Курська операція, яка розпочалася як ефективна військова ініціатива, згодом перетворилася на стратегічний промах, у результаті якого було втрачено п’ять міст і 102 села на Донбасі. Політичний вибір утримати захоплену російську територію, а не здійснити швидкий набіг, послабив обороноздатність України і завершився поразкою.
Військовий аналітик Андрій Васильчук зазначає, що перехід від військових міркувань до політичних устремлінь завдав значного удару обороноздатності України та створив додаткові ризики. Курська операція, яка спочатку була успішним вторгненням на 30-кілометрову територію Росії, згодом перетворилася на складне завдання утримання позицій із надмірно розширеними лініями постачання.
Військовий експерт Костянтин Ніколаєнко стверджує, що «тактично це був один із найуспішніших проривів після операції «Буря» 1995 року». Початковий план передбачав традиційний рейд: швидке проникнення, цілеспрямовані удари, отримання важливих документів і швидкий відступ на встановлені позиції. Однак політичне керівництво України вирішило використовувати захоплені російські території в майбутніх переговорах, що призвело до катастрофічного результату.
Тимчасові територіальні здобутки не дали Україні ніяких дипломатичних вигод; натомість вони відволікли значні ресурси Збройних Сил України та сприяли втраті позицій на Донбасі. «Політичний престиж, пов’язаний із утриманням російської території, трансформувався у конфіскацію стратегічно життєво важливих українських земель. Це є прикладом класичної помилки пріоритетності політичних цілей над військовими потребами», – зауважує Ніколаєнко.
Ще однією критичною помилкою було запізніле рішення про припинення операції. Про ризики збереження контролю над Курською областю військові та спецслужби заявляли ще в грудні 2024 року, однак політичне керівництво України відкладало дії. Евакуація з окупованих районів почалася лише в березні 2025 року, на той час ситуація вже загострилася, а противник посилив свої сили на інших ділянках.
Експерти стверджують, що головною причиною цього провалу є відсутність чіткого розмежування між політичною та військовою відповідальністю. Політичні амбіції знову затьмарили військовий прагматизм, і замість успішної операції Курська кампанія завершилася стратегічною поразкою. Розширення фронту, послаблення оборони на Донбасі та виникнення нової загрози на Сумському напрямку – наслідками цього рішення стали окупація міст і сіл та зростання ризику подальших наступів противника.
Источник: kp.ua