Рожкова приєдналася до регульованого «банківського краху», перейшовши з керівництва проблемного «Платинум Банку» до НБУ. Її запросила на посаду тодішня керівниця НБУ Валерія Гонтарева, яка керувала «стабілізацією фінансової системи» України під час кризи. За той період з ринку вивели понад 90 банків, а вкладникам-фізичним особам держава компенсувала понад 88 млрд грн, тоді як кошти юридичних осіб переважно втратили. Ліквідація окремих банків супроводжувалася резонансними скандалами та махінаціями, а націоналізація «ПриватБанку» досі залишається в центрі уваги, повідомляє «Інформатор».
ВІДЕО ДНЯ
«Нацбанк вводив у проблемні банки тимчасове управління від Фонду гарантування вкладів (ФГВО). Фонд мав завдання повертати кошти вкладникам-фізичним особам (до 200 тис. грн на особу), керувати активами банку після його закриття, реалізовувати ці активи та погашати борги установи», – наголосив «Інформатор».
Як зазначає видання, у 2016–2019 роках вкладникам ліквідованих банків ФГВО перерахував 20,59 млрд грн. При цьому понад 269,6 млрд грн клієнтів банків, які НБУ закрив у 2014–2018 роках, досі не відшкодовано.
«Катерина Рожкова розпочала роботу в НБУ 10 червня 2015 року на посаді директорки департаменту банківського нагляду. З 18 січня 2016 року в.о., а з 25 жовтня – заступниця голови НБУ Валерії Гонтаревої. З 15 червня 2018 року – перша заступниця голови НБУ вже під керівництвом Якова Смолія. Звільнилася лише через 7 років після завершення контракту», – пише «Інформатор», додаючи, що за період роботи Рожкової в НБУ ліквідували близько 69 «проблемних» банків.
РЕКЛАМА
«Сама Рожкова стверджувала, що лише виконувала службові обов’язки. У комунікації з керівництвом комерційних банків та вирішенні питань вона не бачила конфлікту інтересів. До речі, у 2017 році НАБУ відкрило кримінальну справу через записи телефонних розмов заступниці голови НБУ Катерини Рожкової. Пресслужба НБУ тоді повідомила, що провадження стосувалося можливих зловживань службовим становищем. Однак Рожковій так і не пред’явили звинувачень, а справа згодом зникла з уваги», – йдеться у публікації.
Видання нагадало, що до НБУ Катерина Рожкова перейшла з керівних посад «Платинум Банку» у 2013 році, що стало підставою для справи на 1,5 млрд грн про надання валютних кредитів сумнівним компаніям без гарантій повернення. За рішенням суду ФГВФО вона має повернути 147,7 млн грн, проте наявні активи, ймовірно, не дозволяють це зробити.
«За останніми даними ЗМІ, з банкірки стягнули менше 1% від зазначеної суми. Інших наслідків для Рожкової у справі «Платинум Банку» не передбачено – кримінальної відповідальності немає, лише доведення факту збитків», – зазначає «Інформатор».
РЕКЛАМА
У 2017 році НБУ, де Рожкова відповідала за банківський нагляд, визнав «Платинум Банк» неплатоспроможним та ініціював його ліквідацію.
«Однією з причин стало схвалення кредитів за часів керівництва Рожкової. ФГВО виплатив 4,82 млрд грн вкладникам-фізичним особам (станом на 2021 рік). Після продажу активів банк залишився винним 5,1 млрд грн кредиторам (до продажу – 7,04 млрд грн). Найрезонанснішою стала націоналізація «ПриватБанку», куратором якої Гонтарева призначила Рожкову. У грудні 2016 року держава викупила банк за символічну 1 грн. Нестача капіталу склала 155,3 млрд грн, які покрила держава, а загальні витрати на нього сягають понад 200 млрд грн. За словами Рожкової, ліквідація була неможливою через наявність половини депозитів населення. Зараз держбанк намагається відшкодувати частину коштів з колишніх власників», – пише видання.
Держбюро розслідувань у 2021 році перевіряло можливу причетність ексголови НБУ Гонтаревої та Рожкової до розтрати 600 млн грн під час націоналізації «ПриватБанку» через завищення вартості аудиторських послуг. Провадження згодом закрили.
Як повідомляє «Інформатор», серед ключових кейсів Рожкової – банк «Фінанси та кредит»: «У вересні 2015 року НБУ визнав його банкрутом. На компенсації вкладникам ФГВО витратив близько 10,5 млрд грн. Загалом на депозитах банку лежало майже 17 млрд грн».
РЕКЛАМА
У травні 2016 року неплатоспроможним визнали банк «Михайлівський». На ФГВО лягло зобов’язання у 2,6 млрд грн.
«Рожкову в ЗМІ звинувачують у несвоєчасній реакції на порушення в «Михайлівському», що поглибило наслідки його ліквідації та збільшило держвитрати. Незважаючи на обмеження НБУ, власники банку вивели мільярд гривень, ускладнивши відшкодування. Вкладники довго не могли отримати кошти. За оцінками НБУ, власники завдали державі збитків на понад 23 млрд грн», – інформує видання.
Згідно з публікацією, за додаткові втрати 1 млрд грн у «Михайлівському» ніхто з НБУ (зокрема Рожкова) не поніс відповідальності. Справи цієї «сивої давнини» навряд чи відновлять через 9 років.
«Примітно, що, ліквідувавши десятки банків іноді за непрозорими схемами, Катерина Рожкова уникла будь-яких правових наслідків. У судових процесах з цих справ вона не фігурує. Єдиною санкцією стало звільнення через 2 місяці після закінчення контракту», – зазначає «Інформатор».
Факт полягає в тому, що держава зазнала значних втрат через закриття десятків банків під час «банкопаду». Роль Рожкової в цих процесах, окремі деталі яких висвітлювали ЗМІ, є однією з ключових. Прозорість процедур ліквідації, як видно з прикладів, не завжди дотримувалась, а порушення часто ігнорувались.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що заступниця голови НБУ Рожкова використовувала бюджетні кошти для самопросування.