Останній місяць російські війська намагалися повернути ініціативу на свій бік. Попри шалені втрати ворог не відмовився від спроб оточити Авдіївку і навіть посилив тиск на лінію фронту на інших напрямках. Тим часом у Херсонській області аналітики починають говорити про локальні успіхи ЗСУ і створення плацдармів на лівому березі Дніпра.
«Новий» Бахмут
Найгарячішою ділянкою фронту весь місяць лишалася 30-кілометрова ділянка довкола Авдіївки. Битва за це місто може стати «новою битвою» за Бахмут, а можливо, навіть перевершити її.
Зафіксовані втрати російської армії (на основі відео і зображень, які містяться в публічному доступі та геолоковані OSINT-аналітиками) в перший місяць боїв складають понад 220 одиниць техніки. З них 65 танків, 141 одиниця бронетехніки та сім артилерійських систем. Проте це далеко не всі втрати ворога.
Згідно з повідомленням Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, загальні людські втрати росіян за місяць боїв під Авдіївкою (10 жовтня – 10 листопада) склали близько 10 000 солдатів, 100 танків, 250 бронемашин, 50 артсистем та сім літаків штурмової авіації Су-25.
The New York Times в останньому огляді зазначає, що наступ на Авдіївку може стати найдорожчим для армії Росії в цій війні. Президент США Джо Байден раніше повідомляв, що РФ втратила за 10 місяців боїв за Бахмут приблизно 100 000 солдатів вбитими та пораненими.
Битва за Авдіївку має приблизно такі ж темпи втрат ворога у живій силі, але значно більші – в техніці. Адже Бахмут російська армія штурмувала переважно піхотою. Попри те, що більшість атак росіян неуспішні, постійні спроби йти вперед все ж дозволяють РФ поступово звужувати північний і південний фланги оборони Авдіївки.
На півночі, від Красногорівки в бік Степового та Авдіївського коксохіму, російські війська за місяць просунулися приблизно на два кілометри. На півдні, від Водяного в бік Сєверного та Тоненького, менше, ніж на кілометр.
Хоч саме по собі просування армії РФ не є значним, ситуація довкола Авдіївки загострюється: ширина «горловини» авдіївського виступу складає лише близько шести кілометрів. Фото The Military Land
Хоч саме по собі просування не є значним, ситуація довкола Авдіївки загострюється: ширина «горловини» авдіївського виступу складає лише близько шести кілометрів. Якщо армії РФ вдасться пробитись Сєверного, коксохімічного заводу та Степового, дістатись до Авдіївки можна буде лише польовими дорогами.
Ситуація дуже нагадує лютий-березень поточного року на бахмутському напрямку, за виключенням того, що зараз російські війська не намагаються активно атакувати саме місто.
Крім цього, в Авдіївці не можуть повноцінно працювати систем ППО через близькість до лінії фронту. Це дозволяє росіянам максимально використовувати свою авіацію, руйнуючи місто скиданням важких авіабомб.
Російські пропагандисти постійно відкладають дату «взяття» Авдіївки й зараз уже говорять про термін «до нового року». Але, судячи з усього, армія РФ не відмовиться від спроби захопити місто, якими б не були втрати.
Військові 59-ї окремої моторизованої бригади ЗСУ готуються відкрити вогонь по позиціях росіян за допомогою реактивних снарядів «Град». Район Авдіївки, 20 жовтня 2023 року. Фото Getty Images
Виснаження сил змусило командування РФ перекинути нові підрозділи з інших напрямків. Якщо втрати ворога відбуватимуться в поточних темпах, ймовірно, Росії доведеться обмежити наступальні дії на інших напрямках, аби направити під Авдіївку додаткові сили.
До того моменту, поки ситуація в Авдіївці не надто ускладнилася для захисників і поки ЗСУ вдається завдавати шалених втрат ворогу, командування, скоріше за все, вбачатиме доцільність в обороні міста.
Проте українські військові не виключають, що в якийсь момент Авдіївку все ж доведеться залишити, якщо ситуація стане не на користь українських захисників.
Новий наступ Росії на сході
Паралельно російське командування активізувало лінію фронту на всьому східному напрямку: від Куп’янська до Вугледара. Відео з колонами та невеликими групами бронетехніки, які штурмують українські позиції, почали з’являтись з різних куточків східної лінії фронту довжиною в понад 300 км.
Ймовірно, більшість з цих атак покликані розтягнути сили ЗСУ та намацати слабкі ділянки.
У результаті російських наступів загальні втрати ворога знову сягнули рекордних показників. З 15 жовтня по 15 листопада, за даними Генштабу ЗСУ, втрати РФ становили 26 520 солдатів. Це максимальний показник з початку повномасштабного вторгнення.
Загальні втрати ворога знову сягнули рекордних показників. З 15 жовтня по 15 листопада, втрати РФ склали 26 520 солдатів. Фото інфографіка Forbes Ukraine
Тож інтенсивність боїв зараз сягнула свого піка і ймовірно збережеться найближчим часом.
Згідно з даними Інституту вивчення війни (ISW), російські війська все ж мали часткові успіхи, зокрема на північ від Бахмута. На мапі Deep State просування ворога склало близько 1,3 км. І це поки найбільш відчутний успіх росіян останніх тижнів.
Істотно активізувалися бої й на південь від Бахмута, де армія РФ намагається повернути втрачені позиції. Але поки без істотних успіхів.
Ціль нового масованого наступу російських військ, ймовірно, – утвердити наміри керівництва РФ, довести, що Росія тримає ініціативу у своїх руках та має перспективи для продовження війни. Поки що складно прогнозувати, наскільки тривалим буде цей наступ.
Український контрнаступ
Дискусії, чи закінчився український контрнаступ, чи все ж продовжується, не змінили той фактор, що українські війська все ще мають локальні успіхи та просування на півдні.
За останній місяць ЗСУ змогли зайняти нові позиції біля села Роботине, просунувшись на близько кілометра на схід і захід від населеного пункту, таким чином розширивши плацдарм. Але основна увага була прикута до боїв на лівому березі річки Дніпро.
Спочатку інформація про українські підрозділи, які форсують р. Дніпро було досить обмеженою і переважно з російських джерел. Поки складно сказати, чи має ця атака ширший задум, ніж відволікання сил ворога і спробу змусити його зняти підрозділи з інших напрямків.
Більшість військових мап визначають лівий берег р. Дніпро від Херсона до Нової Каховки як «сіру зону», яка не контролюється жодною стороною. Проте все частіше мова йде про плацдарми підрозділів ЗСУ і їх розширення.
Зокрема наразі відомо про наявність плацдарму в с. Кринки. За даними російських мілблогерів, українським підрозділам вдалося зайти в населений пункт і відтіснити ворога.
Наразі відомо про наявність плацдарму в с. Кринки. За даними російських мілблогерів, українським підрозділам вдалося зайти в населений пункт і відтіснити ворога. Фото Euromaidan Press
Останні фотографії цього села показують, що Росія застосовує всі наявні вогневі можливості, аби зупинити просування ЗСУ. Кринки уже перетворилися в руїни.
ISW з посиланням на російських мілблогерів зазначає, що українські підрозділи намагаються перерізати трасу Е58 Олешки – Кам’янка. Також ЗСУ нібито атакують в напрямку населених пунктів Пойма та Піщанівка.
Для російських військ ситуація виглядає некомфортною, адже основна дорога від Олешок до Нової Каховки пролягає вздовж річки Дніпро. Наступна дорога знаходиться за Олешківськими пісками аж через 25 км.
Cтатуя радянського солдата на тлі зруйнованого ракетним обстрілом будинку культури на околиці міста Авдіївка, 26 жовтня 2023 року в Авдіївці, Україна. Фото Getty Images
Якщо українським силам вдасться відтіснити російські підрозділи від Дніпра, їм доведеться відступити за Олешківські піски. Це дозволить створити певну буферну зону можливого більш широкого плацдарму.
Але і для українських сил ситуація дуже непроста. Адже форсування Дніпра досить небезпечне. Аби організувати більш захищені канали постачання, ЗСУ необхідно відтіснити ворожу артилерію та авіацію. Тобто змістити лінію фронту принаймні на 10–15 км.
Використовуючи невеликі загони та групи, досягти такого просування дуже складно. А будь-яке перекидання значних сил, відразу призведе до масованих ударів ворожої авіації та артилерії.
Тож поки говорити про повноцінний наступ ЗСУ на лівому березі Херсонщини надто рано.