«Резерв+» не підтягне дані, які підтверджують право на відстрочку від служби для понад мільйона українських чоловіків-пільговиків. Поки їм доведеться оновлювати дані фізично в ТЦК. Як один реєстр Мінсоцполітики міг би зекономити їм два тижні життя? Розповідає Роман Ланський, співзасновник GovTech-компанії Strimco
Команда Forbes відібрала 250 найбільш перспективних компаній. Хто потрапив у перелік NEXT 250? Дізнавайтесь у новому випуску Forbes Ukraine! Купуйте журнал вже зараз!
У травні Міноборони запустило додаток «Резерв+» для оновлення даних військовозобов’язаних. За 10 днів роботи ним скористалися понад мільйон осіб в Україні. Його розробили у рекордні терміни – ще в лютому він був готовий лише наполовину. У сфері GovTech таку швидкість можна сміливо назвати космічною, а недоліки інструменту здебільшого варто списувати на вітчизняну GovTech-інфраструктуру, а не на розробників.
Зокрема, «Резерв+» не підтягне дані, які підтверджують право на відстрочку від служби для понад мільйона українських чоловіків. Більшість із них висвічуватимуться у статусі «придатний і на обліку». Бо реєстру «Оберіг» немає звідки забрати дані посвідчень пільговиків. Тож цим чоловікам все одно доведеться оновлювати дані фізично в ТЦК.
Понад мільйон чоловіків з правом на відстрочку
Люди з інвалідністю І, II, III груп не підлягають загальній мобілізації відповідно до нового закону №3633-IX від 11 квітня 2024 року. Те саме стосується багатодітних батьків із трьома або більше дітьми. Осіб з інвалідністю в Україні близько 3 млн, згідно з останніми оцінками Мінсоцполітики. Чоловіків призовного віку з них – близько мільйона, порахували «Тексти». Але навіть якщо й менше, також отримують відстрочку від служби приблизно 120 000 багатодітних батьків і стільки ж тих, хто доглядає за дитиною або дорослим з інвалідністю.
Чому «Резерв+» не підтягує інформацію про відстрочку пільговиків від мобілізації
«Резерв+» отримує дані з реєстру «Оберіг», де знаходиться інформація про призовників, військовозобовʼязаних і резервістів. Наразі реєстр вже взаємодіє з іншими державними базами даних, і туди підтягується інформація, наприклад, з Міносвіти та прикордонної служби. Тільки от інформація про статус людини з інвалідністю або багатодітного батька знаходиться в іншій системі – Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС). Нею завідує Мінсоцполітики.
ЄІССС наразі у світі українських державних реєстрів існує дещо окремо, взаємодіючи з частиною, але не з усіма іншими державними інформаційними системами. Відповідно цим категоріям пільговиків, які мають відстрочку від служби, доведеться йти у ТЦК, щоб особисто оновити інформацію і підтверджувати свій статус паперовими довідками.
На обробку мільйона звернень ТЦК витратять близько року, оцінювали у Міноборони. Але оновлюють дані наразі не тільки пільговики, а й усі військовозобов’язані, тож це затягнеться на роки.
Як працює інформаційна система про пільговиків зараз
ЄІССС – система, яка має централізувати всі процеси в соціальній сфері. У її складі – Єдиний соціальний реєстр (з інформацією про більш ніж 6 млн громадян – отримувачів різних видів соцпідтримки), Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг, ще кілька реєстрів, підсистем, які автоматизують призначення та виплату найпоширеніших видів соцдопомоги.
Поступово ЄІССС поглинає різні старі реєстри та бази даних Мінсоцполітики, як-от: Централізований банк даних з проблем інвалідності (ЦБІ), реєстр багатодітних. Проте наразі це окремі рішення, і дані по одній людині часто дублюються в кількох системах.
Пояснити проблему простіше на прикладі. Уявімо людину з інвалідністю. Коли вона її отримує, дані вносяться у ЦБІ. Паралельно, якщо особі видали пенсію, вона зʼявляється в реєстрі ПФУ як пенсіонер за інвалідністю. Якщо ця людина також звертається за субсидією, то вона зʼявляється і в Єдиному соціальному реєстрі. Тобто є три різні профілі однієї й тієї самої людини у трьох різних системах.
Усі ці реєстри та підсистеми намагаються синхронізувати в ЄІССС. В ідеалі, їхня повна взаємодія між собою (інтероперабельність даних мовою IT) дозволила б Мінсоцполітики мати повну інформацію щодо кожного отримувача соціальної допомоги від держави Україна в будь-який момент часу.
Друга проблема з ЄІССС полягає в тому, що реєстри у її складі часто неповні та «брудні». Під брудними маються на увазі вторинні дані, первинне джерело яких – паперова довідка, а потім інформація вводилася з неї в систему вручну. Але держслужбовці часто помиляються, плутають або взагалі не вносять інформацію в електронний реєстр.
Також бувають зворотні випадки: згідно з даними реєстру, людина отримує пільги, але по факту вже рік як померла.
Для того щоб оцінити масштаби проблеми неповних даних окремих реєстрів, можна порівняти такі цифри. Людей з інвалідністю в Україні проживає 3 млн, зазначала міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. При цьому, працюючи з ЄІССС, аналітики Strimco підрахували, що в ній знаходяться дані близько 2 млн осіб з інвалідністю. А у старому ЦБІ – близько 2,3 млн.
У жовтні 2023 року на замовлення Мінсоцполітики та за підтримки донорів наша команда почала роботу над концепцією «єСтатус», ідея якого – навести лад у цих даних та оцифрувати 32 різних видів посвідчень/довідок. Умовно кажучи, щоб у застосунку «Дія» відображалася одна інформація, що людина має певний соціальний статус, а не декілька посвідчень, та щоб у Мінсоці не було десятка реєстрів, які дублюють інформацію про одну людину.
Окрім того, у процесі аналізу ми виявили понад 230 різних видів пільг, які надаються в Україні, та запропонували, як більш універсально класифікувати пільговиків, звести до одного зразка процес отримання пільг.
Тепер «єСтатус» – базовий крок, який дав би змогу зробити дані з різних підреєстрів і систем ЄІССС поєднуваними та придатними до взаємодії із такими системами, як «Оберіг».
6 червня Мінсоцполітики нарешті прийняло концепцію «єСтатусу». Далі донори мають завершити закупівлю послуг з розробки. Тепер ЄІССС може запрацювати вже через три–чотири місяці. Тоді система розвантажить ТЦК з кілометровими чергами, бо вони наразі у більшості займаються оновленням даних замість реальної мобілізації.
Бігають дані, а не люди – як має працювати система
Теоретично до старту «єСтатусу» «Резерв+ » може частково взяти інформацію про пільговиків з реєстру Пенсійного фонду. Принаймні раніше у Міноборони стверджували, що він у процесі під’єднання. Але і тут є проблема.
Цей реєстр містить інформацію виключно про тих людей з інвалідністю, які отримують пенсію. А це не всі категорії. Також, очевидно, в цей реєстр не входять багатодітні батьки та опікуни. Тому оновлення ЄІССС все одно потрібне.
По-друге, у довгостроковій перспективі йдеться не стільки про оновлення даних військовозобов’язаних, скільки про зручні соціальні послуги для громадян. Проблема з пільгами в Україні полягає у тому, що людина має сама знайти інформацію про те, який статус може отримати, потім пошукати перелік пільг, а потім – розібратися з тим, який порядок їх оформлення. І далі ходити по кабінетах, подаючи довідку на довідку. Функціональна ЄІССС, яка взаємодіє з реєстрами інших відомств, дасть змогу звести усю цю процедуру до кількох кліків у застосунку «Дія».
А поки ця система не працює, близько 6 млн українців, які мають право на різні пільги, мусять бігати по кабінетах і носити довідки у країні, яка давно вже довела, що вміє цифровізувати взаємодію з державою. І декларувала це як один із пріоритетів у реформах.