Для багатьох людей пробудження вранці може бути досить складним, і нещодавнє дослідження, проведене швейцарськими вченими, проливає світло на це явище. Схоже, що перехід від сну до неспання набагато складніший, ніж вважалося раніше, і час пробудження відіграє вирішальну роль у визначенні того, як людина почувається вранці.
Давно встановлено, що сон відбувається циклічно та сегментовано на різні стадії: на початковій та другій стадіях ми відчуваємо легкий сон і нас легко розбудити, тоді як найглибша стадія сну значно ускладнює пробудження. Протягом ночі ми проходимо ці стадії, під час яких наш мозок зазнає разючих трансформацій. Хвильові патерни мозкових хвиль зміщуються від стабільних альфа-ритмів до тета-ритму, пов'язаного з формуванням пам'яті, періодично порушуваного раптовими сплесками нейронної активності.
Цю інформацію отримано за допомогою електроенцефалографії, але група швейцарських дослідників прагнула використати технологію ЕЕГ, щоб глибше зануритися в особливості того, як ми прокидаємося від сну. Автори зазначають, що процес пробудження характеризується організованою хвилею активації, яка поширюється від передньої до задньої частини мозку. Дослідники дійшли цього висновку після вивчення понад 1000 пробуджень — як спонтанних, так і тих, що були викликані будильником — у 20 учасників, кожен з яких був оснащений 256 датчиками ЕЕГ, прикріпленими до голови.
Перехід від сну до неспання, ймовірно, починається в передній частині мозку, в ділянках, пов'язаних з виконавчими функціями та прийняттям рішень. Потім неспання поширюється в протилежному напрямку, зрештою досягаючи області обробки візуальної інформації, розташованої в задній частині мозку. Цей шлях відображає те, як сигнали від підкіркових центрів збудження активують кору головного мозку під час фази швидкого сну.
І навпаки, пробудження від повільнохвильового сну відбувається поступовіше, включаючи додаткову фазу: неспання починається плавно в центральному «вузлі» мозку. Отже, існує чітка закономірність щодо того, наскільки добре почувається людина, залежно від способу та часу її пробудження. Ці повільні хвилі пояснюють, чому ми все ще можемо відчувати сонливість у години після пробудження. Дослідницька група сподівається, що це відкриття допоможе в прогнозуванні сонливості у тих, хто страждає на апное, або в управлінні судомами, викликаними сном.
Джерело: ukr.media