Коли Макс вперше зайшов у токійський метрополітен, він спостерігав за реакцією пасажирів. Деякі прикривали обличчя масками, а інші чемно відверталися. Спочатку здивований такою поведінкою, він пізніше отримав пояснення від колеги з Японії. Люди, які знаходилися поруч, відчували запах його тіла сильніше, ніж це зазвичай відчувається в Європі, як повідомляє Ukr.Media.
Такі явища можна пояснити фізіологічними особливостями та варіаціями у сприйнятті запахів. Функціонування потових залоз може відрізнятися у людей з різних регіонів. Апокринні залози, розташовані в таких областях, як пахви, пах та навколо сосків, стають активними в моменти стресу або фізичного навантаження. Виділення з цих залоз спочатку не мають запаху, а запах з'являється лише тоді, коли бактерії на шкірі перетворюють компоненти поту на смердючі речовини.
Бактерії, присутні на шкірі, відіграють значну роль у визначенні природи запаху. Зокрема, деякі види, такі як Staphylococcus hominis, сприяють цьому процесу, розщеплюючи білки та ліпіди. Саме тому регулярна гігієна шкіри та використання антибактеріальних засобів можуть зменшити інтенсивність запаху.
Фізіологічні відмінності часто залежать від генетичних факторів. Одним із таких факторів є варіація гена ABCC11. Цей ген регулює активність апокринних залоз, а також впливає на склад вушної сірки. У більшості людей з Японії, Китаю та Кореї цей ген модифікований таким чином, що залози функціонують мінімально або взагалі не функціонують. Як наслідок, потовиділення під пахвами зменшується, а вушна сірка, як правило, стає сухою та ламкою.
І навпаки, у європейців та людей з інших регіонів більш поширений інший варіант цього гена. Цей варіант пов'язаний з більш активною роботою апокринових залоз та вологою структурою вушної сірки. Ці риси генетично зумовлені та не залежать від особистої гігієни.
У східноазійській культурі поширений акцент на підтримці нейтрального запаху в громадських місцях. Це досягається за допомогою використання різних засобів догляду та ретельного підходу до особистої гігієни. Запах, який може вважатися природним в інших культурах, може бути помітним та викликати дискомфорт у місцевого населення.
Примітно, що стан, відомий як бромгідроз, що характеризується вираженим запахом поту, офіційно визнаний медичним діагнозом. Його розвиток можна пояснити генетичними факторами, бактеріальною активністю, гормональними коливаннями, дієтичним вибором або певними захворюваннями. У країнах Східної Азії цьому стану приділяється значна увага, оскільки запах тіла зазвичай вважається несприятливою ознакою.
Окрім апокринних залоз, еккринові залози також беруть участь у процесі потовиділення. Ці залози розподілені по всьому тілу та служать для регулювання температури. Їхня кількість та функція не залежать від етнічної приналежності. Піт, що виробляється еккриновими залозами, містить солі, воду та різні органічні речовини, які також можуть за певних умов створювати запах. Коли піт затримується на шкірі або одязі протягом тривалого часу, бактерії розщеплюють його, що призводить до сильнішого запаху.
Тип вушної сірки служить ще одним показником впливу гена ABCC11. Суха та ламка вушна сірка свідчить про знижене апокринне потовиділення, тоді як волога вушна сірка вказує на те, що піт містить більше компонентів, які бактерії можуть перетворювати на пахучі сполуки. Ця характеристика може допомогти людям зрозуміти власні фізіологічні особливості.
Бактеріальна популяція на шкірі та її склад варіюються від людини до людини. Ця варіація впливає не лише на силу запаху, але й на його специфічні характеристики. Деякі бактерії виробляють сполуки, які можуть виділяти кислі, їдкі або навіть солодкі аромати. Таким чином, запах тіла кожної людини унікальний і може змінюватися залежно від дієти, здоров'я чи гігієнічних норм.
Тим, хто подорожує до країн Східної Азії, корисно пам’ятати про ці відмінності. Дотримання місцевих правил гігієни може мінімізувати ймовірність виникнення дискомфорту в громадських місцях. Регулярне очищення шкіри, вибір легкого одягу з натуральних тканин та використання ефективних засобів особистої гігієни можуть допомогти зменшити запах, не шкодячи природним властивостям організму.
Культурні та фізіологічні відмінності між людьми існують і мають вагомі пояснення. Визнання цих відмінностей сприяє кращому взаєморозумінню, особливо в мультикультурному середовищі. На те, як сприймаються запахи, а також на їх джерела, впливають генетика, бактерії, спосіб життя та культурні стандарти.
Розуміння цих процесів допомагає плавніше адаптуватися до нового оточення, поважаючи власні особливості та вподобання інших.
Джерело: ukr.media