Фото: ФБ Кароль Навроцкий
Початкові сумніви щодо кроків новообраного президента Польщі Кароля Навроцького стосовно України починають реалізовуватися. Він застосував вето щодо закону, який продовжував до березня 2026 року систему підтримки для українських біженців. Паралельно польський лідер запропонував Сейму закрити питання «бандерівської символіки» на території держави.
Чи свідчать такі дії про відхід найближчого сусіда України? І на які інші ініціативи варто готуватися від нової влади Польщі? Журналіст Коротко про обговорив це з політологом та директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.
Скасування пільги «800+» для українців — спроба продемонструвати пріоритетність інтересів поляків
– Чому Кароль Навроцький діє радикальніше порівняно з його попередником Анджеєм Дудою, який також був від правої партії «Право і справедливість» (ПіС)?
– Навроцький не є представником «ПіС» — вони лише підтримали його на виборах. Він об’єднав кандидатуру від усіх правих сил Польщі. Не слід ілюзіювати, що політики з одного середовища обов’язково продовжуватимуть курси один одного.
Політолог Євген Магда Фото: ФБ Євген Магда
Ідея ветувати закон про підтримку українців виникла ще за часів колишнього президента Анджея Дуди. Однак ця ініціатива постійно уточнювалася, а новий етап корегувань ініціював саме Кароль Навроцький.
Припинення програми «800+» (щомісячні допомоги у 800 злотих на дітей українських біженців до 18 років) — це спроба Навроцького продемонструвати виборцям пріоритетність інтересів польських громадян. Проте це вето викликає суперечності, адже соціальні виплати в Польщі покликані допомагати найвразливішим категоріям. З огляду на високий рівень релігійності серед поляків, такий крок важко узгодити з християнськими цінностями. Відібрати ресурси у тих, хто не може себе забезпечити і знайшов притулок у Польщі, — це проблематично з моральної точки зору.
Згідно з думками багатьох моїх польських колег, це рішення викликало широкий суспільний резонанс. Проте слід згадати, що питання про скасування «800+» піднімалося під час президентської кампанії не лише Навроцьким, а й його опонентом від «Громадянської платформи» Рафалом Тшесковським. Отже, ця тема має значну підтримку в польському суспільстві.
Заборона українських державних символів у Польщі — нереалістичний сценарій
– Які саме «бандерівські символи» планує забороняти Кароль Навроцький — тризуб, жовто-блакитний чи червоно-чорний прапор?
– Тут є невизначеність. З історії України відомо про розкол між ОУН (Б) Степана Бандери та ОУН (М) Андрія Мельника. «Мельниківці», чий символ включав тризуб із мечем, двічі засуджували Бандеру до страти. Проте й у «бандерівців» були емблеми з тризубом. Отже, який саме символ мають на увазі польські політики? Як вони відрізнятимуть «бандерівський» тризуб від інших історичних варіантів?
Спроба Навроцького ототожнити так званий «бандеризм» із нацистською чи радянською символікою виглядає нелогічною. Адже саме СРСР і Третій Рейх розділили Польщу у 1939 році, тоді як незалежна Україна з її символами ще не існувала. Таким чином, боротьба з «бандерівською символікою» має політичну, а не історичну основу.
– Чи призведе це до заборони українських державних символів — тризуба чи жовто-блакитного прапора?
– Ні, такого не станеться, оскільки це спричинило б серйозний дипломатичний конфлікт. Відповідальні польські політики уникатимуть подібних кроків.
– Дії Навроцького стосуються переважно українців із сходу країни, які не мають стосунку до «бандеризму». У чому тут зв’язок?
– Логіка полягає в тому, щоб показати: поляки не повинні опинятися у гіршому становищі, ніж біженці. Проте проблема не в конкуренції між соціальними групами, а в необхідності збільшення фінансування медицини та соцгарантій для всіх. Влада ж обирає штучні методи «економії».
– Чи не зашкодить вето на допомогу українцям самій Польщі, враховуючи, що біженці відкривають бізнес, платять податки, які за обсягами перевищують виділену допомогу?
– Так, перевищують значно. Але питання в тому, що Навроцький не відповідає за економіку — це прерогатива уряду Дональда Туска, його політичного суперника. Імовірно, вето спрямоване саме на послаблення позицій Туска.
– Яку позицію займає прем’єр Дональд Туск щодо скасування виплат і заборони «бандеризму»?
– В Україні поширений міф, що проєвропейські погляди Туска автоматично роблять його проукраїнським політиком. Однак саме він ініціював скасування торговельних пільг для України, що впливає на всі країни ЄС. Висновки очевидні.
– На яку аудиторію розраховані популістські заяви Навроцького — старше покоління чи молодь?
– Це питання ідейних переконань, а не віку. Навроцький апелює до електорату правих консерваторів, зближуючись із ультраправою «Конфедерацією» Славомира Менцена.
– Чи переважає молодь серед прибічників цих сил?
– У електораті «Конфедерації», яка підтримала Навроцького, кожен третій прихильник — у віці до 30 років.
Паралелі між Навроцьким і Трампом — некоректні
– Чи пов’язана активізація Навроцького з його майбутнім візитом до США?
– Можливо, це реакція на те, що Польщу не запросили на перемовини щодо України у Вашингтоні 18 серпня. Європейські лідери зустрілися з Трампом, а польського президента відсутність викликала невдоволення.
– Чи можна вважати це демонстрацією «польської гордості» через виключення з переговорів?
– Ні, політичні рішення рідко ґрунтуються лише на емоціях.
– Про що говоритиме Навроцький із Трампом? Чи наслідуватиме його курс на зменшення допомоги Україні?
– Такі рішення не входять у повноваження Навроцького. Крім того, Польща отримує вигоду від постачання зброї Україні. Порівняння з Трампом недоречне через різні політичні системи.
Зараз у Польщі живе 993 тисячі українців, які мають статус тимчасового захисту. Фото: gettyimages.com
Україні варто уникати ескалації у відносинах із Польщею
– Як реагувати Україні на кроки Навроцького? Наприклад, чи варто висувати вимоги щодо компенсацій за операцію «Вісла»?
– Дзеркальний підхід із взаємними претензіями до стратегічного партнера неприйнятний. Потрібно змінити парадигму відносин, зупинивши спіраль конфронтації.
– Чи призведуть дії Навроцького до подальшого погіршення відносин?
– Ні, відносини розвиваються циклічно. Після спаду завжди настає новий етап співпраці.
– Як відповісти на те, що Бандеру в Польщі вважають злочинцем, а в Україні — героєм?
– Потрібен діалог і пошук компромісів, а не ескалація.
– Чи не призведе це до територіальних претензій Польщі на захід України?
– Ідея «східних кресів» — це міф, який поширює російська пропаганда. Відповідальні польські політики цю тему не обговорюють.
Источник: kp.ua