Штучний інтелект (ШІ) – технологія, яка стрімко змінює наш світ, відкриваючи неймовірні можливості для прогресу. Але чи готові ми до потенційних викликів, які несе ця цифрова революція? Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ) б’є на сполох, попереджаючи про приховані ризики, що можуть призвести до справжньої “цифрової пандемії”. Експертний звіт МСЕ “Коли цифрові системи відмовляють: приховані ризики нашого цифрового світу” став справжнім сигналом тривоги, наголошуючи на необхідності глибокого осмислення цих загроз. Напередодні таких знакових подій, як Саміт МСЕ “Штучний інтелект заради добра” та перший Глобальний діалог щодо управління ШІ, які відбудуться у Женеві, ці питання набувають особливої актуальності. Про це повідомив заступник генерального секретаря МСЕ Томас Ламанаускас.
“Ми почали розглядати ризики, які ми недооцінюємо… Деякі з цих ризиків звучать як наукова фантастика. Але це має бути дзвінок тривоги”, – підкреслив Ламанаускас під час свого виступу на конференції GITEX AI Europe 2026 у Берліні, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що перший в історії Глобальний діалог щодо управління ШІ, схвалений Генеральною Асамблеєю ООН, є важливим кроком до усвідомлення та обговорення на глобальному рівні потенційних загроз, пов’язаних зі ШІ, а також шляхів його ефективного регулювання та розповсюдження.
“Це стосується всіх цифрових сфер. Це, знову ж таки, визнання того, що всі ці цифрові ризики впливають на наш світ так, як ми не думаємо, не цінуємо та не помічаємо… Ці речі нам потрібно по-справжньому оцінити”, – наголосив представник МСЕ. Він нагадав, що МСЕ, заснований у 1865 році для регулювання телеграфного зв’язку, є найстарішою міжнародною організацією, яка сьогодні виступає як спеціалізована установа ООН у галузі інформаційно-комунікаційних технологій.
Як приклад несподіваних загроз, Ламанаускас навів потенційну вразливість підводних кабелів зв’язку, якими передається 99,99% міжнародного трафіку. Щорічні обриви близько 200 таких кабелів, при загальній кількості близько 600 одиниць, свідчать про реальність ризиків. Усвідомлення цієї небезпеки спонукало до створення два роки тому Міжнародної консультативної ради з питань стійкості підводних кабелів.
Ще одна, здавалося б, фантастична загроза, яку наводить представник МСЕ, – це сонячні бурі. Потужні викиди з Сонця, що впливають на магнітне середовище Землі, можуть мати катастрофічні наслідки. Симуляція найсильнішої сонячної бурі 1859 року, яка тоді вивела з ладу телеграф, показала, що її повторення сьогодні могло б спричинити глобальний блекаут енергосистем та зв’язку.
“Як кажуть вчені, ймовірність того, що це станеться протягом наступного десятиліття, становить від 2 до 12%, і насправді у 2012 році подібна сонячна буря пройшла повз Землю “на півгодини”. Це звучить як наукова фантастика, поки це не станеться”, – підкреслив представник МСЕ.
Він також акцентував на стрімкому зростанні ризиків для супутників. За останні 15 місяців було запущено близько 2200 супутників, збільшивши їх загальну кількість на орбіті до приблизно 30 000. Це, своєю чергою, призвело до появи понад 1,2 мільйона шматків космічного сміття розміром понад один сантиметр, кожен з яких потенційно може пошкодити супутник.
Ламанаускас закликав країни та учасників цифрової інфраструктури до посилення обміну інформацією та координації дій для ефективного запобігання подібним екзистенційним ризикам.
На його думку, не менш важливим є збереження та розвиток “аналогових” навичок та освіти.
“В нашому звіті ми говоримо про важливість аналогових навичок…: який мінімум аналогових навичок нам як суспільству потрібен?… Як суспільство нам потрібно подумати, чи маємо ми мінімальні навички, які дозволять нам нормально функціонувати без цього (цифрової інфраструктури)”, – зазначив представник МСЕ.
Він навів актуальний приклад зі Східної Європи, де часті випадки глушіння GPS-сигналів для літаків. У таких умовах критично важливо, щоб пілоти зберігали знання старомодних, але надійних методів навігації та посадки.
Щодо розвитку та поширення ШІ, Ламанаускас підтвердив його трансформаційний потенціал. ШІ відкриває величезні можливості для швидкого глобального розвитку, пропонуючи інноваційні рішення в медицині, сільському господарстві, державному управлінні та багатьох інших сферах.
Він нагадав, що МСЕ активно працює над темою ШІ вже близько 10 років. Перший Саміт “ШІ заради добра” відбувся у 2017 році, а минулого року його учасниками стали вже 11 тисяч осіб, що свідчить про зростаючу зацікавленість світової спільноти.
На думку Ламанаускаса, ООН відіграє ключову роль у забезпеченні ефективного та безпечного використання ШІ. Нещодавно було запущено Центр ресурсів ШІ ООН спільно з ПРООН та ЮНЕСКО, який вже запропонував понад 900 варіантів використання ШІ, що допомагають людям по всьому світу.
“Але ШІ також має ризики, наприклад, кібербезпека. Спостерігається 70% щорічне зростання кібератак, пов’язаних зі ШІ згідно зі статистикою, яку мені надали мої колеги. У нас величезне зростання фішингових атак – приблизно на 1200% на рік. І фактично 80% фішингу зараз генерується ШІ”, – наголосив представник МСЕ.
Серед інших серйозних викликів він виділив гендерну упередженість ШІ та проблему дезінформації, які, на перший погляд, можуть здаватися нетиповими для традиційних цифрових ризиків.
“Це ризики, які ми не вважаємо цифровими. Але це ризики, які зараз несе наша цифрова екосистема”, – підсумував Ламанаускас, закликаючи до ширшого діалогу та спільних дій для забезпечення безпечного майбутнього нашої цифрової цивілізації.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: interfax.com.ua