Венеціанський “перевернутий ліс”: дерева, що тримають місто століттями

Венеціанський "перевернутий ліс": дерева, що тримають місто століттями 1
Після понад півтора тисячоліття під водою фундамент Венеції продемонстрував свою дивовижну стійкість / фото: pixabay.com

Венеція стоїть на фундаменті з мільйонів дерев’яних паль, забитих у землю. Модрина, дуб, вільха, сосна, ялина та в’яз – ці дерева, довжиною від 3,6 метра до менш ніж 90 сантиметрів, століттями тримають величну архітектуру міста.

Точна кількість паль під містом невідома. Лише під мостом Ріальто їх 14 000, а під базилікою Сан-Марко, зведеною у 832 році, – 10 000 дубів.

BBC News Romania розповідає про цю дивовижну венеціанську пальову техніку, вражаючу своєю геометрією, міцністю та масштабами.

Як це працює

Палі вбивали якомога глибше, починаючи з краю майбутньої споруди і рухаючись до центру. Зазвичай, на один квадратний метр припадало дев’ять паль, розташованих по спіралі. Верхню частину паль обрізали для створення рівної поверхні, на яку потім укладали дерев’яні дошки чи балки. Уже на цьому дерев’яному “лісі” будівельники зводили кам’яні стіни.

Секрет міцності – гідростатичний тиск. Коли велика кількість паль щільно вбивається в ґрунт, він ніби “прилипає” до них. Венеціанські палі короткі, щоб дістати до скельної основи, але саме тертя ґрунту утримує будівлі.

Історичні корені

Цю техніку згадував ще римський інженер і архітектор I століття Вітрувій. Римляни використовували заглиблені палі для будівництва мостів.

За таким же принципом зводили водяні ворота в Китаї, а ацтеки застосовували його в Мехіко.

Чому дерево не гниє?

Понад півтори тисячі років фундамент Венеції довів свою надзвичайну стійкість, хоча й не є невразливим до ерозії.

Десять років тому дослідники з університетів Падуї та Венеції виявили, що деревина в досліджених конструкціях руйнується. Однак, система, утворена взаємодією води, липкого ґрунту та самої деревини, продовжує тримати все разом.

Поширена думка, що дерево під водою не гниє через відсутність кисню (анаеробне середовище), виявилася частково хибною. Бактерії атакують деревину й без кисню, але значно повільніше, ніж гриби та комахи, активні за його наявності.

Крім того, вода, що заповнює клітини, які спустошуються бактеріями, допомагає дерев’яним палям зберігати форму.

Дізнатися більше на: www.unian.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *