служби деяких підводних човнів. Чи добре це — мати човни настільки старі, що їх вже слід відправити на спокій, щоб вони захищали моря? Ймовірно, ні, але це реальність.
Подробиці можна знайти на сайті: www.jalopnik.com