Китайські автомобілі стрімко завойовують світові ринки, але в Сполучених Штатах їхній вплив поки що стримується високими митами та політикою протекціонізму. Однак автовиробники, які вже мають представництво в США, стурбовані майбутнім. Після того, як колишній президент Дональд Трамп висловив готовність вітати будівництво китайськими компаніями заводів на американській землі, Hyundai висловив свої побоювання.
Генеральний директор Hyundai Motor Хосе Мунос попередив, що скасування імпортних обмежень США може призвести до того, що американський авторинку стане схожим на британський чи європейський.
«Велика Британія, яка в минулому була дуже прибутковим і сильним ринком, стала схожою на Китай. Усі найпопулярніші продавці — китайські, бо там немає бар’єрів. Тож, думаю, подібне може статися й у США, різною мірою, якщо не буде певних умов».
За словами Муноса, відсутність бар’єрів у Британії дозволила китайським брендам зайняти домінуючі позиції. Він вважає, що США можуть зіткнутися зі схожим сценарієм, хоч і в інших масштабах, якщо не збережуть захисні механізми.
Китайські автомобілі практично витіснені з американського ринку через тарифи, які сягають близько 100% на електромобілі. Однак, після позитивних коментарів Трампа щодо потенційного приходу китайських виробників у США за умови створення заводів та використання американської робочої сили, занепокоєння зросло й серед інших гравців.
Минулого тижня Американська автомобільна політична рада, що представляє інтереси Ford, General Motors і Stellantis, опублікувала заяву, яка фактично заперечує слова Трампа. Попри його порівняння з японськими автовиробниками, які давно будують автомобілі в США, рада стверджує, що китайські компанії отримують несправедливу перевагу через державні субсидії, маніпуляції з валютним курсом та інші неринкові фактори.
Тим часом, генеральний директор Ford Джим Фарлі ще в липні прогнозував вихід китайських брендів на американський ринок протягом п’яти-десяти років.
Мунос, який раніше керував китайськими операціями Nissan, позитивно відгукувався про швидкість розвитку технологій у Китаї. Проте його застереження щодо Британії та Європи стосуються передусім прибутковості Hyundai. У Британії, де відсутні тарифи на китайські автомобілі, 15% нових реєстрацій припадає саме на китайські бренди.
У Європі, після розслідування, Брюссель запровадив тарифи на китайські електромобілі, виявивши несправедливі державні субсидії. ЄС також розробляє правила «Made in Europe», які визначатимуть необхідну частку комплектуючих, виготовлених у межах блоку, для продажу автомобілів. Однак, навіть з урахуванням мит, Мунос стверджує, що китайські автомобілі в деяких сегментах залишаються на 30–40% дешевшими.
США досі залишаються одним із небагатьох великих ринків, куди китайські автомобілі практично не потрапляють через тарифні бар’єри. Однак, сама дискусія про можливість будівництва китайських заводів на американській землі свідчить про те, що захисні механізми можуть бути не вічними. Якщо Вашингтон пом’якшить свою політику, традиційні автовиробники ризикують втратити частину ринку швидше, ніж очікували.
Для Hyundai це питання не лише конкуренції, а й інвестиційної стратегії. Компанія вже вкладає кошти в американське виробництво електромобілів і прагне передбачуваних умов ведення бізнесу. Якщо китайські бренди отримають ширший доступ до США, корейський виробник може опинитися під тиском дешевших конкурентів з Китаю та американських компаній, які вимагають захисту.
Європейський досвід показує, що самі тарифи не завжди вирішують проблему. Навіть з митами, китайські автомобілі зберігають цінову перевагу завдяки масштабам виробництва, вертикальній інтеграції та державній підтримці. Тому для США ключовим буде не лише рівень тарифів, а й вимоги до локалізації, субсидій та технологічної складової. Hyundai закликає Вашингтон не відкривати ринок надто швидко, доки не будуть встановлені чіткі умови, що дозволять американським і корейським виробникам конкурувати на рівних.
За даними порталу: topgir.com.ua