Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Фото: facebook.com/stefanchuk.official
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук поки що скептично ставиться до питання економічного бронювання від мобілізації, але хоче побачити конкретний механізм реалізації цієї ідеї.
Прокачайте маркетинг-стратегію свого бізнесу та знайдіть нові канали взаємодії з аудиторією на MRKTNG марафоні від MMR та Ekonomika+ 25 червня топменеджери Ощадбанку, Укрзалізниці, NOVA (Нової пошти), Kernel, Ковальська та ще 25+ великих компаній розкажуть, які стратегії та канали просування підійдуть саме вашому бізнесу. Забронювати участь
Про це він заявив на брифінгу, пише “Інтерфакс-Україна”.
“В цілому, я вже свою пропозицію заявляв. У мене є великі сумніви, тому що я знаю, що дуже мало країн, де це спрацювало б”, – наголосив Стефанчук.
Голова Верховної Ради наголосив, що доволі часто “за красивою пафосною назвою в нас губиться якась логіка тих чи інших процесів”.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
“Я зможу дати відповідь на це запитання лише після того, як я побачу конкретний механізм реалізації”, – зауважив Стефанчук.
Він додав, що якщо буде можливість забезпечити рівноправність усіх громадян перед своїми обов’язками захищати батьківщину, якщо буде можливість досягти справедливості в такому підході, він, можливо, і підтримає ідею економічного бронювання.
“Але для цього я маю ознайомитися з ним, тому що я вже дуже довго в політиці, а перед цим ще дуже довго в університетській сфері, щоб вірити гарним заголовкам. Я хочу прочитати книжку в цілому”, – підкреслив Стефанчук.
Депутати наполягають на економічному бронюванні
У Верховній Раді розглядають модель економічного бронювання, за якою роботодавець зможе сам визначати, за кого із співробітників сплачувати 20 000 грн військового збору, аби забронювати його.
“Українському бізнесу ВСЕ ОДНО потрібно бронювання, бо він має працювати”, – наголосив голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Він підкреслив, що якщо не буде бізнесу з його податками – не буде за що утримувати наших захисників.
Наталуха спрогнозував, що застосування механізму економічного бронювання може збільшити надходження до держбюджету на 200 мільярдів гривень щороку. Він розповів про розробку ініціативи для забезпечення економічного бронювання співробітників, яка передбачатиме щомісячний сплату військового збору у розмірі 20 тисяч гривень.
Рада розглядає дві моделі економічного бронювання
Верховна Рада розглядає дві моделі економічного бронювання українців від мобілізації, між парламентарями триваютьс дискусії. Про це розповів голова парламентської фракції “Слуга народу”, член комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Давид Арахамія.
За словами нардепа, перша модель економічного бронювання передбачає сплату податку від зарплати щонайменше в 35 тисяч гривень. Тобто сума податку має покривати державі мінімальне утримання одного бійця, заявив Арахамія.
Водночас друга модель, що обговорюється у парламенті, – це квотне бронювання по галузях. Вона передбачає, що підприємства матимуть змогу забронювати певний відсоток працівників на власний розсуд. За кожного такого робітника сплачується окремий податок рівноцінний мінімальній зарплаті військовослужбовця щомісяця.
На думку нардепа, якусь із обговорюваних моделей економічного бронювання таки буде запроваджено.
Бронювання військовозобов’язаних працівників
7 травня уряд продовжив на один місяць строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих Мінекономіки військовозобов’язаним працівникам окремих підприємств та організацій.
Згідно з постановою КМУ №76, відстрочки від мобілізації надавалися військовозобов’язаним працівникам життєво важливих галузей економіки та стратегічних підприємств для забезпечення безперебійної роботи та підтримки критичної інфраструктури.
Загалом у 2023 році Мінекономіки забронювало від мобілізації близько 35 тисяч військовозобов’язаних працівників для стабільної роботи стратегічно важливих об’єктів. Передбачається, що продовження відстрочок дозволить підприємствам зберегти виробничі потужності в умовах воєнного стану.
Попри це, низка великих компаній нарікають, що через мобілізацію відчувають кадровий дефіцит. До прикладу, через те, що кожен шостий працівник мобілізований до лав ЗСУ, група “Метінвест” бізнесмена Ріната Ахметова в деяких сегментах не може вийти навіть на показники 50-60% свого довоєнного виробництва.
Нагадаємо також, що чимало галасу в Україні наробила новина про бронювання від мобілізації працівників цирку та телемарафону. На початок квітня за поданням Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) статус заброньованих по всій країні отримали 1150 працівників сфери культури та трохи більше 700 медійників.
Після хейту у соцмережах прем’єр-міністр України Денис Шмигаль дав доручення профільним міністерствам найближчим часом внести оновлену, більш справедливу постанову про бронювання військовозобов’язаних та визначити вичерпний перелік об’єктів і підприємств критичної інфраструктури.