Підсумок Мюнхена: Європа просинається і в Парижі обіцяє не заснути знову 18.02.2025 08:32 Укрінформ Україна остаточно набула суб'єктності, закріпила свій статус як геополітичний драйвер змін на континенті
Переговори про завершення російсько-української війни фактично стартували, а розкол між США та ЄС поглиблюється. Вкотре повторювати, хто і що сказав – немає сенсу (про це уже писано-переписано). Тож одразу перейдемо до центрального питання: які загалом підсумки, а головне – що Мюнхен Україні дав і чого її позбавив? Звісно, оминути ще одну тему, яка, по суті, є логічним продовженням попередньої – екстрений саміт європейських лідерів у Парижі – теж не випадає. Тож давайте про все по черзі.
«Холодний душ» для Європи та перспективи для України
Дипломат Вадим Трюхан найперше звернув увагу на те, як дехто з експертів поспішив порівнювати цьогорічну Мюнхенську конференцію з 2007 роком, коли Путін виголосив свою «знамениту» промову, що стала відправною точкою деградації міжнародного права і занепаду демократичного устрою, який не зміг належно відповісти на виклики авторитаризму. Однак, за його словами, це порівняння видається некоректним.
«Якщо 2007 рік став початком європейського занепаду, то нинішня конференція може означати пробудження Європи та повернення до суб’єктності», – наголошує він.
Американські трампісти жорстко, безцеремонно та з очевидною впевненістю у своїй правоті «охолодили» європейських лідерів, але їхній «холодний душ» не залишився без відповіді.
«Вже за лічені години після їхніх заяв у залі почали звучати голоси, що відверто суперечили американському наративу. Це свідчить про те, що Європа вже давно визрівала для змін, але їй бракувало поштовху. І, можливо, саме віцепрезидент США Джей Ді Венс у ролі «незручного посланця» натиснув кнопку старту цього процесу», – додав Трюхан.
Для України цей саміт став знаковим: наша країна вперше відчутно сприймалася як частина Європи.
«Президент Зеленський, українська армія та хоробрість нашого народу стали центральними темами виступів, що є беззаперечним визнанням наших заслуг в 11-річному протистоянні російській агресії. Якщо раніше, до цієї конференції, сумніви щодо здатності Європи замінити собою США в оборонному вимірі були домінуючими, то тепер оптимізму значно більше. Україна набула в Мюнхені остаточних рис суб'єктності, закріпила свій статус як геополітичний драйвер змін на континенті», – запевняє дипломат.
Європа – принаймні риторично – показала зуби. Але одних слів замало. Наступні місяці продемонструють, були ці заяви лише емоційною реакцією чи справжнім наміром діяти.
«Що ж до США, то ця конференція може увійти в історію як початок їхнього поступового віддалення від Європи. І цей розрив ще довго розглядатиметься як стратегічний прорахунок Вашингтона», – вважає Вадим Трюхан.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс
Політолог Ігор Рейтерович називає підсумки Мюнхенської конференції радше позитивними, ніж негативними.
«Безперечно, результати могли бути кращими, проте й значних провалів не сталося. Україні вдалося зміцнити та розширити деякі важливі контакти, зокрема з американськими партнерами. Деякі питання нарешті зрушилися з мертвої точки, і це вже можна розглядати як позитив», – розповідає він.
Виступ Ді Венса частково змістив вектор уваги на американо-європейські відносини: «Ключова проблема – не ставлення американців чи європейців до Росії та війни, яку вона почала в Україні. Наразі є дуже великі проблеми у саме відносинах між ними. І для України це виклик. Адже ми б хотіли, щоб було визначено якусь спільну колективну позицію, яка була б представлена РФ. Але поки що цього немає і близько. Виходить так, що на певному етапі ЄС буде вирішувати два паралельні питання: завершення війни та налагодження відносин із США. Це буде забирати додаткові сили та ресурси і відповідно – менше уваги може приділятися саме російсько-українській війні».
Водночас цей розвиток подій має і важливий побічний ефект: Європа, схоже, нарешті прокинулася.
«Заяви Ді Венса, стали для європейців «холодним душем» – ера комфортного існування під американською «ядерною парасолькою» завершується. Відсидітися не вийде – Європа мусить активніше реагувати на виклики безпеки. І для України це позитивний сигнал. Цей процес має продовжитися, і ми розраховуємо, що результати не забаряться», – зазначив Ігор Рейтерович.
Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», говорячи про підсумки Мюнхена, наголосив: «Сказане представниками США, віцепрезидентом… Для європейців це був справжній шок, і після цього, власне кажучи, багато хто з європейських лідерів казав, що вони були змушені переписувати свої виступи, бо мали відповісти Ді Венсу. Наприклад, німці не чекали, що, прикриваючись розмовами «за демократію», їх критикуватимуть за те, що вони не дають можливості неонацистам діяти в Німеччині вільно».
Політолог вважає важливим, що європейці бачать Україну як одну з ключових ланок своєї безпеки: «І подальші рішення ухвалюватимуть з оглядкою на можливий відхід Сполучених Штатів Америки з Європи як військової сили. Це буде серйозно впливати на майбутнє євроатлантичної співдружності».
Водночас експерт упевнений, що заяви представників США ще сильніше згуртували Європу.
«Багато хто з європейських лідерів стали говорити щодо Росії жорсткіше, ніж це було раніше. Маркером можна назвати промову президента ФРН Вальтера Штайнмаєра, який практично всю свою політичну діяльність вважався проросійським політиком. Але його виступ на Мюнхенській конференції став шоком для багатьох, бо він сказав, що Європа не повинна виглядати, «мов наполохані олені на шосе у світлі фар». Вважаю, в Європі усвідомили, що потрібно не просто змінюватися, а змінюватися швидко», – каже Олександр Леонов.
Екстрений саміт у Парижі – перший важливий «дзвіночок»
Наступного дня у Парижі відбувся терміновий саміт європейських лідерів, організований президентом Франції Еммануелем Макроном. Серед учасників – канцлер Німеччини Шольц, прем'єр-міністр Італії Мелоні, прем'єр Польщі Туск, прем'єр Великої Британії Стармер, генеральний секретар НАТО Рютте.
Цей саміт експерти називають «прямим наслідком Мюнхена» або «його логічним продовженням».
«У Мюнхені США фактично поставили Європу перед фактом: формат взаємин змінюється, європейцям доведеться брати на себе більше ініціативи та витрат. Це було очікувано – американці давно сигналізували про необхідність перегляду підходів до трансатлантичного партнерства. Тож замість демонстрації розгубленості європейці сіли разом за стіл переговорів, щоб вибудувати нову модель співпраці», – каже Ігор Рейтерович.
Ключове питання: наскільки швидко Європа усвідомить цю гру та почне діяти більш рішуче, у тому числі й щодо США?
«Екстрений саміт – безпрецедентний крок, але його потрібно було організовувати значно раніше, не чекаючи промови Венса. Європейцям давно варто було напрацювати стратегію взаємодії з можливою новою адміністрацією США, реагуючи не лише на заяви, а й на очевидні політичні сигнали. Тепер їм доведеться надолужувати згаяне в авральному режимі», – наголошує Ігор Рейтерович.
Зустріч лідерів ЄС в Парижі, яку організував французький президент Еммануель Макрон. 17 лютого 2025
Експерт підкреслив, що наступного тижня прем’єр-міністр Великої Британії Стармер вирушить до США на зустріч із Трампом.
«Очевидно, що європейські лідери спробують донести Трампу свою вимогу щодо участі в переговорах «по Україні» та висунути власні аргументи. Ймовірно, ця позиція буде сформульована та передана ще до візиту Стармера у Вашингтон. Європейці мають напрацювати єдину узгоджену позицію й почати її активно просувати. Британський прем’єр, стане тим, хто представить Трампу конкретні пропозиції – з деталізацією, що саме готова зробити Європа і на яких умовах».
А це Вадим Трюхан: «Йдеться не просто про зустріч лідерів Європейського Союзу і Великої Британії. Це прояв кількох важливих тенденцій. По-перше, стає очевидним, що ні ЄС, ні НАТО не є абсолютною гарантією безпеки для Європи. Відтепер європейці більше не можуть собі дозволити залежати від примх угорського прем'єра Орбана чи словацького прем’єра Фіцо, які відкрито грають на руку Кремля, або ж від позиції трампістів щодо НАТО».
За словами експерта, в Європі поступово формується нове ядро країн-лідерів, які усвідомили екзистенційну загрозу від неформального альянсу Путіна і Трампа.
«Важливо розділяти США як державу та політичну лінію Трампа, який, схоже, розглядає Росію як зручнішого, ніж європейські союзники, партнера, незважаючи, що з Європою Америка підтримує стратегічне партнерство вже понад 80 років», – додав дипломат.
Сам факт проведення саміту в Парижі – позитивний крок, що демонструє готовність європейських лідерів діяти більш самостійно. Однак є й мінус: президент України Володимир Зеленський не зміг взяти в ньому участь через запланований державний візит до ОАЕ.
«Проте немає сумнівів, що українська тема буде на саміті однією з ключових. Можливо, саме в Парижі закладається основа нового політичного формату – визначення позицій щодо агресивних авторитарних держав, насамперед Росії, а також щодо трампістської Америки, яка фактично дистанціюється від Європи. Є підстави очікувати, що надалі в Європі активізуються зустрічі в різних форматах без участі тих, хто відмовляється протистояти тоталітаризму, – таких як Орбан чи Фіцо. Якщо цей «Паризький процес» набуде системності, Україна має всі шанси стати його невід’ємною частиною», – акцентує Трюхан.
У цьому контексті експерт виокремив Лондон, який готовий направити свої війська до України.
«Як найближчий і традиційний союзник США, Велика Британія здатна відіграти роль «месенджера», який передаватиме європейську позицію та водночас намагатиметься не допустити повного відходу Америки від європейської безпеки».
Для європейців це, мабуть, найбільш прагматичний спосіб налагодження комунікації з Трампом.
«Таким чином, Лондон не лише закріплює за собою роль провідної військової сили Європи, а й стає потенційним архітектором нових трансатлантичних відносин», – переконує Вадим Трюхан.
Подібним чином висловився і журналіст Віталій Портніков: «Сам факт скликання зустрічі є безпрецедентним і свідчить про те, що європейські лідери шоковані і тим, як відбулася перша телефонна розмова Трампа з Путіним, і тим, як швидко почалися контакти між їхніми адміністраціями».
І шоковані ще й тим, що під час цих контактів обидва ігнорують як інтереси Євросоюзу, так і погляд України на те, як має розвиватися процес досягнення миру на російсько-українському фронті. І те, що Трамп, очевидно, вважає, що зможе разом із Путіним домовитися про параметри угоди, яку абсолютно не потрібно узгоджувати з Києвом і європейськими столицями.
«Саме ось цей переляк і необхідність вибудувати спільну стратегію, яка вже не буде пов'язана виключно зі сподіваннями на здоровий глузд в адміністрації президента Сполучених Штатів, і пов'язаний надзвичайний саміт лідерів європейських країн і генерального секретаря НАТО у Єлисейському палаці. І, до речі, саме після цього саміту ми зрозуміємо, що може Європа, і які рішення вона здатна ухвалити тоді, коли їй доводиться діяти не разом зі США, а радше всупереч бажанню Трампа вибудувати особливі стосунки з Путіним та іншими лідерами авторитарних режимів сучасного світу», – резюмував Портніков.
Мирослав Ліскович. Київ
P.S. Учасники неформальної зустрічі лідерів країн ЄС, керівників ключових Євроінституцій й НАТО погодили у Парижі ключові принципи подальших дій у сфері продовження допомоги для України та у зміцненні європейської оборони, серед яких досягнення «миру через силу» в Україні та згода зі справедливістю вимог США щодо збільшення європейськими союзниками оборонних бюджетів.
Європа Євросоюз Макрон НАТО Париж Путін Рютте США Трамп Туск Україна Україна проти Росії Мюнхенська конференція Війна Зеленський Шольц Джорджа Мелоні Стармер Джей Ді Венс Кіт Келлог
Источник: www.ukrinform.ua