Президентські вибори в Польщі: головні політичні сили «відкрили карти» 25.11.2024 16:00 Укрінформ Мер Варшави Рафал Тшасковський з другої спроби намагатиметься подолати найвищу політичну вершину Польщі
До президентських виборів у країні над Віслою залишається ще понад пів року, але ця тема впродовж останніх вихідних стала найгарячішою в інформаційному просторі Польщі.
Воно і не дивно: хоча неофіційно кампанія триває вже кілька місяців, лише цими днями найбільш впливові політичні гравці Польщі зняли головну інтригу, назвавши своїх кандидатів у президенти. Від правлячої Громадянської коаліції (KO) кандидатом доволі прогнозовано став чинний мер Варшави Рафал Тшасковський.
Натомість від опозиційної партії «Право і Справедливість» (PiS), щоправда, як незалежний кандидат, але за підтримки політсили Качинського за президентську посаду доволі несподівано для багатьох побореться чинний голова Інституту національної пам’яті Польщі (IPN) Кароль Навроцький.
Якщо не станеться непередбачуваних подій, то саме між Тшасковським і Навроцьким розгорнеться боротьба за крісло глави держави.
ШОСТИЙ ПРЕЗИДЕНТ
Наступний президент стане шостим главою держави в історії демократичної Польщі у посткомуністичний період. До цього впродовж двох каденцій президентами були Александер Кваснєвський і Анджей Дуда (чинний президент), однієї – Лєх Валенса, Лєх Качинський (не добув до завершення президентського терміну через загибель у Смоленській катастрофі у 2010 році) й Броніслав Коморовський.
За польською конституцією, президент не має надзвичайно великих повноважень, як у США чи Франції. Але він є верховним головнокомандувачем збройних сил країни й у звʼязку з цим має доволі широкі повноваження у політиці безпеки. У польському істеблішменті існує певне розмежування: за політику в межах ЄС відповідає премʼєр і уряд, а за безпекову політику в межах НАТО – президент. Він також призначає і звільняє державних чиновників високого рангу і має право накладення вето на прийняті парламентом закони.
Офіційно президентська виборча кампанія стартує у Польщі 8 січня, а перший тур виборів відбудеться в одну з неділь травня.
За політичними мірками, це доволі тривала виборча дистанція, упродовж якої можуть трапитися різні події, як-от зняття з виборів, втрата лідируючих позицій чи навпаки – вихід аутсайдерів у лідери. Після оголошення кандидатів у президенти їхні штаби зобовʼязані будуть у визначені терміни зібрати 100 тис. підписів на свою підтримку і лише після підтвердження їх автентичності Державною виборчою комісією РП кандидати отримають право взяти участь у виборах.
Источник: www.ukrinform.ua