Нардеп забув, що його немає в Німеччині – чому пропозиції Кузьміна шкодять українському аптечному ринку

Нардеп забув, що його немає в Німеччині – чому пропозиції Кузьміна шкодять українському аптечному ринку | INFBusiness

На сторінці народного депутата Сергія Кузьміних з'явився новий «аналіз» аптечного сектору. Цей аналіз зосереджений на платежах, які аптеки здійснюють фізичним особам-підприємцям, зокрема щодо оренди приміщень. З цього народний депутат робить висновок, що українські аптеки нібито широко «оптимізують доходи» та «зменшують свої податкові зобов'язання».

Більше того, Кузьміни стверджують, що створено «умови» для впровадження в Україні так званої «німецької моделі», яка включає обмеження на чотири аптеки на одного власника та фактичну ліквідацію аптечних мереж.

«Ми не платитимемо депутату Кузьміну! Дійте!» – такою була швидка реакція фармацевтичної спільноти.

Що заявив Кузьміних?

Нардеп забув, що його немає в Німеччині – чому пропозиції Кузьміна шкодять українському аптечному ринку | INFBusiness

Депутат поділився дописом, посилаючись на відповідь Державної податкової служби на його парламентський запит. Згідно з наданою ним інформацією:

  • В Україні працює приблизно 18 тисяч аптек;
  • У 2024 році ці аптеки перерахували майже 7,5 млрд гривень 17 000 фізичним особам-підприємцям;
  • Середньомісячна виплата кожному фізичній особі-підприємцю становить 37 000 гривень;

Нардеп забув, що його немає в Німеччині – чому пропозиції Кузьміна шкодять українському аптечному ринку | INFBusiness

Кузьміних стверджує, що цей сценарій вказує на «приховану оптимізацію» та виступає за перехід до регуляторної бази, подібної до німецької.

Де ж маніпуляція?

  • Оплата орендної плати — це не сумнівна схема, а стандартна бізнес-практика. Багато аптек, особливо в регіонах, працюють у приміщеннях, орендованих у індивідуальних підприємців. Це не «схема», а реальність ринку.
  • Оманливо порівнювати орендну плату із заробітною платою працівників. Це різні категорії витрат. Було б так само нелогічно порівнювати комунальні витрати із заробітною платою та створювати наратив про «зраду» з нічого.
  • «Німецька модель» не є універсальним рішенням. Хоча Німеччина й обмежує кількість аптек, якими може володіти одна особа, її система охорони здоров’я принципово відрізняється;
    • медичне страхування охоплює все населення;
    • рівні доходів громадян різняться;
    • структура аптечної інфраструктури та ланцюгів постачання суттєво відрізняється.

    Пане депутате, схоже, ви забули, що ми живемо в Україні, а не в Німеччині. Якщо ви справді очолюєте спеціалізований підкомітет, вам слід знати, що в Україні досі немає комплексного медичного страхування для покриття витрат на ліки для пацієнтів. За таких обставин ліквідація аптечних мереж за допомогою «німецьких» заборон є не лише недоречною, а й небезпечною.

    Що ж насправді відбувається?

    Замість застосування системного підходу, це схоже на спробу політичної реклами, засновану на перекрученій статистиці. Натомість, фармацевтичний сектор наразі вимагає:

    • чіткі правила та рівний доступ до ринку;
    • захист конкуренції, а не штучні обмеження;
    • взаємодія з професійною спільнотою, а не ультиматуми.

    Обговорюючи мінімізацію, можливо, нам слід спочатку зосередитися на зменшенні популізму в законодавчих діях?

    Українські аптеки вже функціонують у складних умовах — війна, проблеми з ланцюгами поставок та зміни в регуляторних актах. Замість підтримки вони стикаються з погрозами та тиском щодо «німецького законодавства».

    Источник: kp.ua

    No votes yet.
    Please wait...

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *