Пекін не підтверджує заяви Путіна щодо наміру Китаю співпрацювати з Росією у «боротьбі з неонацизмом» Ексклюзив 09.05.2025 14:20 Укрінформ Китай не планує спільно з Росією брати участь у «боротьбі з неонацизмом» та утримується від коментування заяв президента Росії Володимира Путіна, які натякають на те, що дві країни нібито єдині у протистоянні «сучасним проявам нацизму».
Під час брифінгу речник МЗС Китаю Лінь Цзянь відповів на коментарі Путіна, зроблені під час зустрічі з головою Китаю Сі Цзіньпіном, де той заявив, що Росія та Китай нібито «спільно протидіють сучасним проявам неонацизму», як повідомляє «Власкор» для Укрінформу.
«Нещодавно Генеральна Асамблея ООН переважною більшістю голосів ухвалила оновлену резолюцію, спрямовану на боротьбу з неонацизмом, яка відображає позицію переважної більшості світової спільноти з цього питання», – наголосив Лін у відповідь на запит Укрінформу щодо того, чи свідчать зауваження Путіна про те, що Китай поділяє точку зору Москви щодо нібито присутності «нацизму» в Європі та Україні, і чи буде Китай надалі допомагати Росії в протистоянні «нацизму», потенційно підтримуючи агресивні дії Росії проти України.
Крім того, дипломат зазначив, що позиція Китаю щодо «української кризи» (термін, який офіційно використовується Китаєм для позначення війни Росії проти України – ред.) залишається послідовною, чіткою та незмінною.
«Китай готовий співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами та взаємодіяти з міжнародною спільнотою, щоб продовжувати відігравати конструктивну роль у вирішенні «кризи» та досягненні міцного миру», – заявив речник МЗС.
Наратив про «сучасних нацистів» в Україні слугує одним із кількох виправдань масштабного вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Київ та його союзники відкидають це безпідставне твердження як гротескну вигадку.
Ініційована Росією пропагандистська резолюція, спрямована на боротьбу з героїзацією нацизму та неонацизму, була прийнята 17 грудня попереднього року в Нью-Йорку під час 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Документ отримав підтримку 119 країн, включаючи Росію та її союзники, Китай та кілька країн переважно з країн глобального Півдня. Натомість 53 делегації, включаючи Україну та її країни-партнери, виступили проти неї.
У російській резолюції лицемірно стверджується, що в деяких країнах «ведеться війна проти пам’ятників борцям з нацизмом і фашизмом… відкриваються меморіали, а вулиці перейменовуються на честь тих, хто воював разом з нацистами або співпрацював з ними».
За допомогою цього документа Москва наполягає на своїй стратегії приватизації спільної перемоги народів колишнього СРСР у Другій світовій війні, применшуючи їхній внесок у боротьбу з нацизмом.
Як повідомляв Укрінформ, під час чотириденного візиту до Росії голова КНР Сі Цзіньпін 8 травня провів у Москві переговори з російським лідером Володимиром Путіним, який, серед іншого, заявив, що Росія разом зі своїми китайськими союзниками рішуче захищає історичну правду та протистоїть сучасним проявам неонацизму та мілітаризму.
Фото: mfa.gov.cn
Китай Путін Україна Російська агресія
Источник: www.ukrinform.ua