Олександр Коваленко: Головне зараз — не дати ворогу закріпитися під Покровським

Фото: FB Наш Покровськ

Останнім часом ситуація на фронті значно динамізувалася. Ворог посилив наступ на окремих ділянках, досягнувши певних тактичних успіхів. Однак ці досягнення не мають стратегічного характеру. Тим не менш, українські війська втрачають контроль над деякими населеними пунктами. Які причини цього, які райони зараз найбільш напружені та що може розгорнутися найближчим часом? Про це коротко розповів Олександр Коваленко, військовий аналітик групи «Інформаційний спротив».

Прогрес росіян можна пояснити їхніми безрозсудними стратегіями

– Чим пояснюється помітний прогрес росіян на фронті?

Військовий спостерігач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. Фото: 5.ua

– Це пов’язано з поточними проблемами в їхній командній структурі, які неодноразово підкреслювалися, зокрема на стиках між підрозділами, зокрема на рівні батальйону та бригади. Ця проблема залишається актуальною. Наразі ми спостерігаємо це на північ від Покровська, де російські війська досягають успіхів. Хоча ці переміщення не є повномасштабним наступом, вони складаються з атак диверсійних та рейдових підрозділів. Загалом, ми здатні стримувати такі просування; ті 10 кілометрів, які вони пройшли на сході, застопорилися, і вони не просуваються далі. Головне – не дати їм закріпитися; ми повинні ліквідувати ті «придатки», що з’явилися в цьому районі.

– Які райони фронту зараз найактивніші?

– В першу чергу, це Донецька область на Покровському напрямку. Крім того, спостерігається певна активність на Павлівському напрямку, хоча інтенсивність просування противника там дещо знижується.

– Які наслідки для нас має російський штурм Покровська?

– Це загрожує порушенням логістики постачання озброєння та військ, оскільки цей район слугує логістичним вузлом. Йдеться про район, куди ворог просунувся на 10 кілометрів, це невеликі групи, які прорвали Добропільський та Дружківський напрямки. Вони рухаються на схід у напрямку Дружківки, а на захід – у напрямку Доброполя.

Однак вони не накопичили достатньо великих сил чи ресурсів для початку значної наступальної військової операції; це більше нагадує стратегію рейдерства.

Таким чином, нашим пріоритетом є запобігання переростанню цієї стратегії рейдових атак у масштабнішу наступальну операцію та перешкоджання росіянам закріпитися. Поки Покровськ не буде захоплено з півночі та заходу, зарано говорити про його оточення.

– Є твердження, що росіяни зібрали близько 100 000 військ поблизу Покровського. Чи це правда?

– Дійсно, і це не нещодавня подія; вони нарощували ці сили вже досить давно, маючи приблизно від 100 000 до 110 000 ворожих військовослужбовців у цьому районі. Цей контингент включає 2-гу та 41-шу загальновійськові армії, а також 8-му та 51-шу дивізії 68-го армійського корпусу. Саме вони брали безпосередню участь у прориві на північ від Покровська.

– Чи існує реальна загроза оточення військ поблизу Покровська, враховуючи очевидне формування «підкови» навколо міста?

– Ситуація досить складна, але стверджувати, що Покровськ і Костянтинівка оточені, ні тактично, ні оперативно, передчасно. Наразі Покровськ не оточений, хоча існує ризик того, що росіяни можуть спробувати закрити його з півночі, поблизу Красного Лиману та Родинського. Однак вони не можуть прорватися повз ці дві точки, що перешкоджає їхнім зусиллям з оточення Покровська з півночі.

– Однак «роги» російського наступу пробили нашу оборону, і вони оточені нашими силами з обох боків. Чому ми не відрізали їх, наприклад, між Красним Лиманом та Маяком?

– Відсутність дій у цьому відношенні свідчить про брак достатніх сил та ресурсів з нашого боку. Тим не менш, я вважаю, що деякі рішення щодо цього північного «придатку», який розширився, будуть прийняті. Наразі ми просто не маємо необхідних ресурсів для здійснення такого відсікання.

Коефіцієнт втрат варіюється на різних ділянках фронту.

– Чому, маючи майже мільйон особового складу Збройних Сил України, неможливо додатково розгорнути від 10 000 до 20 000 бійців на найважливіших ділянках фронту?

– Це питання вирішує командування, яке визначає, як розподіляти кадрові ресурси.

– Корпус АЗОВ завдяки своєму досвіду та готовності був перекинутий на одну з найскладніших ліній фронту поблизу Покровська. Чи означає це, що інші наші підрозділи менш підготовлені, якщо вони не змогли дати відсіч ворогу?

– Усі бригади мають різний рівень досвіду, і на це впливає безліч факторів. Наші підрозділи відрізняються своєю підготовкою, підходами до навчання та залученням особового складу. Деякі бригади мають значні проблеми, неефективно використовуючи особовий склад, ставлячись до нього лише як до «гарматного м’яса», тоді як інші зосереджуються на добробуті кожної бойової частини та інвестують у належну підготовку та професіоналізм. АЗОВ належить до останньої категорії, де підвищена увага приділяється досвіду, професіоналізму та безпеці особового складу. Там командири більше інвестують у своїх військ та використовують більш інноваційні стратегії. Таким чином, це правда, що у нас є різні бригади з різними методами, результатами та ефективністю.

– Яке приблизно співвідношення втрат між росіянами, що атакують, та українцями, що захищаються?

– Співвідношення різниться на різних фронтах. Наприклад, на Покровському напрямку воно становить 1 до 5. На деяких ділянках співвідношення втрат становить 1 до 2. На Сумському напрямку втрати з обох сторін значно високі. Ця тенденція продовжується на Покровському, Куп'янському та Лиманському напрямках.