Фото: ФБ Підтримка Мархалівка
У липні минулого року тодішній виконувач обов’язків міністра у справах ветеранів Олександр Порхун запевняв, що інавгураційні поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі розпочнуться восени 2024 року. Конфлікт триває, герої продовжують падати, а замість створення українського Арлінгтона нас чекають скандали та судові тяганини. Те, що було задумано як монументальна та масштабна ритуальна та архітектурна ініціатива, здається, опинилося під загрозою. Його двічі скасовували, і тепер існує ризик подальших зривів. Що відбувається, досліджував журналіст Коротко .
Компонент Смарагдової мережі
Взимку 2023/2024 року Олександр Давиденко, який має дипломи філолога та філософа, але вважає себе екологом, переїхав із Черкаської області до рідного села Мархалівка, що на Київщині під Фастовом, щоб допомагати старенькій матері. Обоє перехворіли на коронавірус, і оскільки з приходом весни їх здоров’я покращилося, він мав намір відвідати свою пасіку. Однак обставини змусили його залишитися.
– Перед від’їздом я мав на меті відновити фізичну форму, пробіжившись лісом, знайомим з дитинства. Я помітив у деяких місцях укріплення з прапорами, ніби йшла підготовка до спортивного заходу. На запит місцевих сил територіальної оборони вони згадали про плани будівництва, але подробиць було мало. Незабаром у вайбер-групі нашого села поширилися повідомлення про те, що приїхала техніка та розчищає ліс. Вони прийшли зі стадіону рубати дерева. Люди кинулися, а наші ветерани кидали відра на знак протесту. Пізніше того ж вечора було скликано загальні збори, викликали міліцію, щоб задокументувати ситуацію, але це було все. Вони просили приїхати представників лісозаготівельної організації, але до другої ночі вони так і не приїхали, – розповідає Олександр.
Значним є ліс навколо Мархалівки. Він є частиною Смарагдової мережі України, яка пов’язана з Європейською Смарагдовою мережею — територіями особливої екологічної загрози. Згідно з екологічним проектом, розробленим у 2018 році, цю територію передбачалося включити до складу національного природного парку «Приірпіння та Чернечий ліс».
Багато років Смарагдове під Києвом перебувало у власності Національного університету біоресурсів, використовувалося для наукових досліджень. Однак наприкінці літа-початку осені 2023 року землю передали Київдержадміністрації, яка змінила її цільове призначення та виділила її під Державну установу «Національний військовий меморіальний цвинтар».
– Наше національне законодавство не стосується Emerald Network. Незважаючи на це, в 1996 році Україна ратифікувала Бернську конвенцію про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування, яка регулює управління Смарагдовими територіями. Юридично міжнародні угоди мають пріоритет над національними законами. Крім того, суд визнав територію, де відбулася вирубка, природоохоронним статусом, – стверджує Олександр.
Тут планують зробити могили. Фото: ФБ Підтримка Мархалівка
Бабин Яр, Лиса Гора, Биківня…
Меморіал загиблим воїнам, схожий на американський Арлінгтон, 14 років існує лише на папері. Її початок припав на час, коли війна розглядалася виключно як жахлива сторінка в історії. У 2011 році Верховна Рада прийняла постанову про створення в Києві кладовища для ветеранів Другої світової війни, учасників афганського конфлікту, військовослужбовців, які загинули на службі, та заслужених українців, які спочивають за кордоном і можуть бути перепоховані. Нового значення концепція набула з початком АТО у 2014 році; у 2016 році було створено спеціальний оргкомітет для формування концепції меморіалу, але лише в липні 2021 року було прийнято закон, що регулює військову похоронну обрядовість, в якому прописано необхідність спорудження меморіалу.
І знову мало прогресу було досягнуто до початку повномасштабної російської агресії, що призвело до того, що в усіх регіонах з’явилися могили, прикрашені жовто-блакитними прапорами. Будівництво Національного військового меморіального кладовища було законодавчо санкціоновано Верховною Радою в травні 2022 року. Спочатку потенційним місцем розглядався Бабин Яр, а потім знаменита Лиса гора в Голосіївському районі. У жовтні Київрада навіть виділила землю запасу під будівництво. Це викликало шок у екологів та істориків, а потім і обурення, оскільки чиновники планували вирубати багатовікові дуби та зруйнувати бульдозером землю, багату археологічною значущістю, пронизану легендами про язичників і шабаші відьом.
Лису Гору врешті-решт зняли зі столу. У травні 2023 року Рада ухвалила новий закон про комплекс на 50 тисяч поховань із колумбарієм, ритуальними приміщеннями, музеєм і автостоянкою біля «Биківнянських могил» у Деснянському районі Києва, де поховані жертви сталінських репресій. Це викликало черговий скандал, який змусив президента накласти вето на закон. З одного боку протестували жителі Биківні, які усвідомлювали, що могили стоятимуть майже впритул до їхніх будинків. З іншого – матері та дружини загиблих воїнів охороняли урни з прахом, наполягаючи на тому, щоб будівництво було розпочато невідкладно. Український інститут національної пам’яті виніс рішучий вердикт: територія ще не обстежена на поховання тоталітарних часів, а місця для нового цвинтаря не вистачає.
Стрілка компаса змістилася втретє: меморіал перенесли в околиці села Гатного під Києвом — теж у зоні Смарагдової мережі. Відновилися протести місцевих жителів, зокрема Мархалівки Глевахівської громади. Через два тижні після вторгнення в ліс жителі створили громадську організацію «Мархалівка.Підтримка» (MARKHALIVKA.SUPPORT), яка об’єднала екологів та юристів. Підтримав активістів Київський еколого-культурний центр. Поряд з мітингами та спробами залучення чиновників захисники Смарагдової мережі почали подавати позови.
Відбувається неконтрольована вирубка лісів під
Источник: kp.ua