Кремлівський пацієнт: стан погіршується – і політично, і психічно 20.12.2024 12:10 Укрінформ Беззмістовні дурниці та загрозливі смисли «прямої лінії» в Москві
Путінська щорічна «пряма лінія», об’єднана з пресконференцією, цього разу, здається, встановила рекорд за ступенем неадекватності чи навіть божевілля її головного персонажа. В інші часи над цим легко було б глузувати, висміювати. Не дарма ж в інформаційному полі вже з’явилося та набуло популярності визначення жанру цього дійства – «стендап Путіна».
Але зараз, під час гарячої повномасштабної війни, на це дивишся іншими очима, оскільки іноді крізь усю прогресуючу нісенітницю проступають зловісні контури кремлівських планів. Крім того, більш зрозумілим стає психологічний стан московського диктатора, його психотип, що у випадку персоналістської диктатури, коли остаточні рішення приймаються одноосібно, теж буває дуже важливо.
НЕПРИСТОЙНІ АНЕКДОТИ ДЛЯ ПОЯСНЕННЯ СТАНУ РОСІЙСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Власне, приклад такої неадекватності Путіна гучно пролунав із самого початку конференції, у відповіді на питання, як жити, виживати та розвиватися російській економіці. Ось що пролунало:
«Коли у нас усе спокійно, розмірено, стабільно – нам нудно, застій, хочеться “двіжухи”. Як тільки починається “двіжуха” – все свистить біля скроні: і секунди, і кулі, на жаль, і кулі зараз свистять, – так нам страшно, “жах-жах!”. Жах… Але не “жах-жах-жах!”, все вимірюється економікою».
І далі Путін почав пояснювати, як усе непогано у цій самій економіці…
Хто не зрозумів, пояснюю: “жах-жах-жах!” – це класичний російський анекдот про бордель, його керівницю з великим професійним досвідом і, вибачаюся, чоловічий статевий орган. Тобто Путін відразу встановив надзвичайно високу, точніше – гранично низьку планку спілкування з народом. І далі підтримав цей рівень, розповівши ще один анекдот зі «словом із трьох літер». (Ну що поробиш, диктатора просто метафізично тягне до його прізвиська, подарованого харківськими фанатами 2014 року).
Але найгірше тут інше. Оця «двіжуха», молодіжний сленг (хоча вже дещо несвіжий, десятирічної витримки), який вставлявся сюди, аби показати бадьорість старіючого правителя. А показав ставлення диктатора до великої війни з Україною та загалом небезпечної ситуації в Європі, світі, яка загрожує війнами ще більшими. Кому що – кров, смерті, вселенське горе, – а йому, Путіну, це «двіжуха».
НОВІ ГРАНІ БОЖЕВІЛЛЯ: ВИКЛИК ЗАХОДУ НА «ТЕХНОЛОГІЧНУ ДУЕЛЬ» НАД КИЄВОМ
І ніде правди діти, очі у нього справді палають молодим вогнем (шаленим, бісовським), коли він говорить про війну, про зброю масового враження. Й останнім часом найбільше подобається Путіну базікати про «Орєшнік». Можна було б до цього звикнути, але те, що наговорив Путін про «технологічну дуель» між Росією та Заходом, США на території української столиці, – виглядає вже просто безмежною дикістю:
«Нехай вони (експерти, які сумніваються в показниках "Орєшніка", – ред.) запропонують нам і нехай запропонують тим на Заході та в США, хто їм платить за їх аналіз, зробити <…> таку високотехнологічну дуель XXI століття. Нехай визначать якийсь об'єкт для враження, скажімо, у Києві, зосередять там усі сили ППО та ПРО. А ми завдамо туди удар "Орєшніком". І побачимо, що буде. Ми до такого експерименту готові. А вони? <…> Думаю, що буде корисно і для нас, і для американської сторони».
Пропозиція Заходу самому визначити та вказати Путіну ціль у Києві… Це тролінг, жарт? Якщо так, то не смішно. Це погроза? Може бути, але вона вже далеко не перша… Найбільше це говорить про психічні збочення диктатора, на які світ так довго закривав очі.
Після кількох років участі у війні в Сирії «за Асада» на подібних «спілкуваннях з народом» Путін пояснював і заспокоював: не хвилюйтеся, це нам недорого коштує. Бо бомби та ракети все одно застарівають, яка різниця, утилізувати їх чи скидати в Сирії? До того ж, маємо там чудовий полігон для випробувань зброї, злагодження підрозділів. Тепер же ошалілий диктатор, що плюнув на Сирію і програв там, іде далі в Україні, яка йому більше потрібна, та, вважаючи, що на Заході такі ж збоченці, як він сам, ніби пропонує Заходу «співпрацю»: вибирайте ціль, пограємо в нові ігри над Києвом. Така собі «додана реальність» за Путіним.
НОВА ЯДЕРНА ДОКТРИНА РФ, ЯКА ПОЯСНЮЄ НЕЩОДАВНІ СЛОВА ТРАМПА
Проте не завжди путінські заяви настільки очевидно хамські та цинічні. Дещо він та його спікери ховають у більш складні словесні конструкції – це для читання експертами. От, наприклад, деякі пояснення щодо оновленої російської ядерної доктрини:
«Ми говоримо про підвищення відповідальності: неядерні держави, які можуть брати участь в агресії проти РФ разом із країнами, котрі мають ядерну зброю… Якщо такі країни так само будуть, як їхні союзники, створювати загрозу нашому суверенітету, самому існуванню Росії, то тоді ми вважаємо, що маємо право застосовувати нашу ядерну зброю і проти них».
Перш за все, виносимо за дужки цю лицемірну риторику про «агресію проти РФ» (Адже і Гітлер, за його словами, ні на кого не нападав, він тільки оборонявся). Йдемо далі – про що йдеться у цьому хитросплетінні слів? Це обґрунтування можливості нанесення ядерного удару по Україні, неядерній державі, яка «разом зі своїми союзниками створює загрозу Росії». Важливе уточнення, що союзники – ядерні, тобто США, Велика Британія. Відповідно «загроза суверенітету РФ» – це українські удари по її території далекобійною зброєю після дозволів, наданих Вашингтоном і Лондоном.
Источник: www.ukrinform.ua