Воєнна дипломатія Володимира Зеленського не подобається «класичним» європейським дипломатам. Вона зухвала, часом настільки агресивна, що межує з нечемністю, дуже публічна та диджитальна. Але це працює. В рамках проєкту «Україна – світу» до Дня Незалежності Forbes попросив міністра закордонних справ Дмитра Кулебу розповісти про правила нової української дипломатії
У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням
«Україна перевинайшла дипломатію», – сказала моя німецька колега Анналена Бербок у зверненні до конференції українських послів у грудні 2022 року.
«Розкажіть, як ви це робите?» – регулярно запитують інші іноземні співрозмовники. Моя відповідь: це воєнна дипломатія.
З лютого 2022-го дипломатична команда президента Володимира Зеленського працює винятково у такому режимі – виснажливому та ризиковому, зухвалому, але продуманому. Ми забули слово «неможливо» й різко змінили правила дипломатичної гри.
Виживання та перемога у війні такого масштабу можливі лише за умов повної мобілізації суспільства й наявності потужної коаліції союзників, які надають підтримку, насамперед військову. У нас є і те, і те.
За лаштунками цього результату – робота тисяч професійних дипломатів, ключових державних осіб і мільйонів українців, які долучилися до народної дипломатії, поширення наративів і адвокації.
Наша сила у правді та дипломатичному хисті
Ресурси української та російської дипломатії непорівнянні. Від самого початку ми розуміли, що перемогти російського спрута, який запустив мацаки чи не в кожну штаб-квартиру міжнародних організацій та столицю, буде нелегко. Але наша сила не у кількості нафтодоларів, а у правді та дипломатичному хисті. Не обійшлося й без куражу. Ми побудували з цього систему, бо перемагає завжди система.
На шляху доводилося порушити усталені протоколи. На екстреному засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС у лютому 2022 року мені довелося поіменно назвати колег, які блокували відключення російських банків від SWIFT. Абсолютне табу в дипломатії. Але рішення було ухвалене.
Інший приклад – менш ніж за рік я здійснив три африканських турне, відвідав 11 країн. Майже всі з них – уперше в історії. Безпрецедентна інтенсивність в одному регіоні не лише для України, а й для світу. Але лише так можна почати українсько-африканський ренесанс.
Кадровий голод – проблема, відома і бізнесу, і державі. Для її розв’язання знадобилися революційні рішення. Тож ми відкрили всі двері МЗС для талановитої молоді, випускників вишів, відновили зовнішні відбори й уперше оголосили відкритий набір послів.
Хочеш перемагати – будь першим
На війні немає часу для беззмістовних розмов і паркетних зустрічей. Коли гинуть люди, всі рішення необхідні «на вчора». Тому ми звели до мінімуму протокольність і скоротили ланцюги ухвалення рішень.
Де не спрацьовує тиха дипломатія, у хід йде жорстка публічна комунікація. Багатьом дісталося на горіхи. Компаніям, які не хотіли виходити з російського ринку. Лідерам, які дозволяли собі сумнівні заяви. Країнам, які вирішили гратися в «нейтралітет». Міжнародним організаціям, які забули, що принципи важливіші за процедури.
Україна здійснила революцію у публічній та цифровій дипломатії. Селфі-відео президента Зеленського, його звернення до парламентів, акції українських громад, креативна культурна дипломатія.
«Whatever works» («Будь-що, аби спрацювало». – Forbes), – сказав мені якось держсекретар США Ентоні Блінкен, коли ми знайшли одне рішення для складної проблеми, а спрацювало інше. Керуюся цим правилом щодня. Аби був результат.
Раніше дипломатія працювала здебільшого за зачиненими дверима. У сучасній війні за реальність такими методами не перемогти. Сьогодні люди беруть безпосередню участь у дипломатичному процесі. Ми неодноразово спрямовували переговори у необхідне річище, сформувавши публічний запит за межами кімнати.
Яскравим прикладом став леопардовий флешмоб, який допоміг у переговорах щодо надання Україні німецьких «Леопардів».
Переговори про нові види зброї взагалі потребували нових підходів. Кожні починалися з «ні», а завершувалися «так». Ми пробивали стіни, долали страхи, а деколи стимулювали лідерські амбіції керівників та урядовців інших країн.
Україна перебуває в епіцентрі найбільшого землетрусу міжнародних відносин із часів Другої світової війни. З нього народжується новий світ, а ми створюємо його обриси та додану вартість. Згодом покоління іноземних дипломатів учитимуться на нашому досвіді, як досягати результатів за найменших шансів на успіх і обмежених ресурсів.