Фото: FB Денис Шмигаль
У новосформованому уряді України посаду міністра оборони майже напевно обійме Денис Шмигаль, який вже подав заяву про відставку з посади прем'єр-міністра. На перший погляд, це призначення може здатися досить незвичайним, враховуючи його відсутність досвіду у військовій справі. Однак президент Володимир Зеленський зазначив, що досвід Шмигаля на посаді прем'єр-міністра буде перевагою на посаді міністра оборони. Журналіст Коротько зібрав думки військового експерта Олександра Коваленка щодо цілей, поставлених перед новим керівником Міністерства оборони України, та обґрунтування його призначення.
Немає намірів переорієнтовувати економіку України на військові цілі
– Чому Зеленський знову обрав цивільну, а не військову особу на посаду голови Міністерства оборони?
Олександр Коваленко. Фото: FB
– По суті, подібно до практики в Європі, цивільні особи вже давно призначаються міністрами оборони. Ця тенденція, схоже, продовжується. Генеральний штаб займається виключно військовими питаннями, тоді як Міністерство оборони зосереджується на нагляді за військовим сектором та розвитку оборонно-промислового комплексу.
Отже, Міністерство оборони функціонує як регуляторний орган. Як наслідок, Міністр оборони не обов'язково має бути військовослужбовцем. Однак вкрай важливо врахувати, хто супроводжуватиме Шмигаля, та який досвід мають його радники. Хоча ця посада є цивільною, його команда повинна мати необхідні професійні знання у військовій справі.
– Цікаво, що в Росії міністр оборони – Бєлоусов – також є представником уряду. Коли він обійняв цю посаду, йому було доручено перевести економіку країни на військовий шлях. Чи є аналогічний намір переорієнтувати нашу економіку з призначенням Шмигаля?
– Ні, тут цього не станеться, бо в цьому немає потреби. Ми не країна-агресор, якій потрібно напружувати свою економіку, щоб захопити чужі території. І навпаки, Росія виснажує свої ресурси і змушена переорієнтовувати свою економіку на військові цілі, щоб підтримувати цей конфлікт. Наш основний підхід – оборонний.
Якби ми переорієнтували нашу економіку на військові цілі, ми б зіткнулися з такою ж ситуацією, як і Росія. Це призвело б до зниження рівня життя, економічного спаду, і навіть посилення підтримки з боку наших іноземних союзників було б недостатньо для стабільності нашої економіки. Однак посилення підтримки військово-промислового сектору продовжиться.
Наразі ми спостерігаємо впровадження спеціального режиму «Місто оборони», метою якого є створення правової бази для допомоги підприємствам оборонно-промислового комплексу України. Це не слід тлумачити як перехід до військових цілей; радше, це зовсім інші економічні правила та інструменти, спрямовані на стимулювання розвитку нашої оборонної промисловості.
Міністерство оборони зміцнить вітчизняну оборонну промисловість
– Президент Зеленський зазначив, що досвід Дениса Шмигаля на посаді прем’єр-міністра буде корисним на посаді міністра оборони. Яким чином він може зробити свій внесок?
– Ймовірно, через його економічну експертизу. Рустем Умеров мав іншу роль, зосереджуючись на встановленні контактів на високому рівні як зі США, так і з країнами Близького Сходу, де ми визначили потенційну підтримку як дипломатично, так і у військових технологіях. Країни Близького Сходу потенційно могли б запропонувати нам багато цінних ресурсів, яких потребує Україна. Ми спостерігали розвиток таких відносин протягом цього часу на близькосхідних платформах, а також передачу певних предметів, які не були публічно розкриті.
Його попередник, Олексій Резніков, мав ще одне вирішальне завдання – терміново заручитися підтримкою України з боку західних партнерів під час складного початку російської агресії. Це був вирішальний момент, і йому було доручено переконати наших партнерів у необхідності максимальної допомоги. Цієї мети було успішно досягнуто.
– Чого нам очікувати від Міністерства оборони за Шмигаля?
– Ми очікуємо від нього низки позитивних зрушень. У цьому плані є надія, оскільки зараз у Верховній Раді розглядається низка законопроектів, спрямованих саме на підтримку наших виробників шляхом надання пільг та полегшення податкового навантаження.
Крім того, у нас ще є можливості не лише для збільшення інвестицій від наших союзників, але й для виходу на світовий ринок експорту озброєнь. З 2022 року обсяг виробництва наших оборонно-промислових підприємств зріс, і цю продукцію потрібно експортувати. Ми повинні узгодити ці питання та прийняти відповідне законодавство, яке допоможе українському оборонно-промисловому комплексу далі розвивати та розширювати свої виробничі можливості, а також ставати більш самостійним.
Міністерство оборони може перетворитися на спільний військовий центр
– Висловлюється думка про плани перетворення Міністерства оборони на певний спільний військовий центр?
– Це, безумовно, можливо. Встановлення комунікації та зв’язків між військовими формуваннями та іншими державами є однією з найважливіших функцій військового управління.
Наші військові, задовольняючи потреби армії, повинні взаємодіяти з цивільними представниками із Західної Європи. Тому багато керівних посад у Міністерстві оборони обіймають цивільні особи, чиї погляди та світогляд суттєво відрізняються. Ці люди – юристи, економісти та політики, і для них вкрай важливо взаємодіяти з військовими операціями та розуміти їх.
Відповідно, Міністерство оборони має виконувати роль мосту між військовими та нашими західними партнерами, виконуючи цю роль вузла. Це його функція з 1922 року.
– Які нові функції можуть бути запроваджені в Міністерстві оборони?
– Наприклад, створення «Червоної команди» в Міністерстві оборони, до складу якої входять експерти, що моделюють дії противника для оцінки рівня безпеки системи та виявлення вразливостей. Це передбачає, що експерти розробляють дії противника, визначають, як він діятиме в його інтересах на театрі конфлікту. Наразі нам бракує всебічного розуміння необхідності «Червоної команди», і ми не проводимо аналіз пересування противника на цьому рівні. Розуміння того, на чому нам потрібно зосередитися в майбутньому та як готуватися до викликів противника, є надзвичайно важливим. Це включає, серед інших факторів, прогнозування використання безпілотників за допомогою оптоволоконного зв’язку або передбачення масштабних концентрованих ударів по території України.
Такі знання життєво важливі не лише для Генерального штабу, але й для Міністерства оборони, щоб зрозуміти економічні стратегії, які ворог може використовувати для підвищення своєї ефективності на полі бою, та як їм протидіяти. Наприклад,
Источник: kp.ua