Нещодавно у Facebook розгорівся черговий скандал. Причиною став допис юриста Клима Братківського щодо зовнішності в.о. гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак як «не відповідної до посади». У коментарях дописувачі звинуватили Братківського у бодішеймінгу та порушенні принципу толерантності. Гасиждак вже зазначила, що готує позов до суду через образу честі та гідності. Forbes попросив адвокаток юридичної компанії «Міллер» Альону Бондар та Тетяну Піхновську розповісти, чи передбачена законом процедура покарання за бодішеймінг, ейджизм або ж харасмент.
Головні матеріали Forbes Ukraine у розсилці від digital шеф-редактора Віктора Кіщака. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Конституцією України та іншими законами закріплено право кожного на повагу до його гідності та честі, а також заборону посягань на такі права з боку інших. Гідність і честь особи є недоторканими.
Однак такі слова, як: бодішеймінг, ейджизм, сталкінг, слатшеймінг, харасмент ми чуємо все частіше і частіше. При цьому людина, яка стикається з такими недопустимими проявами з боку інших, безумовно, зазнає психологічного та морального тиску і може звернутися до суду для захисту своїх прав.
Широке висвітлення цих гострих тем свідчить про те, що українське суспільство розвивається і стає все свідомішим. Соціум засуджує дії кривдників і намагається усіма способами підтримати тих, хто став жертвою цькувальників. З кожним роком кількість заяв до суду щодо захисту честі та гідності зростає.
Експертиза тексту
Попри те, що законами захищається наше право на честь і гідність, довести факт їх порушення доволі складно – порушення таких прав непросто підтвердити матеріальними доказами.
У справах із захисту честі та гідності важливу роль відіграє висновок експерта. При дослідженні тексту (висловлювання кривдника) експерт визначає:
- чи можна розцінити такий вислів саме як факт і твердження;
- чи має вислів характер такого, що може вплинути на психологічний стан людини та образити її. Не будь-яка образа у ваш бік буде сприйматись як приниження честі та гідності.
Щодо першого критерію оцінки, то варто звернути увагу, що Україна гарантує свободу слова та думки, які не можуть бути обмеженими. Таке твердження неодноразово висловлювали у рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, у справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії» ЄСПЛ зазначив: «Суд знову повторює, що свобода вираження є однією з найважливіших основ демократичного суспільства та однією з базових умов його прогресу».
Отже, у цьому випадку стикаються та конкурують два гарантовані людині права: право на повагу до її гідності та честі та право на свободу слова та думки.
Другий критерій дослідження також відіграє важливу роль. Якщо вислів був оцінювальним судженням, однак висловлений у брутальній, принизливій чи непристойній формі, він може завдати моральної шкоди людині. І, як результат, кривдник буде зобов’язаний компенсувати завдану шкоду.
Для встановлення таких фактів варто проводити лінгвістичну експертизу.
Леся Гасиджак, в.о. гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Фото Дар’я Свертілова для Vogue Україна
Заява до суду про захист честі та гідності
Для захисту вашого порушеного права необхідно вчинити такі дії:
- Звернутися до суду із заявою про захист честі та гідності, спростування невірогідної інформації (у випадку якщо така наявна) та стягнення моральної шкоди.
- При поданні заяви врахуйте докази, які ви подаєте. Вони мають повністю підтверджувати викладені у заяві обставини справи. В іншому випадку у задоволенні заяви можуть відмовити.
Якщо ви хочете подати заяву про спростування невірогідної інформації, врахуйте, що обовʼязок доказування вірогідності поширеної інформації покладається на особу, яка її поширила. Тобто це буде відповідач у справі.
На вас у цьому випадку покладається лише обовʼязок довести факт поширення неправдивих відомостей.
Найменш захищеними у подібних справах залишаються публічні особи.
Наразі практика підтримує думку, що публічні особи піддаються більш прискіпливій увазі з боку суспільства. Не дивно, що вони будуть зазнавати додаткової критики. Це означає, що в більшості випадків позови таких осіб залишаються без задоволення.
Це пов’язано з тим, що коли особа приймала рішення, наприклад, стати політиком, вона мала розуміти, що практично кожен її крок буде оцінюватися соціумом. І не обов’язково з позитивного погляду.
Законом захищається честь і гідність людини й громадянина, а також встановлюються шляхи відновлення порушеного права.
Наразі суспільство активно реагує на подібні висловлювання думки, засуджує дії кривдників та відстоює права тих, хто зазнав цькування. Й у разі порушення вашого права важливо звертатися за захистом. Такі вчинки слугують прикладом для інших, а також запобігають вчиненню будь-яких дій з боку кривдників.