Фото: president.gov.ua
Нещодавні зустрічі — Дональда Трампа з Володимиром Путіним на Алясці та Володимира Зеленського з президентом США у Вашингтоні — схоже, прокладають шлях до тристороннього саміту за участю лідерів США, України та Росії щодо мирних переговорів. Але що насправді може означати ця зустріч? Психологічне змагання між лідерами України та Росії? На чиєму боці буде Дональд Трамп? Яку тактику може застосувати російський диктатор, і як Володимир Зеленський може її уникнути? Політолог і директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко розглядає ці та інші питання у короткій статті .
Головна мета Трампа — припинити конфлікт і отримати визнання як миротворця
– Чи можна вважати останню зустріч Зеленського з Трампом успішною?
Політолог Володимир Фесенко. Фото: nexta.tv/
– Загалом, так, хоча й не зовсім. Для такої позитивної оцінки є головним чином дві причини. По-перше, як свідчать усі офіційні заяви, насамперед самого Трампа, не було жодного агресивного тиску з вимогою односторонніх, зокрема територіальних, поступок від України. Зеленський на це не погодився і не погодиться. Другий позитивний аспект полягає в тому, що почалися зусилля щодо уточнення гарантій безпеки для України, що для нас дуже важливо.
Неофіційно, результатом є те, що позиція Трампа дещо пом'якшилася та стабілізувалася. Зустрічі на Алясці та у Вашингтоні були, по суті, змаганням за прихильність Трампа, і тепер він, схоже, врахував точку зору України, визнавши, що її необхідно враховувати, і що Київ не погодиться на мир виключно на умовах Росії.
– Україна планує закупити у США зброю на 100 мільярдів з європейських фондів. Враховуючи прагматичний та бізнес-орієнтований характер Трампа, чи допоможе це схилити його на наш бік?
– Не зовсім. Головна мета Трампа – завершити війну та отримати визнання як миротворця. Його другорядний інтерес – забезпечення економічних можливостей в Україні, що проявиться через угоди про ресурси між Україною та США. Крім того, я вважаю, що він прагнутиме контролю над Запорізькою атомною електростанцією. Третім потенційним інтересом у цьому контексті є придбання американської зброї. Сума в 100 мільярдів є значною та безперечно вигідною для США, що відповідає інтересам Трампа.
Тим не менш, Трамп не відстоюватиме українські позиції, так само як і не підтримуватиме російські. На жаль, Трамп демонструє непослідовність та нестабільність щодо врегулювання війни в Україні.
Ми спостерігаємо його постійні коливання. Протягом перших шести місяців свого другого терміну Трамп чотири рази змінював свою позицію щодо умов припинення конфлікту. Він постійно вагається між виступами за припинення вогню та прагненням до мирної угоди. Ці коливання, ймовірно, збережуться і надалі.
Відверто кажучи, Трамп не має особливої прихильності до України. Його більше захоплює Путін та стратегічні домовленості з ним. Однак Трамп починає усвідомлювати, що мир, продиктований виключно Путіним, ймовірно, неприйнятний для України та її європейських союзників. Тому він шукатиме певної форми компромісу, але не буде повністю відповідати нашим інтересам. Нам не слід плекати жодних ілюзій щодо цього.
– Під час обговорення гарантій безпеки, яких форм вони можуть набувати — військової допомоги чи інших майбутніх зобов'язань?
– Найбільш сприятливим для нас сценарієм були б гарантії, що відповідають статті п’ятої угоди НАТО щодо колективної безпеки, де США та європейські країни зобов’язуються захищати нас військово від зовнішньої агресії. Однак це видається малоймовірним. Таким чином, наразі великий пакет поставок зброї Україні може слугувати формою «зброї стримування».
Іншим варіантом може бути присутність європейського військового контингенту в Україні після завершення конфлікту за логістичної підтримки США. Однак це все ще потребує формального закріплення, оскільки наразі це залишається лише концепцією.
Третя можливість передбачає не просто угоду, а конкретну угоду про стратегічне партнерство між США та Україною, подібну до угод, які США колись уклали з Ізраїлем, Єгиптом та Південною Кореєю. В ідеалі, її мав би ратифікувати Конгрес США.
Наразі немає конкретних уточнень щодо цих гарантій безпеки. Зеленський зазначив, що роз'яснення мають з'явитися протягом наступних 8-10 днів. Однак не варто очікувати чогось надзвичайного, як-от військового захисту. Таким чином, питання гарантій безпеки для України залишатиметься спірним.
Для Зеленського зустріч із Трампом і Путіним нагадуватиме маневрування по мінному полю
– Путін послідовно уникав зустрічі у «тристоронньому» форматі. Чи можлива така зустріч зараз?
– Так, це можливо, але я б порадив бути обережним щодо цього очікування. Крім того, є певні ризики. Володимир Зеленський домагався цієї зустрічі, сподіваючись, що вона сприятиме досягненню домовленостей про припинення вогню. Він вважає, що у присутності Трампа Путін не зможе відмовитися і погодиться принаймні на поступове припинення вогню. Якщо російський диктатор відмовиться, це може слугувати для Трампа доказом того, що Путін не бажає припиняти війну, що вимагатиме посилення тиску на нього. Це стратегія України.
Що ми спостерігаємо зараз? Трамп, схоже, схильний прийняти версію мирної угоди Путіна, яка передбачає виведення українських військ з Донецької області та передачу частини української території Росії. Отже, існує ризик того, що під час такої тристоронньої зустрічі Трамп може знову потрапити під вплив Путіна, і разом вони можуть тиснути на Зеленського, щоб той погодився на територіальні поступки заради мирної угоди.
– Як Зеленському слід позиціонувати себе на такій зустрічі?
– Йому слід прагнути до позиції, подібної до тієї, що була у Вашингтоні, де він успішно балансував між відстоюванням принципових позицій України та демонстрацією гнучкості та певного рівня взаємодоповнюваності у своїй взаємодії з Трампом. Однак передбачити, як розгортатиметься тристороння зустріч, складно. Наприклад, як Трамп поводитиметься під час цієї зустрічі? Це схоже на навігацію по мінному полю.
Тому Зеленський має ретельно підготуватися, враховуючи різні тактичні підходи. Які кроки йому слід зробити, якщо Трамп почне підтримувати деякі пропозиції Путіна? Як він може протидіяти такому сценарію? Як він може переконати Трампа? Як він може уникнути ситуації, коли і Трамп, і Путін одночасно тиснуть на нього?
– Чи буде Зеленський протистояти Путіну наполегливо чи дипломатично, і який підхід йому слід застосувати?
Источник: kp.ua