Фото: Depositphotos
Дані державних реєстрів, що за законом мають бути публічними, все ще залишаються напіввідкритими. Лише 42% наразі складає Індекс якості відкритих даних в Україні — показник, що відбиває принципи відкритих даних, гарантовані законом. Найбільш сумлінно дані публікують Верховна Рада, Державна судова адміністрація, Міністерство юстиції та Міністерство внутрішніх справ. Антирейтинг очолили Податкова, Мінекономіки та МОЗ.
Про це повідомляє пресслужба “Опендатабот”, яка проаналізувала, як змінилася якість державних даних протягом останніх років.
Відкриті дані відновлюються після початку війни
Зазначається, що менш ніж наполовину відкриті дані в Україні відповідають міжнародним вимогам.
“Наразі Індекс якості відкритих даних складає 42,37%. До порівняння, у другій половині 2023 року показник Індексу складав 37,11%”, – зауважують аналітики.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Вони підкреслюють, що вторгнення РФ за один день відкинуло Україну на 6 років у питаннях прозорості та доступності публічної інформації, адже у перші дні держава закрила реєстри, аби захистити інформацію від ворога.
“Після певної перерви деякі держоргани – розпорядники даних – почали публікувати набори, як й до великої війни. Попри це, Індекс відкритих даних в Україні досі не сягнув показників до початку повномасштабного вторгнення. Нагадаємо, що на початок 2022 року показник Індексу складав 57,6%”, – повідомляють в “Опендатабот”.
Лідери за якістю даних
За даними аналітиків, на покращення якості даних та зростання показнику Індексу вплинула публікація таких державних даних:
- Верховна рада України — інформація про народних депутатів, їх активність та майновий стан;
- ДСА — Єдиний державний реєстр судових рішень;
- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України — Реєстр будівельної діяльності;
- Фонд державного майна — Реєстр корпоративних прав держави у статутному капіталі господарських товариств
- Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей — Реєстр грального бізнесу.
Водночас деякі набори даних перестали оновлюватись та взагалі були закриті:
- ДСА: реквізити для сплати судового збору
- Пенсійний фонд України: дані про платників, що мають заборгованість із платежів до Пенсійного фонду
- Укрпатент: Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).
Лідерами за якістю даних незмінно залишаються Верховна рада України, ДСА, Мінʼюст та МВС.
Натомість найбільш закритими, попри вимоги 835 Постанови Кабміну, залишаються:
- Державна податкова служба
- Міністерство охорони здоровʼя
- Міністерство економіки.
«Закриття інформації як тимчасова міра, яка мала б захищати інформацію від ворога, наразі фактично створює можливості для махінацій та не дає можливості розвиватися економіці країни. За рік ми досягли прогресу у боротьбі за відкритість даних — наприклад, із вагомим суспільним резонансом було поновлено публікацію Реєстру корупціонерів та декларацій чиновників. Проте серед найбільш важливих реєстрів для бізнесу залишаються закритими податкові борги, ПДВ та єдиний податок», – підкреслює Олексій Іванкін, керівник “Опендатаботу”.
Відновлення декларування в Україні
Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення РФ Верховна Рада підтримала законопроєкт, яким призупинила обовʼязкове декларування – чиновникам дозволили відзвітувати протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану. Декларування відбувалося на добровільній основі.
5 вересня парламент ухвалив у цілому законопроєкт №9534 про повернення обовʼязкового декларування. Однак документом було передбачено, що для громадськості декларації буде відкрито лише через рік.
У звʼязку з цим Зеленський ветував законопроєкт і вніс пропозиції щодо негайного відкриття доступу до Реєстру декларацій, але з особливостями щодо певних груп громадян.
Ішлося про те, щоб у відкритому доступі не відображалися декларації, подані, зокрема, військовослужбовцями:
- Збройних сил України;
- Державної прикордонної служби України;
- Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації;
- Управління державної охорони;
- інших військових формувань.
Також президент запропонував, щоб у відкритому доступі не було декларацій:
- співробітників поліції особливого призначення, які під час воєнного стану залучені до ведення бойових дій;
- поранених;
- полонених;
- миротворців;
- осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Було передбачено, що це не стосуватиметься зокрема:
- військовослужбовців на посадах міністрів та їхніх заступників, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їхніх заступників;
- осіб, які входять до складу військово-лікарських комісій, лікарсько-льотних комісій;
- осіб, які проходять службу в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів);
- осіб, які здійснюють підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Парламент проголосував за відновлення е-декларування з відкритим реєстром на засіданні 20 вересня. Президент підписав закон 10 жовтня.
Джерело фото: ua.depositphotos.com