Фото: gettyimages.com
Вранці в середу, 7 травня, у Ватикані розпочався конклав, метою якого є обрання нового Папи Римського, 267-го за рахунком. У цих виборах беруть участь 133 кардинали з 70 країн (включаючи кардинала Миколу Бичка з України), яким доручено обрати наступника Папи Франциска, який помер минулого місяця. Саме голосування в Сікстинській капелі розпочалося ввечері 7 травня, і тривалість процесу залишається невизначеною — чи триватиме він день-два, чи, можливо, місяць. Коротко кажучи — щодо символів і традицій, за допомогою яких Католицька Церква історично обирала свого понтифіка.
Конклав («з ключем»)
Практику обрання Папи Римського через конклав було запроваджено Папою Григорієм X у 1274 році під час Другого Ліонського собору після надзвичайно тривалих виборів 1268–1271 років, які тривали майже три роки.
Термін «конклав» (походить від латинського cum clave, що означає «з ключем») стосується усамітнення кардиналів для сприяння швидкому прийняттю рішення. Розпорядження Григорія X вимагали, щоб кардиналів утримували в одній кімнаті, обмежуючи їхні запаси хлібом і водою після трьох днів, і навіть знімали дах, якщо рішення не було прийнято швидко. Ці суворі заходи мали на меті усунути затримки.
У сучасний час кардинали більше не страждають від голоду чи суворих умов утримання, а натомість залишаються ізольованими у ватиканській резиденції Санта-Марта, яка служить гостьовим будинком для кардиналів, за умови суворої конфіденційності.
Цікаво, що під час конклаву 1268–1271 років у Вітербо місцеві жителі замкнули кардиналів у Палаццо деї Папі, скоротили їхні пайки та частково зняли дах, щоб пришвидшити процес прийняття рішень за негоди.
Дзвони базиліки Святого Петра задзвенять, щойно буде оголошено ім'я нового Папи. Фото: pexels.com
Правило двох третин голосів
Кандидат на папу повинен отримати дві третини голосів (плюс один, якщо кількість виборців не ділиться на три). Якщо консенсусу не досягнуто після кількох турів голосування, конклав може зробити перерву для молитви та споглядання. З 1996 року (згідно з програмою Івана Павла II «Universi Dominici Gregis»), після 33 турів кардинали можуть перейти до простої більшості, хоча цього ще не сталося.
Як працює голосування
Голосування проводиться в Сікстинській капелі. Кардинали по черзі підходять до вівтаря, де знаходиться скринька для голосування, і віддають свої голоси, промовляючи присягу: Testor Christum Dominum, qui me iudicaturus est, me eum eligere quem secundum Deum iudico eligi debere («Я свідчу перед Христом, який мене судитиме, що я обираю того, кого, згідно з Божою волею, вважаю гідним обрання»). Перед тим, як проголосувати, кардинали дають присягу дотримуватися конфіденційності конклаву, а за будь-яке порушення передбачається відлучення від церкви. Порушення цієї клятви призводить до автоматичного відлучення від церкви (latae sententiae), хоча історія бачила рідкісні випадки витоків інформації (наприклад, анонімно опубліковані щоденники кардиналів).
Кардинали залишаються повністю ізольованими в резиденції Санта-Марта та Сікстинській капелі. Кожна кімната ретельно перевіряється на наявність прослуховувальних або записуючих пристроїв з використанням передових технологій (включаючи глушники сигналу). Контакт із зовнішнім світом суворо заборонений. Навіть допоміжний персонал (лікарі та кухарі) проходить ретельну перевірку та дається клятва мовчання.
Процес обрання нового Папи чудово проілюстровано у фільмі «Конклав». Фото: кадр з фільму
Сікстинська капела як місце голосування
З 1878 року Сікстинська капела слугує основним місцем для проведення конклавів, обраних через її безпеку та символічне значення. Товсті стіни усамітнення та пишність капели створюють ідеальне середовище для конфіденційності та серйозності конклаву. Фрески Мікеланджело, зокрема «Страшний суд», нависають над кардиналами, коли вони голосують.
Перед кожним конклавом каплицю оглядають на наявність приладів спостереження, а спеціалізована піч, яка працює з 1939 року, спалює бюлетені, утворюючи культовий дим.
Димові сигнали (чорний та білий дим)
Ця традиція сповіщає світові про початок конклаву. Чорний дим (fumata nera), що утворюється внаслідок спалювання бюлетенів разом із вологою соломою або хімікатами, означає, що Папу не обрано. Натомість білий дим (fumata bianca), що утворюється внаслідок спалювання сухої соломи або хімікатів, сповіщає про обрання нового Папи. Дим піднімається з димаря над Сікстинською капелою, і це шанований публічний ритуал, за яким збираються натовпи на площі Святого Петра та в усьому світі через ЗМІ.
У 1958 році виникла плутанина, коли дим здавався сірим, що призвело до невірних повідомлень про нового Папу. Зараз хімічні добавки забезпечують більш чіткі кольори. Крім того, з 2005 року дзвін собору Святого Петра дзвенить білим димом, щоб запобігти будь-яким неправильним тлумаченням.
Оголошення: У нас є Папа!
Після обрання Папи Римського кардинал-диякон виходить на балкон базиліки Святого Петра, щоб проголосити: Habemus Papam! («У нас є Папа!»), представляючи нового понтифіка, називаючи його обраним ім'ям та титулом. Потім Папа благословляє зібраний натовп. Цей момент знаменує собою кульмінацію конклаву та привертає увагу всього світу.
У 2005 році оголошення Бенедикта XVI було відкладено через технічні проблеми з мікрофоном, що створило напружену атмосферу очікування серед натовпу.
Источник: kp.ua