«Гіацинт-С», 2С3 «Акація», РСЗВ: скільки артилерійських систем армія РФ залучила на війну в Україні?

«Гіацинт-С», 2С3 «Акація», РСЗВ: скільки артилерійських систем армія РФ залучила на війну в Україні? | INFBusiness

Дослідження супутникових знімків складів зберігання військової техніки армії РФ підтверджує безпрецедентні втрати Росії. OSINT-аналітики підрахували, що ворог уже зняв зі складів зберігання понад 7500 артилерійських систем. Як Росія намагається перемогти в найбільшій битві артилерій сучасності, досліджував Forbes.

Росія менш ніж за два роки війни з Україною вже залучила на фронт більше артилерійських систем, ніж мають усі країни НАТО, разом узяті. На початку вторгнення армія РФ, згідно з даними The Military Balance, мала на озброєнні приблизно 4200 артилерійських систем, включаючи 1100 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Україна ж оперувала втричі меншою кількістю артилерії. До всього ворог тримав на складах тривалого зберігання близько 17 000 радянських артсистем, які залишилися з часів Холодної війни

Якщо з повномасштабною війною російська та українська армії використовували приблизно однакові артилерійські системи, то з початком постачання Україні натовських зразків озброєння різниця якості та кількості ставала дедалі очевиднішою. Високоточні системи HIMARS, снаряди Excalibur та звичайні FPV-дрони щодня знищують десятки артилерійських систем ворога.

Війна в Україні, артилерія ЗСУ. /Getty Images

Військовий 80-ї бригади ЗСУ веде вогонь з артилерії по позиціях росіян у напрямку Бахмута, Донецька область, 23 листопада 2023 року. Фото Getty Images

Згідно з даними Генштабу ЗСУ, Росія вже втратила у війні в Україні понад 7800 артилерійських систем та понад 900 РСЗВ. Це найбільші втрати артилерії з часів Другої світової війни. Ворог уже застосував в Україні більше артилерії, ніж будь-яка сторона у війнах у Кореї, В’єтнамі чи на Близькому Сході (максимальна кількість артилерії в цих війнах сягала 6000–10 000).

Дослідження складів зберігання армії РФ

Аналіз супутникових знімків російських складів зберігання показує, що росіяни активно знімають зі зберігання артилерійські системи. Наприклад, на 94-му арсеналі в Омську до вторгнення РФ в Україну на одному з майданчиків зберігалося 108 одиниць САУ 2С5 «Гіацинт-С».

Артилерійські системи Росії, 94-й арсенал в Омську. /The Military Balance

Супутникові знімки 94-го арсеналу в місті Омськ за 2021 рік. Фото The Military Balance

У травні 2023 року з них залишалося 38 одиниць. Імовірно, тих, які потрібно відновлювати або які використали як «донори» для ремонту інших систем.

Артилерійські системи Росії, 94-й арсенал в Омську. /The Military Balance

Супутникові знімки 94-го арсеналу в місті Омськ, травень 2023 року. Фото The Military Balance

На наступних двох майданчиках 94-го арсеналу станом на 2021 рік зберігалося 194 одиниці 2С5 «Гіацинт-С».

Артилерійські системи Росії, 94-й арсенал в Омську. /The Military Balance

Супутникові знімки 94-го арсеналу в місті Омськ за 2021 рік, інший майданчик. Фото The Military Balance

Станом на травень 2023 року їхня кількість зменшилася приблизно на 60 одиниць. Техніка зникає з майданчика не послідовно, а вибірково. Це може свідчити про те, що росіяни намагаються відбирати кращі зразки серед наявних. 

Артилерійські системи Росії, 94-й арсенал в Омську. /The Military Balance

Супутникові знімки 94-го арсеналу в місті Омськ, інший майданчик, травень 2023 року. Фото The Military Balance

Загалом з 94-го арсеналу «зникло» близько 200 САУ 2С5 «Гіацинт-С». Іще 50 цих систем було переміщено з інших складів зберігання (120-й арсенал у Брянську, арсенали в Уссурійську та Бурятії). 

Аналогічне вилучення техніки стосувалося й інших артилерійських систем. На одному з майданчиків із 65 одиниць 2С3 «Акація» влітку 2023 року залишилося тільки 15 одиниць.

2С3 «Акація», 94-й арсенал в Омську. /The Military Balance

Супутникові знімки 94-го арсеналу в місті Омськ за 2021 рік, 2С3 «Акація». Фото The Military Balance

2С3 «Акація», 94-й арсенал в Омську. /The Military Balance

Супутникові знімки 94-го арсеналу в місті Омськ, травень 2023 року, 2С3 «Акація». Фото The Military Balance

Самохідні артилерійські системи – досить складна техніка, її відновлення потребує ремонту двигунів, елементів управління, основних вузлів і агрегатів. Тоді як відновлення буксованої артилерії цього не потребує. Основним вузлом у ній є безпосередньо гармата. 

Згідно з даними іншого дослідження супутникових знімків арсеналів РФ, де зберігалися гаубиці, Росія загалом зняла зі складів зберігання близько 6350 гармат.

Гаубиці армії РФ, супутникові знімки за 2021 та 2023 роки. /Скрин з YouTube Covert Cabal

Гаубиці на складі армії РФ, супутникові знімки за 2021 та 2023 роки. Фото Скрин з YouTube Covert Cabal

Частину цих гармат могли використати для заміни стволів артилерійських систем, які вже були на озброєнні. Ресурс артилерійського ствола становить близько 2000–6000 пострілів, залежно від типу і стану. Тобто з часом ствол потребує заміни. 

Також, згідно з даними супутникових знімків, Росія поставила на фронт понад 400 одиниць РСЗВ.

Війна в Україні, артилерія армії Росії. /інфографіка Forbes Україна

Ворог уже застосував в Україні більше артилерії, ніж будь-яка сторона у війнах у Кореї, В’єтнамі чи на Близькому Сході (максимальна кількість артилерії в цих війнах сягала 6000–10 000). Фото інфографіка Forbes Україна

Проте загальна кількість знятої зі зберігання техніки може бути ще більшою, адже супутникові знімки досліджують лише відкриті майданчики для зберігання. Частина техніки (ймовірно, найкращої) зберігалася в ангарах. І, скоріш за все, її відправили на фронт у першу чергу.

Кількість проти якості

Попри те, що російська армія зняла зі зберігання тисячі одиниць артилерійських систем, ситуація на фронті в артилерійській дуелі є досить рівною останнім часом. Це сталося завдяки тому, що ті нечисленні системи НАТО, які отримала Україна (загалом Україна отримала приблизно 500 сучасних артсистем), істотно краще за радянські зразки.

Зараз на полі бою перебуває майже 40 американських систем HIMARS та M270. Проте численні відео доводять, що вони ефективніші, ніж 1000 радянських «Ураганів», «Смерчів» і «Градів». Щодня системи HIMARS знищують кілька десятків російських артилерійських систем.

Війна в Україні, артилерія ЗСУ. /Getty Images

Військовий ЗСУ поруч з артилерійською системою на бойовій позиції в напрямку Горлівки, Донецька область, 26 листопада 2023 року. Фото Getty Images

Також радянська артилерія має менш ефективну дальність стрільби. Більшість із них ефективні лише на дальності 20–30 км. Тоді як натовські зразки можуть вражати цілі на відстані 30–40 км. А окремі типи боєприпасів дозволяють стріляти на відстань до 60 км. Системи HIMARS мають ефективну діяльність у 85 км. 

Основним засобом контрбатарейної боротьби росіян залишається баражуючий боєприпас «Ланцет», який, звісно, є небезпечним, але від якого можливо побудувати захист у вигляді металевих огороджень і який не гарантує знищення цілі. Тоді як снаряд GMLRS, випущений із системи HIMARS, неможливо зупинити загороджувальними конструкціями.

Поки західної зброї та боєприпасів до неї буде достатньо для протидії навалі масованої російської артилерії, ЗСУ зможуть стримувати ворога. Росія вже зняла зі зберігання близько половини своїх запасів радянської артилерії. Ймовірно, найкращу половину. Тож у битві артилерій Україна все ще може перемогти.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *