Звідки приходять гроші? Роздуми співзасновника неформальної групи «Приват» Геннадія Боголюбова

Звідки приходять гроші? Роздуми співзасновника неформальної групи «Приват» Геннадія Боголюбова | INFBusiness

20 серпня на YouTube-каналі «Менора» вийшла перша частина інтерв’ю з одним із найбагатших і непублічним українським бізнесменом Геннадієм Боголюбовим. Він розмірковує про природу грошей і багатства, ставлення до криптовалют, значення сімʼї і про те, коли великі статки можуть стати покаранням

Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.

На початку серпня було створено YouTube-канал «Менора», його авторка – Сара Камінецька, дочка головного рабина Дніпра та Дніпропетровської області Шмуеля Камінецького.

Одне з перших інтервʼю – розмова зі співзасновником неформальної групи «Приват» Геннадієм Боголюбовим. У 2022 році Forbes оцінював його статки в $1 млрд.

Боголюбов, на відміну від свого партнера Ігоря Коломойського – один із найбільш непублічних бізнесменів країни. Чи не єдине інтервʼю, яке він давав, було понад 10 років тому, коли він поспілкувався з репортерами Forbes для статті про групу «Приват».

З того часу становище бізнесмена суттєво змінилося. І річ не в тім, що він втратив у статках – у 2012 році він був на четвертій сходинці з $2,8 млрд на рахунку, а зараз майже утричі менше. Більша проблема Боголюбова – з правоохоронцями декількох країн.   

У 2021-му Боголюбов, який раніше тривалий час жив у Великій Британії та Швейцарії, повернувся до України. Напередодні бізнесмен відновив українське громадянство, від якого відмовився у 2017-му. У жовтні 2022 року Боголюбов у супроводі адвокатів завітав до будівлі НАБУ у Києві. Достеменно не відомо, про що він говорив із детективами, але питань до нього багато.

НАБУ підозрює колишній менеджмент «Укрнафти» у виведенні з компанії 13,3 млрд грн на користь групи «Приват». Ще одна гучна справа – виведення коштів з ПриватБанку до його націоналізації у 2016-му. Наразі триває понад 800 судових справ у пʼяти юрисдикціях. У червні розпочалося слухання по суті у Великому суді Лондона по справі ПриватБанку, сума претензій державного банку до Боголюбова і Коломойського – понад $2,5 млрд. Якщо вони програють у Лондоні, то ПриватБанк зможе арештовувати їхні активи в усьому світі. 

Саме нафтогазові і банківські активи 10 років тому були ключовими бізнесами у неформальній групі «Приват».

Але, на відміну від Коломойського, Боголюбов поки що зберігає статус мільярдера. Майже половина його статків – готівка та інші ліквідні активи. У США справами «Привату» і його засновників займається ФБР. В кінці минулого року один із бізнесменів, знайомий з Коломойським і Боголюбовим, розповідав, що через інтерес ФБР вони не залишають Україну, курсуючи між Буковелем та приватівським бізнес-центром Millenium у Києві.

Розмова перекладена, скорочена та відредагована для зрозумілості.

Грошовий потенціал

Для того щоб добре жити, потрібно багато й тяжко працювати. Але щоб бути багатим, треба вигадати щось інше. Потрібно працювати, намагатися, треба допомагати Всевишньому, щоб Він дав тобі гроші.

Питання в тому, що таке «дав» і для чого. Релігійні люди вважають, що всі багатства світу знаходяться у Всевишнього, і Він їх якось розподіляє. Але оскільки Він не має ні рук, ні кишень, інструментами Його розподілу є люди. Тому якщо людина отримала багатство, незрівнянно більше грошей, ніж їй потрібно для життя, це означає, що Всевишній вибрав її інструментом. Для того щоб вона ці гроші використала правильно, щоб вона ці гроші роздала, допомогла комусь, зробила соціальні проєкти.

Коли гроші знаходяться у великій кількості у когось одного, і вони десь зберігаються, то вони створюють дуже серйозний надлишковий потенціал. Цей потенціал не можна назвати позитивним чи негативним, все залежить від того, як його буде використано. 

На початку свого розвитку як бізнесмена я дуже дивувався, коли читав у пресі про те, що великі люди цього світу, яких називають rich and famous, віддають більшу частину своїх статків, а то й усі, на благодійність. Так вони відчувають чи знають, що спрямовують ці кошти, потенціал у щось позитивне.

Інтервʼю Геннадія Боголюбова на YouTube-каналі «Менора»

Інтервʼю Геннадія Боголюбова на YouTube-каналі «Менора»

Гроші як покарання

Людина може сама повернути цей ресурс, потенціал не туди, і тоді це стане для неї покаранням. Є така єврейська мудрість: «Якщо ти хочеш знищити життя своїх дітей, дай їм сьогодні те, що ти маєш дати їм після своєї смерті». Грубо кажучи, гроші дуже серйозно псують людину. Особливо молоду, незрілу, яка не знає, як з ними поводитися.

Якщо батько не виховує свого сина чи доньку в роботі, а просто вивалює на них статок, то тут практично стовідсоткова гарантія того, що ця людина страждатиме. У Торі або Талмуді написано, що найгірше, що батько може зробити для свого сина – це повісити йому на шию гаманець з грошима і поставити біля дверей будинку розпусти. Так він із грошима потрапляє в ситуацію, в якій не зможе утриматися від якихось речей, і це приведе його до морального падіння. 

«Історія Ротшильдів»

До мене якось потрапила книга «Історія Ротшильдів». Це були унікальні люди, брати, які розбагатіли та розʼїхалися. Один виїхав до Англії, інший залишився у Франції, щоб не заважати один одному. Ці великі прадіди створили свою бізнес-імперію, заснували фінансові компанії, банки, мали багато дітей. Сьогодні залишилася тільки назва «Ротшильд». 

Великі гроші звалилися на спадкоємців, і вони не змогли впоратися з цим потенціалом. Зосталися тільки великі компанії з назвами імен – «Голдман Сакс», «Ротшильд». А самі люди зникли, не змогли впоратися. Керувати багатством радше може той, хто його створив або навчився ним управляти. Як-то кажуть, батьки працюють, діти насолоджуються життям, а онуки просять милостиню.

Свідома благодійність

Я звичайна людина, я не народився у релігійній сімʼї. І, звичайно, на початку мого сходження я відчував роздратування. Тому що я виріс у Дніпродзержинську, у Радянському Союзі, вже навіть не памʼятаю, як це було. І там був закон джунглів: кожен працював, заробляв. Я памʼятаю, мої батьки, дай Боже, могли дожити до наступної зарплати. Нас не виховували так, що хтось комусь щось давав.

Коли настала свідомість, самоідентифікація, я почав розуміти, як ці речі працюють. Іноді мені приходять думки, що треба дати, і тоді я намагаюся швидше це зробити. 

У мене немає особистого алгоритму розподілу грошей. Я даю десятину, це треба дати. Бувають такі фанатики, які хочуть перестрибнути через ці значення. Наприклад, він заробив 100 000, а хоче віддати 20 000, можливо, Бог дасть йому 200 000. Мій учитель, рабин Камінецький, категорично не рекомендує так робити. Він каже: «Будь обережний, правильно розрахуй».

Є закон, за яким ти зобовʼязаний віддати 10%, але ти не маєш права віддати більш ніж 20%. Тому що, найімовірніше, так ти порушуєш якийсь фінансовий перебіг. Ти можеш завдати шкоди своєму бізнесу, порушити права своєї сімʼї.

Інтервʼю Геннадія Боголюбова на YouTube-каналі «Менора»

Як сказати «ні»

Чи бувало, що я відмовляв? Звісно, бувало. На чому це засновано? Це завжди різні речі. Це й інтуїція, і відчуття, і розуміння, репутація і можливість.

Як сказати «ні»? Найголовніше – так сказати «ні», щоб людину не образити. Тому що образити людину набагато гірше, ніж не дати їй грошей. Люди зазвичай кажуть: «Я подумаю», «Я вам передзвоню», «Принесіть мені свій бізнес-проєкт, я його вивчу». Ти кажеш людині «ні», а вона чує «так». І тоді ти потрапляєш у ситуацію, в якій все стає набагато гірше. У неї залишається надія.

Є люди, які вміють казати «ні». Я до таких людей не належу, я вчуся. Але я кажу, ви знаєте, цього року чи цього місяця я всі свої ресурси розподілив. Тому я, на жаль, сьогодні не можу розглядати ваш проєкт у межах цього бюджетного періоду. Приходьте за рік. Так, щоб людина не пішла ображеною, розчарованою, вона повинна піти з усмішкою від тебе.

Чому не можна говорити, скільки ти заробляєш

Я вважаю, якщо ти хочеш, щоб усі твої плани не справдилися, треба про них розповісти. Єдина людина, яка може їх знати – це твоя дружина, кохана жінка. У сімʼї можна, а чим більше ти розповідаєш стороннім, тим ти створюєш негативний потенціал.

Були часи, коли я не знав, скільки заробляю. Я думаю, що на такому рівні бізнесу, де я перебуваю, ніхто не знає. Не тому, що це багато чи мало. Особливо сьогодні, у тій ситуації, у тій країні, у війні, ніхто не знає, скільки він заробляє. Заробивши сьогодні, ти вдвічі більше втратиш завтра.

Оцінки Forbes

Я ніколи в житті не розумів, як Forbes рахує. Вони якось оцінюють активи. Але якщо я маю акції заводу, який сьогодні не працює, то він не просто не приносить прибуток, а навпаки завдає збитків, як у нинішній ситуації. Я на Forbes не посилався б, це все хайп. Можливо, легко це порахувати, живучи у більш цивілізованому фінансовому суспільстві, де є біржі, де є оцінки. 

Інтервʼю Геннадія Боголюбова на YouTube-каналі «Менора»

Інтервʼю Геннадія Боголюбова на YouTube-каналі «Менора»

Щастя в грошах

Я бачив багато людей, які повʼязують своє щастя з грошима. Вони кажуть, що якби мав гроші, був би щасливим. Щастя з грошима не повʼязане. Щастя – це внутрішній стан, це відчуття самореалізації, наповненості, цілісності. А гроші – це антураж, інструмент самореалізації. Коли людина не має грошей, вона може бути щасливою, і, найімовірніше, вона буде щасливою. Але коли людина має гроші, вона може багатьом принести таке щастя.

Коли є гроші, то це величезний ресурс, яким потрібно займатися. Ось буде в мене замок, і для того, щоб я цим замком нормально управляв, я найму 100 людей працівників, заплачу їм гроші, і вони все робитимуть. Ось ці 100 людей працівників – основна проблема, з якою ти зіткнешся. Тобі доведеться з ранку до вечора розбиратися з ними, думати. Насамкінець ти подумаєш, що до того, як не мав цього замку, тобі було простіше жити. Але всі ж хочуть замок. 

Боголюбов і криптовалюта

Я до криптовалюти ставлюся… не знаю як. Я ніяк не можу зрозуміти, криптовалюта – це гроші чи товар. 

Коли ми жили в Радянському Союзі, ми в школі вивчали Карла Маркса, і він розповідав, що формула товар-гроші-товар існує. Тобто гроші оцінюються за номіналом. А ось щоб намайнити біткоїн, треба витратити енергію, час, купити обладнання. І в одного майнера він коштує 10 000, у другого – 15 000, а у третього – 20 000. Він має якусь собівартість. Тож у моєму розумінні це товар, а люди кажуть, що це гроші. Але я не займаюсь цим. 

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *