Одеський морський порт незмінно був важливим центром експорту українського зерна. На тлі війни, що триває, його значення лише посилилося: у 2024 році, за прогнозами, понад 60% усього українського експорту складатиме сільськогосподарська продукція, і кожне відправлене судно не лише генерує валютний дохід для країни, але й робить внесок у глобальну продовольчу безпеку. Будь-які конфлікти щодо логістичної інфраструктури можуть призвести до значних наслідків, і одна така суперечка вже переросла у великий юридичний скандал із політичним підтекстом.
На перший погляд, це звичайна комерційна суперечка між українською фірмою GNT Group, яка керує зерновим терміналом в Одеському порту, та її попереднім кредитором – інвестиційним фондом Argentem Creek Partners (ACP). Однак тут грає набагато глибший наратив: правові стратегії, дипломатичний тиск і спроба заднім числом змінити фінансові угоди.
Щоб зрозуміти, як ситуація дійшла до масштабних судових процесів, варто замислитися над подіями останніх років.
Як GNT Group забезпечила фінансування
Зерновий термінал у центрі суперечки є ключовим компонентом сільськогосподарської інфраструктури України.
Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку зіграв важливу роль у створенні фонду. Завдяки інвестиціям ЄБРР та реінвестуванню операційного прибутку термінал отримав значний поштовх у своєму розвитку.
Тим не менш, подальший розвиток об’єкта вимагав значних додаткових інвестицій, і в період з 2019 по 2021 рік GNT Group придбала 95 мільйонів доларів боргового фінансування від ACP. Фонд надав ці кошти під заставу частини терміналу, що на той час було звичайним підходом для отримання боргового капіталу.
Отримавши фінансування від ACP, GNT Group продовжила розширення свого зернового терміналу в Одесі. По суті, український агрохолдинг «не освоїв» кредитний ресурс, оскільки кошти були виділені на погашення позики Європейського банку реконструкції та розвитку та купівлю частки у свого колишнього партнера CHS Europe (CHS Inc. – відома міжнародна агрокомпанія, що належить фермерам, тваринникам і сільськогосподарським кооперативам у США – ред.), яка скоротила інвестиційну активність в Україні.
Однак у 2020 році фірма зіткнулася з необхідністю залучення додаткових фінансових ресурсів. Значна частина його активів була передана в заставу як зобов'язання перед фондом, що обмежувало його гнучкість фінансового планування та обмежувало його здатність забезпечувати нові позики для операційних потреб і подальшого зростання.
Для покращення структури боргового фінансування та забезпечення стабільності компанії GNT Group вирішила залучити кошти в українських банках «Південний» та «Восток». Ця стратегія дозволила збільшити ліквідність і зменшити залежність від одного кредитора. У рамках цієї ініціативи компанія передала частину своїх активів у заставу банкам, що сприяло фінансуванню реструктуризації та покращенню фінансового стану. Згодом банк «Південний» продав частину активів українській компанії Attollo Granum.
Фонд ACP офіційно погодився на ці коригування. Документація, підписана кредитним агентом фонду, Madison Pacific Trust Limited, свідчить про те, що іпотека з цих активів була звільнена, а їх передача іншим фінансовим установам була визнана без заперечень. На момент закриття всі сторони діяли в узгоджені терміни, і фонд не пред'являв претензій щодо цих угод.
«Цим ми підтверджуємо та погоджуємося з умовами цього листа.
Підписано Madison Pacific Trust Limited (у ролі агента кредиту та міжнародного довіреного власника від свого імені та від імені інших фінансових сторін і діючи за вказівками Кредиторів більшості)”, – йдеться в документі.
На цьому етапі ситуація здавалася вирішеною. GNT Group змогла рефінансувати, а ACP, зменшивши деякі ризики, була налаштована отримати кошти з інших активів, які залишалися забезпеченими.
Що змусило фонд змінити свою позицію?
Переломний момент стався з повномасштабним вторгненням Росії в Україну в 2022 році. Вартість активів в країні різко впала, включно з частиною зернового терміналу, який був закладений фонду ACP. Це означало, що фонд більше не міг передбачити рівень прибутку, який він очікував раніше.
Саме в цей момент фонд змінив свою позицію і почав вимагати повернення активів, від яких він раніше відмовився. У позовах, поданих до Високого суду Лондона, ACP стверджує, що GNT Group нібито обійшла боргові зобов’язання та навмисно виключила активи з-під контролю фонду.
Однак документи у справі свідчать про інший наратив: представники GNT Group постійно пропонували погасити заборгованість за встановленим графіком, але ці пропозиції залишалися без уваги. Розшифровка телефонної розмови між представниками GNT Group та інвесторами 15 грудня 2022 року зберегла прямий обмін думками, демонструючи готовність однієї сторони повернути борг, а інша вагалася, щоб досягти рішення:
Науменко (GNT Group) пропонує схему оплати та офіційне підписання договору:
[00:07:31] НАУМЕНКО: «Якщо ви згодні з цією позицією, я готовий платити вам по 2 мільйони щомісяця, доки або не знайду іншого інвестора і не викуплю решту акцій у Argentem, або ми з вами не приступимо до звичайного продажу цієї компанії».
Паттон (Argentem Creek Partners) уникає прямої відповіді, натомість висвітлює проблеми, невирішені питання
Источник: kp.ua