Чому Росія обстрілює українські порти та як Україні захистити південь. Розбір Forbes

Чому Росія обстрілює українські порти та як Україні захистити південь. Розбір Forbes | INFBusiness

У Росії нова стратегічна ціль – зупинити експорт українського зерна через Чорне море. Інтенсивні обстріли українських портів, які діяли в рамках Чорноморської зернової ініціативи, та порту Рені тому доказ. Чим армія РФ атакувала Одещину, які наслідки руйнувань для України в контексті майбутнього експорту та як нам захистити південь?

Головні матеріали Forbes Ukraine у розсилці від digital шеф-редактора Віктора Кіщака. Раз на тиждень на вашій пошті.

Дякуємо за підписку Підписатися

16 липня переговори щодо продовження «зернової угоди» зависли в повітрі. Після 11-годинних перемовин Росія продовжувала вимагати скасування санкцій у сфері морських перевезень та частково банківських послуг, а також висувала інші вимоги, які вочевидь не могли бути виконані. Хоча б тому, що ухвалення таких рішень не залежало від офіційних сторін «зернової ініціативи» – Туреччини та ООН. 

17 липня Росія офіційно оголосила про вихід із «зернової угоди». Формально у РФ намагалися пов’язати вихід із перемовин ударом по Керченському мосту, якого нібито завдала українська сторона. Але насправді тактика зернового шантажу була послідовною, почалася задовго до цього й навряд чи якось залежала від атаки на Кримський міст. 

Після припинення домовленостей Росія одразу перейшла до агресивної тактики масованих ракетних ударів по об’єктах зернової логістики. А також погроз завдати ударів по будь-яких кораблях, що пливуть у напрямку України. 

Фактично в цьому випадку президент РФ Володимир Путін навіть не намагався створити видимість, що ці удари мають хоч якусь військову ціль. 

Які цілі переслідує РФ

Основні озвучені вимоги РФ щодо продовження «зернової угоди»:

  • поновити доступ Російського сільськогосподарського банку до міжнародної системи платежів SWIFT;
  • зняти санкційні обмеження щодо страхування російських суден та їхнього заходу в порти ЄС;
  • розморозити активи російських компаній, що пов’язані з виробництвом агропродукції та добрив;
  • відновити постачання аміакопроводом Тольятті – Одеса;
  • розблокувати постачання запчастин до сільськогосподарської техніки.

Насправді Росія має додаткові вигоди від блокування українських портів.

Ціни на пшеницю на Чиказькій біржі після 17 липня злетіли з $615 до $750 за бушель (на 22%). І хоча в останні дні їхня динаміка дещо знизилася, вони все ще залишаються високими (понад $720 за бушель). Росія, як основний експортер пшениці, отримує пряму вигоду від цього. До того ж усунення України з цього ринку, навіть тимчасове, дозволяє отримати кращі позиції в розпал сезону. 

Крім цього, Росія переслідує явну політичну ціль – схиляння Заходу до перемовин на умовах, вигідних РФ. Президент Туреччини Реджеп Ердоган уже закликав Захід виконати російські вимоги щодо «зернової угоди». 

ЄС розглядає можливість піти принаймні на часткові поступки Росії, і це буде чи не перший випадок послаблення, а не посилення санкцій з початку її повномасштабного вторгнення в Україну. 

Слабка відповідь Заходу

Захід виявився неготовим відповісти на загострення з боку Путіна. Питання не стільки в самій «зерновій угоді», скільки в наступних кроках РФ – масованих ракетних ударах по цілій низці об’єктів зернової логістики України й заявах про блокування північної акваторії Чорного моря. 

Якщо раніше Росія принаймні намагалася аргументувати свої ракетні обстріли військовими цілями, у разі ракетного удару по зерновому терміналу чи ангарах для зберігання зерна на Одещині неможливо знайти бодай якийсь опосередкований військовий фактор. 

Рада Україна – НАТО, яку скликали на прохання президента України Володимира Зеленського для спроби ініціювати відповідь на дії РФ, обмежилася досить формальним засудженням дій агресора. 

Два масштабних воєнних злочини (цілеспрямовані удари по зернових терміналах і погрози знищення цивільних суден), які становлять загрозу всій світовій продовольчій безпеці, фактично залишилися без відповіді. 

Кораблі НАТО навряд чи увійдуть у Чорне море і супроводжуватимуть вантажні кораблі з українським зерном. Туреччина також зайняла позицію, зручну для РФ.

24 липня Росія пішла на черговий крок загострення, здійснивши атаку безпілотниками на порт Рені. Саме дунайські порти могли стати альтернативним шляхом перевезення Україною принаймні частини зерна у разі повного блокування одеської акваторії. Але РФ подала чіткий сигнал, що атакуватиме і цей напрям української логістики.

За період з 18 по 24 липня Росія випустила в бік Одеської області щонайменше 75 ракет та близько 100 БПЛА. Загальна їхня вартість – понад $280 млн. Унаслідок ракетних ударів було знищено більш як 460 000 т зерна й кілька зернових терміналів. Десятки людей дістали поранення. 

За сім днів Росія випустила по Одещині 75 ракет та 100 БПЛА більш як на $280 млн. РФ намагається знищити порти, якими Україна вивозила зерно. Чи можливо цьому протистояти. Розбір Forbes /Фото 1

В акваторії Дунаю заблокованими опинилися десятки вантажних суден. Попри те, що порт Рені межує з територією Румунії на іншому березі Дунаю, НАТО не вжило достатньо жорстких заходів реагування. 

За сім днів Росія випустила по Одещині 75 ракет та 100 БПЛА більш як на $280 млн. РФ намагається знищити порти, якими Україна вивозила зерно. Чи можливо цьому протистояти. Розбір Forbes /Фото 2

Джерело: карта відстеження трафіку суден MarineTraffic.com

Тактика обстрілів і як їй протидіяти

Російська армія для удару по українських портах застосовує більшість наявних у неї засобів. Під час атак використовують крилаті ракети «Калібр», які запускають з кораблів та підводних човнів, ракети Х-59 та Х-22 повітряного пуску, а також «Онікс» та «Іскандер» наземного пуску. 

Таким чином, українська ППО не може сконцентрувати свої засоби на одному типі цілей. А одночасне перехоплення різних типів цілей – складне завдання, яке потребує насиченої протиповітряної оборони. До всього ракети «Іскандер» та «Онікс» складні для перехоплення. Балістичні ракети «Іскандер-М» поки що успішно перехоплюють лише комплекси Patriot, які захищають небо над Київщиною. 

Ракети «Онікс» мають свою особливість. Це переоснащена протикорабельна ракета, яка летить низько над поверхнею моря (10 м) й непомітно підлітає до своєї цілі. Більшість комплексів ППО не можуть помічати цілі на такій низькій висоті. 

Потенційно ці ракети на кінцевому етапі польоту можуть збивати сучасні комплекси ПРО, такі як Patriot та SAMP-T. Але їх треба достатньо багато, аби закрити всі морські об’єкти.

Getty Images

Ракетна установка «Іскандер-М». Фото Getty Images

Аби Україна не переміщувала більше комплексів ППО на південь, ворог також продовжує завдавати потужних ударів по північних областях. 26 липня армія РФ випустила по Україні 36 ракет. Повітряну тривогу було оголошено в усіх північних областях. 

Росія також нещодавно атакувала острів Зміїний. Вона намагається уникнути потенційного сценарію розміщення на острові українських ППО для перехоплення ракет у морі. 

Тож тактика російських повітряних атак стає дедалі складнішою та продуманішою, ніж це було раніше. 

Очевидно, загроза для українських портів лишатиметься доти, доки Росія контролює Крим та має змогу розміщувати там свої кораблі й завдавати удари з наземних пускових платформ. А Україна має отримати значно більше сучасних комплексів ППО, аби захистити південь.

Getty Images

Російські ракети та безпілотники завдавали ударів по чорноморських портах, порту Рені, складських потужностях в Одеській області протягом семи днів після того, як Москва вийшла з Чорноморської зернової ініціативи. На фото – наслідки одного з авіаударів. П’ять російських ракет уразили зерносховище в селі Павлівка Одеської області. Фото Getty Images

Відсутність сильної відповіді з боку Заходу поки лише стимулює Путіна зробити наступний крок. За словами речника Державного департаменту США Метью Міллера, Росія готує провокації в Чорному морі з атакою на цивільні кораблі. 

Поки що Україна готується переорієнтувати експорт зерна через країни ЄС. Але тривале блокування портів у будь-якому разі матиме для нас негативні наслідки й додаткові витрати. За даними Reuters, додаткові витрати становлять $30–40 на тонну продукції. 

Україна також попросила збільшити можливість транзиту зерна через країни ЄС на 1–1,5 млн т на місяць через «зелені коридори», зокрема до Адріатичного моря, країн Балтії, Німеччини та Нідерландів.

Але наразі ЄС не має ані додаткового фінансування, ані плану підтримки українського експорту, повідомили Reuters джерела в Єврокомісії.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *