За тиждень після обстрілу цивільного судна в порту Південний Україна представила спільний з Великою Британією механізм страхування суден. Щоправда, вдесятеро менший, ніж сторони обіцяли влітку. Як це вплине на експорт та чи здешевить логістику Чорним морем?
За два місяці роботи альтернативного «зернового коридору» морським шляхом скористалися понад сто суден. У січні–жовтні 2023-го українські порти збільшили перевалку на 13,2% – до 46,2 млн т, порахувала Адміністрація морських портів України (АМПУ).
Попри захист українських морських сил, прохід через морський коридор залишається ризикованим та дорогим. Ставки за страхування суден сягають 2–3% застрахованої вартості судна. Під час роботи «зернової угоди» вони були меншими – до 1%.
Проте найближчим часом ситуація може змінитись. Як саме? Допоможуть партнери.
Спільний проєкт
14 листопада Україна разом із британським урядом та пулом страхових компаній, серед яких провідні Marsh McLennan та Lloyd’s of London, створили спеціальний фонд страхування суден на $50 млн. «Механізм запрацює після підписання всіх необхідних договорів зі сторонами. Очікуємо, що це може статися у найближчий тиждень», – розповіла Forbes віцепрем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко. Рішення зробить український морський шлях доступнішим для ширшого кола експортерів та імпортерів, додала вона.
За розрахунками Мінекономіки, фонд здешевить вартість страхування приблизно на 2,5 відсоткові пункти, що, своєю чергою, дасть змогу експортерам зекономити близько 100–140 грн на одній тонні вантажу.
Що таке «український коридор»
Новий морський коридор вздовж східного берега Чорного моря, за пропозицією України, запрацював із середини вересня: тоді в український порт зайшло перше судно після розриву «зернової угоди».
Віра судновласників у новий маршрут зростала пропорційно ударам України по флоту та морських базах РФ. Спершу вони остерігалися використовувати альтернативний маршрут – Росія обіцяла розглядати цивільні кораблі як військові та бити по них.
Попри погрози, за місяць роботи нового коридору, за підрахунками Bloomberg, Україна змогла експортувати 1,4 млн т зерна та металів. Стара «зернова угода» давала змогу перевозити лише зерно, продукти харчування та добрива. Цей обсяг дорівнює показникам за перший місяць роботи «зернової угоди» та третині показників рекордних місяців.
Читати більше Згорнути
Як працюватиме новий механізм на практиці, поки невідомо. Механізм передбачає поділ ризиків між страховиками та місцевим державним банком, пояснював в коментарі Forbes у серпні заступник міністра економіки Володимир Кузьо. До механізму залучені «Експортно-кредитне агентство», державні Укргазбанк, Укрексімбанк та пул із 14 англійських страхових компаній.
«Уряд має визначити механізм страхування», – повідомила пресслужба «Експортно-кредитного агентства» (ЕКА). У Мінекономіки поки що не надали конкретики.
Україна вже забезпечила майже половину фонду. На рахунок «Експортно-кредитного агентства» з резервного фонду державного бюджету надійшли 800 млн грн (близько $22 млн), повідомила пресслужба ЕКА. З них українські держбанки матимуть змогу надавати акредитиви судновласником, які будуть гарантією покриття можливої шкоди.
Згідно з домовленостями, британські страхувальники готові забезпечити решту $30 млн у разі виникнення надзвичайної ситуації, пояснює Forbes співрозмовник, знайомий із процесом домовленостей, що не захотів оприлюднювати свого прізвища через сенситивність теми.
Україна планує додатково розширити фонд та веде перемовини з міжнародними фінансовими організаціями. «Йдеться не лише про страхування суден, а загалом усіх товарів, які зберігаються в Україні, перевозяться морським та наземним шляхом», – каже Свириденко.
Запуск фонду страхування зробить морський шлях доступнішим для експортерів, каже віцепрем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
«Швидкі темпи» та стримані очікування
Ринок оцінює ініціативу стримано. $50 млн – це ринкова вартість всього двох Panamax із дедвейтом 75 000 т, каже директор компанії BPG Shipping Геннадій Іванов. «Для компенсації втрат судна цих грошей замало, але для покриття страхових премій – достатньо», – вважає він. Фонд дасть змогу наблизити ставки за страхування до близько 1% застрахованої вартості судна – до $3-6 за т замість теперішніх $8-10 за т, прогнозує він. Ставки були на першому рівні під час роботи «зернового коридору» за участю РФ та ООН, нагадує Іванов.
«Краще так, аніж без гарантій від держави взагалі», – погоджується Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій. «Можливості реальних виплат державних коштів я сприймаю скептично, тому добре, що до механізму долучились західні страхові компанії», – каже Вовк.
Пошук рішення, яке дасть можливість відновити судноплавство у Чорному морі, почався одразу після того, як Росія розірвала «зернову угоду» в липні, каже Свириденко.
У серпні Мінекономіки анонсувало державний страховий фонд на $500 млн для таких відшкодувань, механізм мав запрацювати на початку осені, розраховували в КМУ. Чому про нього нічого не чути? Україна кілька місяців напрацьовувала з партнерами оптимальні легальні механізми втілення цього страхування, пояснює Свириденко. «Це ще доволі швидкі темпи», – переконує вона.
Останні події на морі, ймовірно, змусили пришвидшитись. 8 листопада Росія влучила ракетою в перше цивільне судно, що рухалось українським коридором та мало везти українську залізну руду до Китаю. Судно зазнало ушкоджень, загинув лоцман. Хоча це не зупинило роботу морського коридору, після обстрілу ставки фрахту зросли на $20 — до $60–65 за тонну.
Українсько-британський фонд став наслідком домовленостей президента Зеленського та премʼєр-міністра Великої Британії Ріші Сунака. «Перемовини високого рівня мали визначальне значення, саме завдяки цьому ми маємо такий результат», – каже Свириденко.
У підготовці матеріалу брала участь репортерка Forbes Ukraine Іра Крицька.