Законом про посилення мобілізації №10449 внесено зміни у підстави для отримання відстрочки від мобілізації та процедури її оформлення. Яких категорій громадян це стосується та для кого змінилися підстави для відстрочки? Розповідає юрист EBS Єгор Овсейчук
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Закон про посилення мобілізації №10449, який президент підписав 16 квітня, вже з 18 травня набуде чинності. Ним законодавці внесли зміни у підстави для отримання відстрочки від мобілізації та процедури її оформлення.
Категорії громадян, для яких змінилися підстави для відстрочки
Заброньовані працівники отримають відстрочку від мобілізації лише за умови, що вони перебувають на спеціальному військовому обліку. Навіть після отримання наказу Мінекономіки про бронювання працівника зможуть мобілізувати, якщо ТЦК не поставив його на спеціальний військовий облік.
Раніше працівника не мали права мобілізовувати після отримання наказу про бронювання та формального повідомлення про це до ТЦК.
Особи з інвалідністю або визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я військово-лікарською комісією можуть отримати відстрочку на 6–12 місяців. Після цього вони мають пройти повторний огляд військово-лікарською комісією.
Розширення термінів пов’язане із запровадженням обовʼязку для військовозобов’язаного проходити лікування та обстеження відповідно до висновків військово-лікарської комісії у медичних закладах, визначених ТЦК.
Крім того, це пояснюють необхідністю якіснішого добору людських ресурсів до ЗСУ та надання достатнього часу для лікування потенційних рекрутів.
Жінки та чоловіки, які мають на утриманні трьох або більше дітей віком до 18 років. Це не стосується тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів, яка перевищує загальну суму платежів за три місяці.
Така норма має запобігти зловживанням «батьківством» з боку чоловіків, які формально є батьками, але на практиці не беруть участі у вихованні своїх дітей і не забезпечують їх матеріально.
Жінки та чоловіки, що самостійно виховують дітей до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі. А також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або є запис про батьків дитини, якщо батьківство/материнство не встановлено (на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України).
У законі чітко визначили критерії, за наявності яких можна встановити факт самостійного виховання дитини. Це дозволить уникнути розбіжностей, коли різні ТЦК вимагали різні документи для підтвердження наявності цієї підстави для відстрочки та відповідно ухвалювали різні рішення.
Усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років.
Внесення такої зміни позбавить можливості отримання відстрочок військовозобов’язаними, які усиновлювали дітей своїх партнерів при вступі до шлюбу. Наприклад, у випадку одруження із жінкою, яка вже має дитину, та відповідно усиновлення такої дитини чоловік права на відстрочку з цієї підстави більше не матиме.
Особи, які зайняті постійним доглядом за хворими членами сімʼї. Право на відстрочку збережуть ті, хто доглядає за хворим чоловіком або дружиною, дитиною, власним батьком чи матір’ю, які потребують постійного догляду. Це має підтверджуватися висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії.
Право на відстрочку через необхідність доглядати за батьком чи матір’ю дружини збережеться лише за умови, якщо вона сама потребує постійного догляду, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою. При цьому батько чи матір дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд.
Наприклад, право на відстрочку збереже військовозобов’язаний, який здійснює догляд за батьками своєї дружини за умови, що у дружини є група інвалідності, а інших родичів, які зобов’язані утримувати її батьків, немає.
Решта підстав для відстрочки залишаються чинними, як і було раніше.
Три основні зміни
1. Виокремили наявність групи інвалідності у дружини (чоловіка) від наявності групи інвалідності у батьків. Раніше це викликало суперечки та різну практику реалізації норми у різних ТЦК.
2. Додали ще одну підставу – наявність дружини (чоловіка) з III групою інвалідності, але за наявності серйозних і чітко визначених хвороб, що дозволяє забезпечити справедливий підхід до питання надання відстрочки.
3. Вказали умови надання відстрочки військовозобов’язаним, які хоч і не пов’язані родинними зв’язками, але здійснюють догляд за людиною з інвалідністю.
Це має допомогти запобігти зловживанню у випадках, коли необмежена кількість військовозобов’язаних здійснювали догляд за однією особою з інвалідністю і на цій підставі отримували відстрочку від призову.
Також внесли додаткову підставу для отримання відстрочки для членів сімʼї другого ступеня споріднення осіб з інвалідністю I або II групи, які зайняті постійним доглядом за ними. Відстрочка надається не більш ніж одній такій особі за умови відсутності членів сімʼї першого ступеня споріднення або якщо такі члени сімʼї самі потребують постійного догляду згідно з висновком медичної комісії.
У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
За цією нормою, родичі другого ступеня споріднення (рідні брати, сестри, бабусі, дідусі) та третього ступеня (тітки, дядьки) мають право отримати відстрочку від мобілізації, якщо вони доглядають за особою з інвалідністю І або II групи.
Це дозволяє виокремити військовозобов’язаних, які доглядають своїх родичів, від військовозобов’язаних, які є чужими для особи з інвалідністю. Таке розмежування дає змогу ТЦК дослідити та оцінити фактичні обставини потреби особи в отриманні відстрочки у кожному конкретному випадку.
Закон зберігає право на відстрочку від мобілізації для студентів
Попри гарячі дебати щодо змін у законі, а також припущення стосовно суттєвої зміни права на відстрочку «за навчанням», право студентів на відстрочку зберегли. Передбачаються такі категорії:
- Студенти професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, який є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» («Складники та рівні освіти»).
- Докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Таке нововведення має суттєво скоротити кількість військовозобов’язаних, які матимуть відстрочку у зв’язку з навчанням. Оскільки здобуття, наприклад, другого магістерського ступеня вже не надаватиме відстрочку.
При цьому у новій нормі не вказано, з яких коштів повинно здійснюватися навчання. Тому навчання на контракті та на бюджеті однаково дають підставу для відстрочки.
Внесено суттєві корективи щодо права на відстрочку для осіб, які втратили близьких родичів у результаті АТО/ООС або повномасштабної війни з Росією. З переліку близьких родичів виключили неповнорідних братів і сестер (брат або сестра, які мають з військовозобов’язаним тільки спільну матір чи спільного батька). Тому, наприклад, якщо у військовозобов’язаного загинув на фронті неповнорідний брат, отримати відстрочку від призову на цій підставі не вдасться.
Вік мобілізації
На відміну від старої редакції ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», наразі передбачена пряма заборона мобілізації осіб, які не досягли 25 років.
Детальні процедури та переліки документів для отримання відстрочок за новими правилами Кабмін ще розроблятиме. Тож конкретні умови та вимоги до отримання відстрочок будуть відомі пізніше. Тому саму практику реалізації нових норм та їхні позитивні й негативні сторони зможемо побачити вже до кінця 2024 року.