Президент Володимир Зеленський. Фото: ОП
Президент Володимир Зеленський доручив керівникам Служби безпеки, Держспецзвʼязку, Мінцифри та секретарю РНБО зібрати аналітичні дані щодо роботи онлайн-казино та їхнього впливу на суспільство.
Забезпечте стрімке зростання та масштабування компанії у 2024-му! Отримайте алгоритм дій на Business Wisdom Summit. 10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни. Забронювати участь
Про це Зеленський сказав у вечірньому зверненні.
“Сьогодні дуже швидко зібрала необхідні голоси петиція щодо тематики казино – онлайн-платформ гральних. Про те, як це поширено і як це впливає на частину суспільства.
Я доручив голові Служби безпеки України, Держспецзвʼязку, Мінцифри та секретарю РНБО зібрати мені всю аналітику із цього питання і наступного тижня запропонувати рішення”, – сказав президент.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Така заява Зеленського прозвучала у відповідь на петицію №22/223008-еп, щодо обмеження роботи онлайн казино, яка була 29 березня і лише за пів дня її підписали 26 040 українців. Ініціатор петиції – військовослужбовець 59 бригади Павло Петриченко намагається звернути увагу на шкоду, яку гральний бізнес завдає українській армії та українському суспільству.
Автор наголошує на тому, що вже третій рік поспіль військовослужбовці перебувають далеко від дому, у стані стресу та без змоги належно відпочити, що робить їх особливо схильними до психологічних проблем. Для багатьох з них азартні ігри перетворюються на основний метод боротьби зі стресом, що легко призводить до розвитку залежності та знижує їхню здатність до самоконтролю.
За його словами, були випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, або – що ще гірше – здають в ломбарди дрони та тепловізори, чим наражають на ризик себе та інших військових.
Він зазначив, що величезні борги військовослужбовців з ігровою залежністю можуть стати елементом тиску зі сторони спецслужб РФ.
“Гральний бізнес користається такою вразливістю навмисне спрямовуючи свою рекламу на військовослужбовців, використовуючи символіку ЗСУ у своїх онлайн-казино та “відбілюючи” свою діяльність невеликим благодійними пожертвами на користь ЗСУ. Окрім цього, багато російських онлайн-казино таргетують рекламу на українського споживача, аби отримати доступ до персональних даних військовослужбовців та інших громадян, що несе безпосередню загрозу національній безпеці нашої держави”, – йдеться в тексті петиції.
Як пише Нromadske, підписанти петиції звернулися до президента із закликом внести до ВР законопроєкт, який буде передбачати:
- встановлення заборони для військовослужбовців на участь у азартних іграх та користування онлайн-казино;
- заборону на рекламу азартних ігор, яка використовує символіку Збройних Сил України або будь-яку військову атрибутику;
- заборону для благодійних фондів на взаємодію з представниками гральної індустрії;
- неможливість для військових підрозділів отримувати в якості благодійної допомоги майно від представників грального бізнесу або афілійованих з ними осіб;
- заборону на рекламу та публічне оголошення про благодійну допомогу військовослужбовцям від учасників грального ринку;
- неприпустимість для ломбардів приймати предмети подвійного призначення, такі як дрони та тепловізори;
- обов’язок для інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати доступ до сайтів нелегальних казино.
В Україні зростає кількість лудоманів
Додамо, що в Україні діє Реєстр лудоманів — осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. За даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% з них – потрапили до переліку у 2023 році.
“За весь час існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість — 87% з них — потрапили до переліку у 2023 році. За минулий рік кількість лудоманів у переліку зросла у 8 разів”, – підкреслюють в “Опендатабот”.
99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб були включені до реєстру за рішенням КРАІЛ. Водночас за рішенням суду жодна особа не потрапила до Реєстру.