Вторгнення Росії в Грузію у 2008 році й окупація нею українського Криму та Донбасу з подальшою повномасштабною війною в Україні зруйнували період «мирного співіснування» після завершення холодної війни. В останні роки у звʼязку із виходом на світову арену Китаю ситуація ще більше загострилася. Попереду світ чекає довготривале змагання між Заходом і КНР. Як охарактеризувати сучасні геополітичні та безпекові відносини: Нова холодна війна, Друга холодна війна, чи краще утримуватися від кореляцій з минулим, розповідає історик і дослідник холодної війни Григорій Рій
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
У одному зі своїх інтерв’ю державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що період «мирного співіснування» після холодної війни завершився. Його зруйнувало змагання з Китаєм, що особливо посилилося після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.
Однак держсекретар поки дуже стриманий у пропозиціях щодо нового терміну, який би характеризував цей новий історичний період. Підсумовуючи результати доленосної поїздки до Пекіну 18–20 червня 2023 року та зустрічі із топовими китайськими дипломатами, Блінкен наголосив, що добивається мирного і, можливо, у деяких сферах продуктивного співіснування з Китаєм.
Дефініція «мирне співіснування» (peaceful coexistence) прямо пов’язує сучасний період із взаєминами між США та СРСР у період холодної війни. Саме «мирне співіснування» комуністичної та капіталістичної систем не давало змоги холодній війні перерости у гарячу фазу та перетворитися на класичний військовий конфлікт.
Історики та експерти з міжнародних відносин характеризують сучасні відносини між США і Китаєм як Нову холодну війну, Другу холодну війну або пропонують поки утриматися від прямих кореляцій з минулим.
Нова холодна війна
19 жовтня 1945 року відомий британський письменник Джордж Орвелл у своєму есе «Ви й атомна бомба» вжив дефініцію «холодна війна» на позначення майбутнього стану справ між країнами, що володітимуть ядерним озброєнням і перебуватимуть у стані холодної війни.
Насправді це було не перше вживання цього терміну, однак Орвеллу вдалося досить точно описати майбутні взаємини між США та союзниками з одного боку та СРСР і країнами соціалістичного табору з іншого. Адже завдяки наявності ядерного озброєння в обох сторін американські та радянські війська ніколи не були втягнені у прямий військовий конфлікт.
Такими були визначені Орвеллом характеристики «класичної» холодної війни або «старої» холодної війни. Пізніше сюди також додалися протистояння в ідеологічній, економічній, соціокультурній і військовій сферах.
У 2008 році, після вторгнення російських військ у Грузію, британський журналіст і публіцист Едвард Лукас почав говорити про Нову холодну війну між Росією та Заходом.
Ще частіше цей термін почали вживати після окупації Росією Криму та її вторгненням на Донбас у 2014 році, характеризуючи погіршення відносин між США та Росією.
Однак з часом, особливо за президентства в США Дональда Трампа та початку пандемії, фокус Нової холодної війни змістився на відносини між США та Китаєм, особливо після 24 лютого 2022 року. Провал російських військових планів в Україні та мужність, яку демонструють українські війська, відсунули Росію на задній план.
Російський військовий потенціал багатьма західними експертами та політиками був переоцінений, і РФ більше не могла вважатися впливовим гравцем у міжнародній політиці. Тому термін «Нова холодна війна» все частіше почали вживати на позначення протистояння між США та Китаєм як країною, яка з одного боку не засудила дії російського керівництва за повномасштабне вторгнення в Україну та надала йому економічну підтримку, а з іншого – намагається використати російсько-українську війну задля власного геополітичного посилення та можливої перебудови світопорядку.
Американський дослідник Стюарт Форд відстоює позицію, що Новою холодною війною можна назвати суперництво між США з одного боку та Китаєм і Росією – з іншого.
Порівнюючи ключові характеристики «старої» та «нової» холодних війн, автор дійшов висновку, що основними відмінностями між ними є не лише склад ворожих сторін, але й можлива подальша траєкторія розвитку конфлікту.
Зокрема, у Китаю, на відміну від СРСР, вищий рівень економічного розвитку, що має перспективу до зростання. Крім того, США та Китай є найбільшими торговими партнерами, їх потенційне військове зіткнення негативно позначиться на економіках обох країн.
Основною відмінністю є те, що сучасні міжнародні відносини не можна схарактеризувати як біполярні, а потенціал країн, які обрали шлях неприєднання (часто їх ще називають країнами Глобального Півдня), є набагато потужнішим, ніж пів століття тому.