Фото: ФБ Кароль Навроцький / ФБ Ігор Тишкевич
Головний сусід України, Польща, призначила нового президента. Хоча Кароль Навроцький належить до політичної групи, яка раніше підтримувала Київ, для нашої країни все ще існують важливі міркування. Політичний аналітик Ігор Тишкевич коротко обговорив, чого ми можемо очікувати від нового лідера Польщі.
Підтримка України продовжиться
– Кароль Навроцький часто використовував антиукраїнську риторику під час своєї передвиборчої кампанії, але зараз він говорить про зміцнення добрих відносин з Україною. Чого нам насправді від нього очікувати?
– Ми можемо очікувати посилення уваги до питань історичної пам'яті та захисту польського ринку від українських товарів.
– Однак він відкрито підтримував антиукраїнські вимоги польських ультраправих, такі як протидія членству України в НАТО…
– Він заявив, що допомога Україні відповідає власним інтересам Польщі. Ключовим терміном тут є «підтримка». Загалом, кожне суспільство має свої ультраправі фракції, проте Навроцького не можна назвати ультраправим політиком; він також взаємодіє з поміркованими правими виборцями.
У кожній країні праві партії ставлять на перше місце національні інтереси. Президент Польщі, добре це чи погано, ставитиме на перше місце польські національні інтереси над українськими. Президент повинен спочатку зосередитися на інтересах власної країни, оскільки обговорення інтересів сусідньої країни може бути розцінено як державна зрада згідно із законами будь-якої країни.
– Враховуючи історичні питання, чи будуть якісь повторювані проблеми?
– Звичайно, Навроський, як праворадикальна фігура, наголошуватиме на питаннях історичної пам’яті. Це притаманно його ролі, враховуючи його виборчу базу, і він не може це ігнорувати. Його досвід роботи в Польському інституті національної пам’яті є значним; його дії резонують з його інтересами та його виборцями. Тому очікується, що ця тема матиме для нього значне значення.
– Наскільки це може загострити наші стосунки з Польщею?
– Незважаючи на це, ми зіткнемося з невирішеними питаннями з Польщею, які зберігаються й донині. По-перше, так, якщо говорити про проблему історичної пам’яті, то вона зараз дуже політизована. На жаль, Україна та Польща не перенесли це питання на обговорення виключно серед істориків.
Історичні розбіжності (тема Волинської трагедії) активно обговорювалися Навроцьким під час виборчої кампанії. Фото: FB Кароль Навроцький
Польща й надалі залишатиметься головним центром для України
— Чому це не перекладено?
– Це справді взаємна справа; рух потрібен з обох сторін.
– Однак, нинішній президент Польщі Анджей Дуда згадав, що йому не подобається, коли українці підходять до нього з «бандерівською символікою»?
– Я ще раз наголошую, що в політичній сфері історичні питання не мають вирішення. Наші політики обговорюватимуть питання пацифікації (примусового переселення українців під час операції «Вісла» в 1940-х роках), а поляки – Бандеру тощо. Це триватиме до того часу, поки політики не погодяться відкласти ці теми та рухатися далі без них.
– Так, Україна вже надала Польщі дозвіл на ексгумацію поляків, які загинули під час Волинської трагедії…
– Ще раз повторюю, це питання не слід політизувати чи експлуатувати для політичної вигоди. Воно має залишатися в руках істориків. Чому ми повинні оцінювати себе за кількістю могил?
– Донедавна Польща слугувала головним логістичним центром для всіх поставок до України. Чи продовжиться це за нового президента?
– Це залишиться незмінним. Те, що Польща є центром для України, фундаментально відповідає її власним економічним, політичним та військовим інтересам. Якщо це припиниться, Польща не лише втратить доходи, але й зіткнеться з викликами, якщо Україна похитнеться. Звичайно, Польща продовжуватиме функціонувати як цей центр. Однак з точки зору торгівлі, Варшава може висувати жорсткі запити щодо різних напівконтрабандних операцій з України та чинитиме опір зниженню цін на сільськогосподарську продукцію з боку нашої країни. Зокрема, будуть обговорення квот та обмежень на продаж на польському ринку. Так, ми зіткнемося з певними викликами тут, і Києву доведеться вести переговори з Варшавою щодо квот та обмежень на продаж українських товарів у Польщі.
Польща — друг, але економічна «хімія» має перевагу
– Наразі в Польщі панує думка, що українці переважають країну, що викликає невдоволення серед польського населення.
– Найменше про це турбуються українці. Наші співвітчизники фактично допомагають Варшаві керувати квотами, встановленими Європейським Союзом щодо прийому мігрантів з третіх країн – Близького Сходу, Африки та Азії. Таким чином, Польща продовжуватиме висловлювати претензії щодо європейських квот на мігрантів, але насправді прийматиме переважно українців. Це називається управлінням міграційною політикою. Варшава прагне вибрати, кого приймати.
Для поляків українці є кращими за неконтрольованих мігрантів з Близького Сходу. Вони становлять меншу загрозу з точки зору безпеки. Існує суттєва різниця між Сирією та Україною. Загалом, Польща сприятиме легальному працевлаштуванню українців, заохочуючи їх працювати, сплачувати податки та витрачати свої заробітки в Польщі. Це означає, що для цієї групи українців не виникне жодних проблем.
Однак інших українців, які проживають там напівлегально, також не витіснять. Їх заохочуватимуть шукати роботу. Якщо вони працюватимуть, то не зіткнуться з жодними труднощами.
– Чи справді Польща намагається створити конфлікт з Європейським Союзом?
– Кожна країна-член ЄС має свою власну політику, і це не означає сварку з Брюсселем загалом. Вони не прагнуть виходу з європейської спільноти. Наприклад, Німеччина активно просуває концепцію німецького експорту. Багато інших країн не схвалюють це, проте це не призводить до розриву з усіма європейськими країнами. Франція відмовляється дотримуватися «зеленої» ініціативи, продовжуючи свій сектор ядерної енергетики. Це просто називається незалежністю та суверенітетом у рамках Європейського Союзу, що цілком нормально.
Источник: kp.ua