Недостатньо обізнані люди часто помилково пов’язують цироз печінки, який зазвичай називають «відмова печінки», з алкоголізмом. Однак виявилося, що в даний час 70% трансплантацій печінки проводять особам з діагнозом «неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП)», яка не пов'язана з вживанням алкоголю, передає Ukr.Media .
Основними факторами ризику, що сприяють НАЖХП, є переїдання, метаболічний синдром, ожиріння та діабет 2 типу. Зі зростанням показників цукрового діабету та ожиріння стрімко зростає й поширеність НАЖХП — її ознаки зараз спостерігаються у кожного третього дорослого. Такою інформацією поділилися лікарі-гастроентерологи.
До того, що печінка накопичує жир, як губка, можуть призвести різні причини — в тому числі алкогольна залежність і вірусний гепатит; однак спеціалісти все частіше стикаються з пошкодженнями печінки, які не пов’язані з інфекціями чи впливом етанолу. Дев'ять із десяти осіб із діагнозом «неалкогольна жирова хвороба печінки» мають надлишкову вагу або ожиріння (з індексом маси тіла понад 27), а також діабет та порушення ліпідного обміну (підвищений рівень холестерину).
По суті, можна ефективно «з’їсти шлях до ожиріння печінки». Наслідки жахливі: у клітинах печінки накопичується жир (що призводить до стеатозу), виникає запалення з наступним фіброзом (клітини печінки заміщуються сполучною тканиною, що порушує функціональність органу). Наступною кінцевою стадією є цироз, а в деяких випадках і рак печінки. Єдиним виходом для таких пацієнтів є заміна пошкодженого органу на донорську печінку.
У 70% осіб, яким потрібна трансплантація печінки, цироз був визначений як кінцева стадія неалкогольної жирової хвороби печінки. За останні два десятиліття кількість таких хворих зросла в сім разів. Вірусні гепатити та алкоголь як причини фіброзу та цирозу стали менш помітними.
Обнадійливою новиною є те, що якщо хворобу виявити та вчасно лікувати, прогресування патології можна пом’якшити. Вирішальне значення тут має дієтотерапія.
Перший підхід – гіпокалорійна дієта. Дослідження показали, що втрата ваги принаймні на 5-7% може полегшити наслідки стеатозу та фіброзу печінки. Вміст жиру в печінці зменшується, що дозволяє органу повернутися до своїх нормальних розмірів і зменшити вагу.
Однак істотним недоліком такого типу дієти є дуже низька прихильність пацієнтів. Лише 5% можуть підтримувати низьке споживання калорій протягом тривалого періоду; більшість відчуває різні психологічні реакції (депресія або, навпаки, підвищена тривожність і дратівливість), в результаті чого вони відмовляються від дієти.
Другий варіант – середземноморська дієта. Цікаво, що такий дієтичний підхід практично не обмежує калорійність (основним компонентом є оливкова олія). Пацієнти можуть не втрачати вагу, але їхній метаболізм покращується, зокрема жировий, що призводить до покращення здоров’я печінки.
Третій варіант – популярна нині дієта DASH, рекомендована кардіологами для пацієнтів з гіпертонією. Назва дієти є абревіатурою англійської фрази Dietary Approaches to Stop Hypertension, що перекладається як «Рекомендації щодо харчування в боротьбі з гіпертонією». Ця дієта, яка зменшує кількість солі та тваринних жирів, також корисна для людей з ожирінням і покращує роботу печінки.
Загалом принципи харчування збігаються з тими, що пропонуються для схуднення. Серед менш очевидних рекомендацій — віддавати перевагу овочам і зелені, обмежуючи споживання фруктів (через вміст у них фруктози, яка впливає на вуглеводний обмін).
Ризик, пов’язаний з будь-якою дієтою з обмеженням калорій, полягає в тому, що люди можуть отримувати менше поживних речовин, що потребує компенсації за допомогою вітамінів і дієтичних добавок або включенням у свій раціон спеціальних збагачених продуктів.
Одним з життєво важливих мікроелементів, що впливає на жировий обмін, є бор. Його слід споживати з щоденним прийомом їжі, рекомендована кількість 1-2 мг. Багатими джерелами бору є родзинки, горіхи, курага, оливки. Спостереження за людьми, які дотримувалися дієти з високим вмістом бору, показали, що втрата ваги відбувалася поступово і була в основному за рахунок жирової маси, а не води та втрати м’язів.
Ця стаття призначена лише для інформаційних цілей. Перш ніж використовувати вищезазначені дані, проконсультуйтеся з сертифікованим фахівцем. Редакція не гарантує жодних результатів і не несе відповідальності за будь-які збитки чи інші наслідки, які можуть виникнути внаслідок використання наданої вище інформації.
Джерело: ukr.media