Скільки Росія може підтримувати війну в Україні: солдати, зброя, техніка

Скільки Росія може підтримувати війну в Україні: солдати, зброя, техніка | INFBusiness

Українське суспільство часто зігрівають тезами про те, що у Росії от-от закінчаться ракети, танки або солдати. Насправді РФ все ще має колосальні військові резерви, яких вистачить на роки ведення війни. Ворог обмежений лише в можливості швидко та якісно їх мобілізувати. Forbes проаналізував, на скільки Росії може вистачити резервів.

У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням

Солдати

На початок вторгнення армія РФ була досить компактною та налічувала загалом 900 000 військових. Що не так і багато. Наприклад, армія США складається зі 1,4 млн військових, Китаю — понад 2 млн осіб. 

Але більшість із цих 900 000 — це підтримка, управління, авіаційні та морські сили, які не беруть участі в бойових діях. 

До початку повномасштабного вторгнення в Україну, активний ресурс РФ складав близько 400 000 солдатів: сухопутні війська, десантні підрозділи та формування морської піхоти. 

За 2022 рік, за даними Генштабу ЗСУ, Росія втратила вбитими 106 720 солдатів. Втрати пораненими зазвичай оцінюються як 1/3. Тобто загальні втрати ворога можуть складати близько 400 000. Це говорить про те, що армія вторгнення була втрачена ворогом іще в перший рік великої війни.

По Москві розмістили рекламу із пропагуванням йти до лав армії РФ за контрактом, 7 липня 2023 року. Згідно з даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Лондон), мобілізаційний ресурс РФ оцінюється в 1,5-2 млн осіб.

По Москві розмістили рекламу із пропагуванням йти до лав армії РФ за контрактом, 7 липня 2023 року. Згідно з даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Лондон), мобілізаційний ресурс РФ оцінюється в 1,5-2 млн осіб.

Проте Росія у 2022 році мобілізувала понад 500 000 росіян, близько 60 000 мешканців окупованої території ОРДЛО та близько 50 000 в’язнів. Фактично чисельність російської армії після осінньої «часткової мобілізації» лише збільшилися. 

Згідно з даними лондонського «Міжнародного інституту стратегічних досліджень», мобілізаційний ресурс РФ оцінюється в 1,5-2 млн осіб. Це ті, хто має досвід служби за останні п’ять років (оперативний резерв). 

За умови, що втрати ворога будуть на поточному рівні — близько 30 000 убитими на місяць, – у 2025 році РФ вичерпає свій оперативний резерв. Загального мобілізаційного резерву росіянам вистачить принаймні до 2032 року. 

За умови, якщо рівень втрат ворога буде зменшуватись, Росія може не вичерпати свій мобілізаційний резерв навіть за десятиліття. 

Також Росія розширює межі призовного віку, аби збільшити кількість призовників, які після закінчення строкової служби стануть поповненням оперативного резерву. Загалом призов у РФ може збільшитися до 400 000 осіб на рік. За таких умов мобілізаційний резерв солдат у РФ практично безмежний. 

Тож єдиним реальним обмеженням у чисельності армії РФ є навантаження на бюджет, російську економіку та готовність росіян йти на війну. 

За розрахунками Forbes нова мобілізація 500 000 військових коштуватиме російському бюджету $7,5 млрд та додаткові $3 млрд щомісячно на їх утримання. Що може стати значним обтяженням для російського бюджету. Ймовірно саме це поки зупиняло Кремль від нової масової мобілізації. 

За умови, що втрати ворога будуть на поточному рівні — близько 30 000 убитими на місяць, - у 2025 році РФ вичерпає свій оперативний резерв. Загального мобілізаційного резерву росіянам вистачить принаймні до 2032 року. На фото - російські військовополонені на території в'язниці в Західній Україні, 3 серпня 2022 року. /Getty Images

За умови, що втрати ворога будуть на поточному рівні — близько 30 000 убитими на місяць, – у 2025 році РФ вичерпає свій оперативний резерв. Загального мобілізаційного резерву росіянам вистачить принаймні до 2032 року. На фото – російські військовополонені на території в’язниці в Західній Україні, 3 серпня 2022 року. Фото Getty Images

Танки

Рівень втрат російських танків у 2022 році був найразючішим. За перший рік повномасштабної війни Росія втратила майже всі свої танкові армії й статус найбільшого танкового війська. 

У 2023 році темпи втрат російських танків знизилися майже вдвічі. Це пов’язано зі зміною тактики ворога та скороченням їх присутності на полі бою. 

За минулий рік з 3330 танків, які були на озброєнні РФ на 24 лютого 2023 року, було втрачено 3031 танк, за даними Генштабу ЗСУ. 

Але на складах тривалого зберігання у Росії залишалися 15 500 танків. Це переважно старі радянські Т-72, Т-62 та Т-55/54. Велику частину з них не можна відновити.

Демонстрація російського танку Т-14 "Армата" під час військового форуму "Армія - 2023", 15 серпня 2023 року. /Getty Images

Демонстрація російського танку Т-14 “Армата” під час військового форуму “Армія – 2023”, 15 серпня 2023 року. Фото Getty Images

«Мілітарний», досліджуючи супутникові знімки центральних баз зберігання РФ, прийшов до висновку, що лише 2075 танків з 5678 наявних на складах були боєздатними. Таким чином Росія скоріше за все може мобілізувати лише близько третини від загальної кількості своїх запасів.  

Також мобілізаційні ресурси обмежені виробничими потужностями. За даними The Economist у 2022 році Росія відновлювала зі своїх резервів приблизно 45 танків на місяць. А у 2023 році планувала збільшити цю кількість до 110 танків на місяць. 

За даними Bild, РФ також випускає близько 50 нових танків щомісяця (в основному Т-90 та Т-80).

За умови, що такі тенденції збережуться і рівень втрат російських танків буде на рівні 2023 року, російська армія буде забезпечена танками принаймні до кінця 2026 року. 

У випадку, якщо втрати танків будуть менш як 150 на місяць, вони закінчаться у ворога лише у 2028 році. 

Тож питання, коли Росія вичерпає свій танковий ресурс, передусім залежить від темпів втрат. Якщо брати за основу рівень поточних втрат, то російських танків вистачить іще принаймні на три роки великої війни. 

Захоплений українськими військами російський танк під Балаклією. /Getty Images

Захоплений українськими військами російський танк під Балаклією. Фото Getty Images

Артилерія

Артилерійські системи для росіян є найважливішим засобом ведення бою. Російська військова доктрина спирається саме на вогневу потужність артилерії як основного засобу підготовки наступу або стримування противника в обороні. 

На початок вторгнення Росія мала на озброєнні 3080 артилерійських систем і 1100 реактивних систем залпового вогню. Але із постачанням високоточних систем до ЗСУ російська артилерія стала основною мішенню для HIMARS, Excalibur та інших далекобійних засобів. 

ЗСУ знищили понад 5100 артилерійських систем та 480 РСЗВ ворога. Таким чином Росія має мобілізувати з резервів щонайменше 250 артилерійських систем щомісяця аби компенсувати свої втрати. 

На складах зберіганні РФ на початку вторгнення знаходилося 13 985 артилерійських систем та 2700 РСЗВ. Не всі з них придатні до відновлення. 

Останні місяці полювання ЗСУ на артсистеми РФ активізувалося. Зараз українська артилерія знищує понад 400 систем ворога на місяць. За таких темпів Росія може втратити можливість підтримувати кількість артилерії на фронті уже у вересні 2024 року. 

Якщо темпи втрат знизяться, наприклад, через зменшення постачання ЗСУ боєприпасів заходом, російська артилерія зможе зберегти свій ресурс до 2026-2028 років. 

Українські солдати обстрілюють з артилерії позиції росіян у напрямку Кліщіївки, 12 серпня 2023 року. /Getty Images

Українські солдати обстрілюють з артилерії позиції росіян у напрямку Кліщіївки, 12 серпня 2023 року. Фото Getty Images

Оскільки Росія не виробляє серійно нові артилерійські системи, ця ланка виглядає найвразливішою в довгостроковій перспективі. 

До того ж артилерія потребує великої кількості боєприпасів. До вторгнення Росія виробляла лише близько 1,5 млн артилерійських снарядів на рік. Чого вистачить РФ лише на один-два місяці активних боїв. За даними російського видання «Новая Газета», на складах у ворога було близько 15 млн снарядів. 

Темпи російського використання боєприпасів оцінюються від 15 000 до 30 000 снарядів на день. За таких темпів, і за умови, що РФ не змогла істотно збільшити обсяги виробництва боєприпасів, справжній «снарядний голод» у росіян може початись уже в жовтні-листопаді цього року.

На закінчення запасів снарядів вказує і те, що Міноборони РФ змушене просити про їх постачання у Північної Кореї. Перші такі боєприпаси уже помічені в бойових діях в Україні.

Бронетехніка

Попри шалені втрати БМП та БТРів російська армія все ще достатньо механізована й очевидно здатна досить довго забезпечувати свої війська броньованою технікою.

На початку вторгнення Росія мала на озброєнні 16 650 одиниць різної бронетехніки. І зараз втратила лише половину цієї кількості. При цьому в запасах РФ має іще 15 500 її одиниць. Переважно старих МТ-ЛБ, БМП-1, БТР-70 та ін. 

Загалом російська армія буде забезпечена бронетехнікою принаймні до 2028 року. І ця ланка виглядає найсильнішою.

Українські військові ремонтують бронетехніку радянських часів, пошкоджену на війні, Донецька область, 12 серпня 2023 р. /Getty Images

Українські військові ремонтують бронетехніку радянських часів, пошкоджену на війні, Донецька область, 12 серпня 2023 р. Фото Getty Images

Великі втрати у війні змушують Росію діставати зі складів зберігання старішу і менш сучасну техніки. Виробничі можливості російського ОПК також обмежені. Але при цьому Росія здатна підтримувати цю війну роками, а не місяцями. І вона все ще має багато резервів, яких не вистачає Україні. 

Не варто очікувати, що Росія в короткостроковій перспективі втратить свої ресурси. Війна на виснаження може тривати довго. І попри проблеми російської економіки, навряд чи брак ресурсів стане головною причиною військової поразки РФ. 

Єдина реальна загроза для російського командування зараз — це втрата переваги в артилерії. І тут РФ дійсно буде складно без підтримки Північної Кореї, Ірану чи Китаю. Але говорити, про те, що Росія залишиться без боєприпасів або артилерійських систем в осяжній перспективі — надто великий оптимізм. 

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *