Щоб уникнути подібної критики в громадському транспорті та на дитячих майданчиках, важливо виховувати у дитини гарні манери з раннього віку. З чого почати? Читайте далі нашу статтю, як повідомляє Ukr.Media.
8 важливих манер, яких варто навчити свою дитину
1. Вибачтеся. Якщо дитині потрібно підійти до дорослого або привернути чиюсь увагу, важливо навчити її починати з фрази «Вибачте».
Здатність визнавати власні помилки у взаємодії з однолітками також виявиться корисною.
Навчитися щиро вибачатися означає більше, ніж просто сказати «вибач». Це передбачає усвідомлення того, що ваші дії могли завдати комусь страждань (емоційних чи фізичних), і готовність визнати це та, можливо, виправити ситуацію. Це формує основу емпатії та відповідальності за свої дії. Це також навчає людину, як налагодити стосунки після розбіжностей.
- Продемонструйте, як вибачитися перед дитиною, партнером чи іншими, коли ви зробили помилку (навіть незначну). Поясніть, чому ви вибачаєтеся.
- Уточніть різницю. «Вибачте» на початку речення ввічливо вказує на бажання висловитися, тоді як «вибачте» – це реакція на конкретну ситуацію, коли комусь завдали болю.
- Уникайте нав'язування автоматичного «вибачте»: замість того, щоб казати «Вибачте!», запитайте: «Дивись, Петрик засмучений. Що сталося? Як ти думаєш, що ми можемо зробити, щоб допомогти йому почуватися краще?» Допоможіть своїй дитині зрозуміти наслідки своїх дій.
- Навчіть «лагодити»: Вибачення можуть супроводжуватися діями. «Вибачте, що я позичив цю іграшку, не спитавши. Ось, забери її назад». Це має набагато більшу вагу, ніж просто слова.
- Обговоріть почуття: поговоріть про те, що відчувають люди, коли на них кричать, штовхають або забирають їхні речі.
2. Не запізнюйтесь. Багато людей вважають запізнення серйозною провиною або, щонайменше, неповагою до інших. Коли хтось запізнюється, може здаватися, що він вважає свій час набагато ціннішим за ваш, що надзвичайно грубо. Хоча іноді запізнень не уникнути, вкрай важливо навчити дитину цінувати час інших і приходити на зустрічі вчасно.
Пунктуальність — це не просто повага до часу інших; це також відповідальність, організованість та надійність. Дитина, яка звикла до розпорядку дня та розуміє важливість пунктуальності, краще адаптується до шкільного та майбутнього робочого середовища. Це також допомагає зменшити стрес та потребу поспішати.
- Вік має значення: Маленькі діти не розуміють абстрактного поняття часу. Почніть з відчутних маркерів: «Ми підемо, як тільки взуємося», «Мультфільм почнеться, коли рука досягне сюди».
- Встановіть розпорядок дня: чітко визначте очікування щодо ранкового прибирання та вечірніх ритуалів. Це допоможе вашій дитині передбачити, що буде далі, та спростить процес.
- Використовуйте таймери та візуальні посібники: пісочний годинник, таймер у телефоні або контрольний список із зображеннями («одягнися», «почисти зуби») можуть допомогти вашій дитині керувати часом.
- Поясніть наслідки (без залякування): «Якщо ми підемо пізно, ми пропустимо початок вистави/закриття нашого улюбленого магазину/зустріч з другом». Це допомагає їм зрозуміти важливість пунктуальності.
- Вирушайте рано: Плануйте заздалегідь, особливо коли з дітьми. Не очікуйте, що все проходитиме бездоганно та за планом.
- Будьте взірцем для наслідування: Чи часто ви самі запізнюєтеся? Діти схильні наслідувати нас.
3. Дякую. Слова «Дякую» та «Будь ласка» мають бути глибоко закріплені у словнику наших дітей. Зрештою, нескладно відзначити зусилля іншої людини. Ці «чарівні» слова допомагають висловити повагу та визнати внесок інших, що завжди цінується.
Навчання дитини висловлювати вдячність сприяє розвитку почуття вдячності. Вдячні люди, як правило, щасливіші, більше цінують те, що мають, і краще будують стосунки з іншими. Це також заохочує вашу дитину помічати доброту та зусилля інших, а не сприймати речі як належне. «Будь ласка» вчить її ввічливо просити, а не вимагати.
- Зробіть це щирим, а не просто фразою: поясніть, що «дякую» – це спосіб висловити вдячність за те, що хтось зробив для вас. «Дякую, що допоміг мені побудувати блоки», «Дякую за смачний обід». Будьте конкретними.
- Взірець вдячності: Регулярно висловлюйте подяку своїй дитині («Дякую, що так швидко одягнулася!»), своєму партнеру, касиру в магазині, водієві автобуса. Покажіть, що це нормальний аспект спілкування.
- Заохочуйте їх розпізнавати хороше: наприкінці дня ви можете запитати: «За що ви вдячні сьогодні? Можливо, хтось вам допоміг, або ви отримали щось приємне?»
- Навчіть їх просити словом «Будь ласка»: Якщо ваша дитина просить щось, не кажучи «будь ласка», ви можете м’яко нагадати їй: «Як ми просимо?» або просто промовчати, чекаючи, поки вона додасть «будь ласка».
- Проілюструйте зв’язок: «Коли ви кажете «дякую», людина розуміє, що те, що вона зробила, було важливим для вас, і це приносить їй радість».
4. Не перебивайте. Їм може бути важко чекати, поки дорослі ведуть свої довгі розмови. Однак розвиток терпіння є надзвичайно важливим для вашої дитини. Єдиним винятком є випадки, коли виникає щось термінове та потребує негайної уваги.
Здатність слухати, не перебиваючи, розвиває терпіння, самоконтроль та повагу до інших. Це важлива навичка для ефективного спілкування в будь-якому віці — у школі, на робочому місці та в особистих стосунках. Вона також вчить дитину цінувати думки інших.
- Навчіть дитину сигналу «зачекайте»: домовтеся з невербальним сигналом (наприклад, поклавши руку вам на плече або ніжно потиснувши їй руку), який означає: «Я тебе бачу, але, будь ласка, зачекайте хвилинку, я скоро буду доступний». Обов’язково поверніться до дитини якомога швидше та приділіть їй всю свою увагу.
- Навчіть дитину фразі «ввічливості»: замість того, щоб перебивати розмову, навчіть її використовувати такі фрази, як: «Вибачте, чи можу я швидко щось сказати?», «Чи можу я висловитися, коли ви закінчите?».
- Визначте «реальні» надзвичайні ситуації: уточніть, що «горіння» або
Джерело: ukr.media