Фото: Київська міська державна адміністрація
Вже вдруге постає те саме питання, тепер ініційоване головою столичної військової адміністрації. Тимур Ткаченко висловив намір винести питання модульних укриттів на розгляд Ради оборони Києва: «Майже три з половиною роки минуло з початку цього великого конфлікту, а жодного модульного укриття в столиці так і не побудовано. Мерія гальмує цю саму концепцію. Жодної гривні не витрачено, жодної дії не вжито для киян. Натомість мільйони виділяються на скляні комплекси автобусних зупинок», – заявив він у телеграмі. Голова КМВА навів успішний досвід Одеси, Харкова, Херсона та інших міст, критикуючи цивільну владу столиці за поблажливість щодо будівельних норм. Що це за перешкода, і чи ефективні наземні бетонні укриття від ворожих ударів? Подробиці з’ясував журналіст Коротько .
Вони доступні за ціною та прості в налаштуванні.
Тимур Ткаченко трохи помилився, стверджуючи, що «їх немає». Станом на кінець червня 2023 року у столиці було встановлено щонайменше одне модульне укриття, розташоване вздовж річки Дніпро у спортивно-розважальному комплексі X-Park. Це підтвердила прес-служба Київської адміністрації, яка додала до свого оголошення яскраві фотографії. Зразкове укриття було визначено як «пілотний» проект, оснащене лавками, засобами пожежогасіння, водопостачанням та аптечками.
Раніше, 13 червня, мер Києва Віталій Кличко повідомив мешканців міста про плани щодо 200-250 модульних укриттів, на які місто мало намір виділити 300 мільйонів гривень. На той момент це здавалося цілком здійсненним, оскільки у 2023 році спостерігався справжній сплеск попиту на такі укриття від бомбардувань.
У Києві точно є одне модульне укриття – у X-Park. Фото: Київська міська державна адміністрація
Відносно недорогі — від 1 до 2 мільйонів гривень — їх можна закопати під землю або розмістити на поверхні, легко зібрати зі спеціально розроблених модулів, займаючи в середньому 65 квадратних метрів площі та вміщуючи від 20 до 40 або навіть 60 осіб, залежно від кількості модульних секцій. Такі конструкції неефективні проти прямих влучань — точно не для дітей — але вони можуть захистити від уламків дронів, ударних хвиль та артилерійського вогню.
У жовтні 2023 року на сайті DOZORRO з’явилися дані: Громадський контроль державних закупівель досліджував витрати різних міст на придбання модульних укриттів (їх також називають мобільними укриттями; крім залізобетону, іноді перепрофілюють транспортні контейнери – ред.). Найбільші витрати на захисні споруди зафіксовано у Дніпропетровській області – 162 млн гривень, далі йдуть Донецька – 152 млн гривень, Херсонська – 103 млн гривень, Полтавська – 71 млн гривень та Київська – 65 млн гривень.
Щодо Києва інформації не було.
У Дніпрі є модульні укриття – там не дуже думають, чи вписуються вони в архітектуру міста, важливіша безпека. Фото: Суспільне. Дніпро
Краще це, ніж нічого.
У Дніпропетровській області найбільші витрати поніс обласний центр — 53 мільйони гривень. У Дніпрі з листопада 2022 року встановлюються різні конфігурації модульних укриттів — перше було розташоване біля зупинки громадського транспорту на проспекті Богдана Хмельницького. Це місце залишається у списку укриттів, складеному веб-сайтом «Дніпро Оператив» станом на квітень цього року. Вздовж проспекту було визначено ще сімнадцять місць разом із інструкціями щодо їх використання. По суті, правила прості та наголошують на необхідності належної поведінки.
У Херсоні, місті, яке майже щодня зазнає обстрілів, з березня до кінця літа 2023 року було придбано 164 наземні та підземні мобільні укриття. Наразі, як повідомляє «Суспільне. Херсон», встановлено приблизно 205 таких укриттів. Журналісти зустріли людину, яка вважає, що таке укриття врятувало йому життя під час бомбардування 27 березня цього року. Однак думки серед херсонців різняться.
— Не вірю, що міська влада даремно витратила кошти, але те, що передбачалося, збулося, — поділився з Коротком Олександр, власник невеликої пекарні. — Бункери переобладнали для бездомних. Я щодня їжджу багато кілометрів по місту, і під час авіанальотів здебільшого бачу одну-дві людини, які стоять біля входу в бункер і чекають на мікроавтобус. І навпаки, ми так звикли до обстрілів, що суттєво не реагуємо. Якщо поруч лунає гучний вибух, люди тікають не до бункера, а подалі від місця його розташування.
Тим не менш, Олександр визнає, що в певних ситуаціях такі структури справді можуть зберегти хоча б певний душевний спокій.
«Під час інтенсивного обстрілу в Таврійському мої співробітники закрили пекарню та сховалися в модульному укритті. Отже, з точки зору ефективності, це краще, ніж нічого», – підсумовує наш співрозмовник.
У Херсоні є притулки, але мало хто ними користується. Фото: Громадський Херсон
Що сталося в Києві?
Столиця дуже серйозно поставилася до цього питання. 7 липня 2023 року ЗМІ повідомили, що Віталій Кличко надіслав листа Денису Шмигалю щодо можливого включення модульних бункерів до
Источник: kp.ua