Хто може забути 1988 рік, коли незліченні глядачі сиділи зачаровані перед телевізорами, зачаровані екзотичною мелодією з бразильського телесеріалу «Рабиня Ізаура»? Ця мелодія, яка супроводжувала кожен епізод щемливої історії про прекрасну поневолену жінку, стала справжньою культурною сенсацією, передає Ukr.Media .
Усі намагалися підспівувати, хоча мало хто зрозумів слова. «Газун гарунге», «гандіру гарунге», «азугу гарунге» – ці звуки були знайомі всім і наслідувалися різними способами. Але як насправді звучить культовий вступ?
Творцем цієї мелодії є видатний бразильський композитор і вокаліст Дорівал Каіммі. Його творчий шлях тривав понад 70 років, і серед багатьох його композицій значне місце займає пісня «Retirantes» («Відставники»), яка послужила основою для вступу до «Rabini Isaura».
У 1946 році Каїммі написав «Retirantes» для театральної адаптації твору відомого бразильського романіста Жорже Амаду «Нескінченні землі». У пісні розповідається про важкий досвід мігрантів (часто нащадків африканських рабів), змушених покинути висохлі райони північно-східної Бразилії в пошуках кращого існування.
Примітно, що в оригінальному виконанні «Retirantes» міститься гостра лірика португальською мовою, яка виражає страждання та безнадійність пригноблених людей: «Життя чорношкірого важке, у цьому немає жодних сумнівів… Я волів би померти вночі, під батогом, ніж покинути вас…» Ці рядки висвітлюють трагічні долі рабів та іммігрантів.
Однак у телевізійній версії серіалу замість змістовної лірики слухачі чують ті ж загадкові звуки, що врізалися в пам’ять глядачів: «Унгазун гарунге, замбеле гарунге…»
Виявляється, ці вокалізації не мають конкретного визначення. Вони утворюють ритмічне розташування звуків, що імітує тональність західноафриканських діалектів. Експерти вважають, що ці «слова» створюють атмосферу «африканського» хору, але залишаються художнім елементом, позбавленим лексичного значення. Вони безпосередньо не повторюють жодної конкретної мови, хоча мають певну схожість із фонетикою африканських мов, таких як йоруба чи зулу.
Такий підхід сприяв екзотичній атмосфері, яка чудово поєднувалася з темами серіалу про рабство та згадувала африканську спадщину багатьох бразильців.
Незважаючи на це, початкова тема стала невід’ємним елементом культурного явища, що оточує «Рабіні Ізауру», продовжуючи викликати ностальгію серед тих, хто бачив його першу трансляцію. І хоча слова можуть бути безглуздими вокалізаціями, мелодія та емоційна глибина забезпечили їм місце в історії телебачення та серцях мільйонів глядачів.
Джерело: ukr.media