Цензура, прослуховування та фільтраційні табори: в окупованих регіонах узаконили свавілля

Цензура, прослуховування та фільтраційні табори: в окупованих регіонах «узаконили» свавілля

Цензура, прослуховування та фільтраційні табори: в окупованих регіонах узаконили свавілля | INFBusiness

Фото: t.me/itsdonetsk

Окуповані Росією українські регіони відразу після «виборів у народні ради» раптом отримали кілька указів від нових-старих гауляйтерів, які закручують гайки всім мешканцям цих регіонів.

Взагалі нічого нового не сталося, просто відтепер усі едикти місцевих чиновників підпорядковані російському законодавству. Виглядає все це не так дивно, як неприємно для знедолених жителів «нових регіонів». Знову нагадали, що їх захопила держава-агресор. Так, на окупованих територіях знову проголошується комендантська година, запроваджується військова цензура, проводяться «фільтраційні заходи на адміністративних кордонах регіонів».

Всім сидіти по домівках

Комендантська година на захоплених територіях Донецької та Луганської областей запроваджена з 2014 року, і, напевно, це одна з найдовший «коменд» в історії людства. В останні кілька років окупаційна влада заявляла, що пом’якшила умови комендантської години. Наприклад, у ніч із п’ятниці на суботу та з суботи на неділю вона скасовувалася.

Невідомо, чим керувалися «чиновники»: людинолюбством чи навпаки, але комендантська година в принципі не може свідчити ні про що хороше.

– Сенсу від скасування «коменди» на вихідні не було жодного абсолютно. По-перше, навіть у найжорсткіші дні заборони вулицями бродили солдати, яким жодні укази не перешкода. Працювали «пригодовані» ними нічні крамнички та кіоски, біля яких йшли п’янки-гулянки цілу ніч. Зараз у Донецьку нова напасть – автогонщики, які влаштовують у темний час доби покатушки. І якби ж за містом… Вони гасають проспектом Ілліча (центр міста. – Ред.) починаючи від автостоянки у колишнього «Ашана», з ревучими моторами до 2-3-ї години ночі. Так що ця комендантська година – щоб мирні жителі не висовувалися і зайвий раз не бачили військову техніку, яку женуть через центр на околиці, – розповів донеччанин Олександр.

За порушення «коменди» обіцяють добряче штрафувати або відправляти під адміністративний арешт (30 діб). Виняток зробили для військових та поліцейських, дорожних ремонтників та водіїв транспорту, які перевозять цих військових, поліцейських та працівників. Кожен, хто трапиться, може розраховувати на тотальний огляд себе та речей, а також на 48-годинне затримання для встановлення особи. Плюс наступна кара в залежності від результатів огляду.

Після нового указу «голови ДНР» Пушиліна комендантська година встановлюється знову з 23:00 до 04:00 по буднях. Що зміниться – бозна, але відчуття, що життя заганяється в концтабірні рамки, у населення міцніє з кожним днем.

Не мітингувати! Не страйкувати!

«У районах ведення активних бойових дій… встановити обмеження вибору місця перебування громадян, обмеження руху транспортних засобів, заборону продажу зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин, спиртних напоїв…»

Що хотіли цим сказати «днрівські законодавці» – взагалі не зрозуміло. Начебто до «місця активних бойових дій» збігаються громадяни, щоб подивитись, чи їдуть маршрутки з новими глядачами. Донеччани побоюються, що «обмеження вибору місця перебування громадян» може призвести до примусового виселення з будинків – з «цих» станеться. А ось продаж спиртних напоїв – буквально удар під дих для багатьох громадян та « гостей міста ». Іноді без булькуючих антидепресантів їм дуже важко зрозуміти, в якій вони реальності.

Крім того, на «території Донецької народної республіки» вводиться заборона на проведення зборів, мітингів, пікетувань, страйків та інших масових заходів, окрім дозволених якимось «оперативним штабом з реагування на військові загрози».

Ну, дякую, кажуть донеччани. До цього дня кожен міг вийти на площу Леніна і мітингувати або пікетувати «адміністрацію голови ДНР». А вже масові заходи, то взагалі – день за два. Про страйки й говорити нічого: шахтарям, які не отримують зарплату вже пів року, якраз настав час побастувати та касками постукати, як у далеких 90-х… А от не можна!

Було б смішно, якби не було так сумно. Усі пікети та страйки мешканців окупованих територій проходять у соцмережах, і то – часто з проблемами, оскільки там провокаторів та сексотів – як у старі, згадувані нині з ностальгією радянські часи. Мітингують у закритих чатах та групах з обмеженим доступом, на кухнях при включеній витяжці та пошепки.

Але зібрати масовку на Саур-могилі або зігнати бюджетників для участі у виборах – це інше, треба розуміти!

Цензура, прослуховування та фільтраційні табори: в окупованих регіонах узаконили свавілля | INFBusiness

Цензура, прослуховування та фільтраційні табори: в окупованих регіонах узаконили свавілля | INFBusiness

Минуле Радянського Союзу т.зв. народних депутатів не відпускає – для повноти картини на столі не вистачає графину з водою. Фото з відкритих джерел

…І товариш майор у телефонній трубці

Введення військової цензури прямим текстом оголосили, анітрохи не почервонівши. Слідкуватимуть за «поштовими відправленнями та повідомленнями, що передаються за допомогою телекомунікаційних систем», а також обіцяють контролювати телефонні переговори.

Тут, звісно, ​​здивували лише безапеляційністю заяви. Мовляв, дорогі співгромадяни, перешкоди у ваших телефонних трубках – це не огидна якість зв’язку, який ми вам не змогли налагодити за дев’ять років, а шарудіння манжет товариша майора, який влаштовується зручніше, щоб продовжувати вас прослуховувати.

Що зібралися цензурувати у місцевих ЗМІ? Газети давно вже перетворилися на виключно пропагандистські листівки, місцеві канали показують або затерті до дірок радянські фільми, або нудні до зубного скреготу ток-шоу з одним спікером, або російські новини, де вже давно всіх перемогли та обігнали.

Донеччани – не дурні, за ці роки навчилися говорити по телефону так, щоб товаришу майору стало нудно. А передача необхідної українській армії інформації відбувається зовсім інакше.

Потрошити посилки – це взагалі національна російська забава, тут і указів приймати не треба. І без них розкриють. Було б що розкривати. Хто зараз кому відправляє в посилках варення, книги та теплі жилети? Швидше та надійніше з оказією передати.

Що ж до інтернету, то й тут нічого нового. Головне, щоб VPN не чіпали, як у Росії. Хоча навіть якщо торкнуться – нічого, програмісти нові програми напишуть.

Садистам страшно?

Подібна параноя вже не стільки жахає, скільки починає смішити. Невже страшно? А як же «дійдемо до Львова» та «візьмемо Україну за три дні»? І навіщо в «державних органах, органах військового управління та місцевого самоврядування» наказано запровадити додаткові заходи щодо посилення режиму таємності, а також посилити «охорону громадського порядку, військових, важливих державних, інфраструктурних та транспортних об’єктів»? Хоча це чудова ідея! Те місце, де з’явиться посилена охорона, автоматично вважатиметься «важливим державним об’єктом». ЗСУ натяк, сподіваємося, зрозуміли?

Крім того, в окупованому регіоні почала діяти заборона на виїзд чиновників, бюджетників та колишніх військовослужбовців – дозвіл на виїзд потрібно отримувати за місяць. На кордонах із сусідніми «регіонами РФ» встановлені додаткові «фільтраційні та контрольні пости». Це все як у РФ – кажуть місцеві чиновники. Але всім давно відомо, що таке фільтраційні пости.

– Це коли тебе затримують на кілька годин, бо твої ПІБ збігаються з кимось неблагонадійним. Коли твій телефон тільки по гвинтику не розбирають. Коли влаштовують допити, вимагають адреси та імена родичів. Все це ми проходили на їхніх блокпостах та на кордоні вже скільки років! Росіяни завжди поводилися як співробітники концтабору, їм приносить задоволення – бачити, як перелякані пасажири автобуса або автомобіля починають мямлити, бурмотати, боятися. Вони садисти, і це вже однозначно, – вважає мешканець окупованої Макіївки Юрій Солод.

Источник: kp.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *